17 листопада стартує 11-й Київський міжнародний фестиваль короткометражних фільмів KISFF. Він проходитиме до 22 листопада в гібридному форматі: з офлайн показами в кінотеатрі «Жовтень» та онлайн на платформі «ТИТР». DTF Magazine поговорив із командою та розповідає докладніше, що цього року можна подивитись на KISFF та як готували фестиваль
Формат фестивалю
Цьогорічний KISFF, за словами організаторів, буде втричі меншим за минулорічний фестиваль. Першочергово івент був запланований на серпень, проте через повномасштабне вторгнення росії в Україну дати змінились.
«В перші місяці війни ніхто з команди не міг думати про роботу чи планувати майбутнє. Пізніше стало зрозуміло, що невизначений час — це наша нова реальність, тому ми почали роботу над міні-версією фестивалю. Підготовка почалась десь в квітні-травні. Тоді ми ще не розуміли чи буде можливість зробити фестиваль в кінотеатрах, чи дозволить безпекова ситуація показувати кіно у Києві».
Вперше ідею гібридного формату, в якому офлайн покази поєднуються з онлайном, команда KISFF впровадила у 2020 році під час пандемії COVID-19.
«Ми не планували робити весь фестиваль онлайн. Це вже вимушена дія, щоб не втрачати зв’язок з тими, хто змушений був покинути Київ та Україну через російську воєнну агресію», — додали в KISFF.
Що дивитись офлайн на KISFF
Цього року тема війни закономірно стала однією з ключових на KISFF.
В команді пояснюють, що «короткометражне кіно найбільш оперативно реагує на зовнішні фактори», тому «не дивно, що половина програми — це свіжі рефлексії на воєнну реальність». Незважаючи на це, на фестивалі також показуватимуть низку фільмів, які створили чи над якими почали роботу ще до початку великої війни в Україні.
«Ми не ставили за мету уникати тему війни. Навпаки показуємо закордонним партнерам, через що Україна проходить прямо зараз, а глядачам нагадуємо про результати російської агресії сьогодні та в минулому».
На фестивалі представлять 12 тематичних програм, серед яких стрічки з українського та міжнародного конкурсів, «Україна: Століття репресованих», присвячена українським митцям, які зазнавали переслідувань, а також квір-програма Out & Proud, присвячена пошуку ідентичності, та FEM* RIOT, про «боротьбу жінок, що відстоювали наші права та ніколи не зупинялись, попри травматичні досвіди».
Український конкурс
«Перезапис», Кирило Земляний — «сімʼя святкує день народження сина. Після обміну теплими привітаннями розпочинається традиційне застілля».
«Харків мюзік фест відбувся», Вʼячеслав Туряниця — сюжет фільму розвивається навколо студента Сергія, який після початку повномасштабної війни 24 лютого волонтерить у центрі гуманітарної допомоги в Ужгороді та «відчуває провину, що робить недостатньо для перемоги України». В цей час до міста приїжджає приятелька Сергія, якій ніде жити.
«Українські квір-борці за свободу», Rebel Queers — документальний фільм, що фіксує досвід квір-людей у воєнний час.
«Літургія протитанкових перешкод», Дмитро Сухолиткий-Собчук — це історія про українських скульпторів, які після початку повномасштабної війни в Україні взялись за виготовлення протитанкових перешкод.
«Аналогія простору», Олександр Гойсан — «завдяки тривалому спостереженню за NPC (неігровими персонажами), гравець стає свідком певних документальних подій у різних куточках внутрішньоігрового світу. Проте всі ці події об’єднані наскрізними темами — надмірною жорстокістю та людською байдужістю. Певною мірою, постійний рух (який також супроводжує гравця-спостерігача по всьому ігровому простору) є єдиним порятунком від свавілля на вулицях, але не завжди».
«Путлер, капут!», Микита Лиськов — збірка анімацій про те, як міг би померти володимир путін. Микита Лиськов запустив проєкт у березні цього року, а участь в ньому брали українські та іноземні автори.
«Поки тут тихо.», Олена Подолянко, Новруз Хікмет — стрічка про молоду пару, «яку відірвали від світу на одну довгу ніч у номері готелю в прикордонному містечку».
«Театральна», Аліна Панасенко — сюжет фільму розповідає про юного кишенькового злодія Тимофія, який одного дня закохується в працівницю київської станції метро «Театральна».
«Пелюшковий торт», Анастасія Бабенко — історія двадцятирічних Лєни й Віті, які щойно вперше стали батьками. Події фільму візбуваються в післяпологовій палаті, де обоє, «як у чистилищі, намагаються прийняти зміни у власному житті, а також одне одного».
«Мені ніколи не снився мій син», Джейсон Блевінс — стрічка про чоловіка, який через пʼять років після початку війни в Україні зʼясовує, що його зниклий син, можливо, усі ці роки перебував у полоні.
Інші програми фестивалю
Частиною цьогорічного KISFF також стала «The One Minutes: Діти України» — програма, що складається з 46 однохвилинних стрічок, знятих українськими підлітками з прифронтових територій у 2016-2017 роках.
Серед програм фестивалю також заявлені: «Балтійський короткий метр», що складається з шести фільмів естонських, латвійських та литовських режисерів, Midnight Sexy Shorts,фільми з якої досліджують «межі фізичної й емоційної близькості» та «Квір-Квебек» — добірка фільмів з IMAGE+NATION, 35-го фестивалю ЛҐБТКІА+ кіно.
Ознайомитись з повною програмою та розкладом можна на сайті KISFF. Купити квитки на кожен окремий фільм можна в касі кінотеатру «Жовтень» чи на сторінці кожної програми на сайті фестивалю.
Про онлайн-покази на «ТИТР»
Всі стрічки з фестивалю, крім фільмів програми «The One Minutes: Діти України», будуть доступні в онлайн-кінотеатрі «ТИТР».
Більшість фільмів з онлайн-програм можна буде переглянути на території Польщі, Чехії, Німеччини, Латвії, Литви, Естонії. Український конкурс, «Балтійський короткий метр» та блок «Міжнародний конкурс І: Лост-енд-фаунд» — доступні для перегляду тільки в Україні.
Для перегляду фільмів з KISFF онлайн можна придбати абонемент вартістю 370 гривень, чи купити перегляд окремих фільмів. Ціна кожного — 80 гривень.
Про різницю між попередніми фестивалями та KISFF 2022
Організатори пояснили, що цього року «фестиваль — це не свято, а терапевтичний острівець для спілкування з друзями та однодумцями зі всього світу».
«Цього року програма приблизно в три рази менша ніж зазвичай. Ми раді, що можемо представити найважливіші короткометражні фільми цього року в міжнародному конкурсі фестивалю, адже навіть попри війну, нам не хотілось би, щоб глядачі опинились в культурній ізоляції та залишались в контексті всього того, що відбувається зараз у світі».
Окремо команда наголосила на важливості програми «Україна: Століття репресованих», що присвячена трьом поколінням репресованих митців та кінематографістів. Фільми для неї оцифровані Довженко-Центром, який «сам сьогодні піддається репресіям та переслідуванням».
