Режисерка Катя Горностай представляє перший трейлер фільму «Стоп-Земля»

Pluto Film представив трейлер українського фільму «Стоп-Земля», який відібрали до конкурсної програми 71-го Берлінського кінофестивалю Generation 14plus. Спеціально для DTF Magazine режисерка Катя Горностай представляє трейлер і ділиться деталями


Про що фільм: «Стоп-Земля» — фільм української постановниці Катерини Горностай («Віддалік», «Бузок», «Крокодил»). Картина розповідає про старшокласницю Машу (Марія Федорченко). Вона дещо замкнута в собі й чутлива. Дівчина закохана в однокласника Сашу (Олександр Іванов). Попри її відлюдькуватість, Машу оточують двоє близьких друзів — Сєня (Арсеній Марков) і Яна (Яна Ісаєнко), з якими вона проводить весь вільний час. Що ближче випуск зі школи, то важливіше для Маші зізнатися Саші у своїх почуттях, навіть якщо він не відповість взаємністю.

Програмний відділ Берлінале у анонсі програми зазначає:

«Дебютний фільм української режисерки Катерини Горностай „Стоп-Земля“ майстерно прогулюється тонкою межею між пережитою та уявною реальністю. Він показує інтимну близькість групи юних людей, чиє ставлення до життя відгукнеться глядачам незалежно від того, як давно вони були молодими».

У фільмі зіграли непрофесійні актори-підлітки, з якими Катерина Горностай працювала у творчій лабораторії восени 2019 року, перед стартом зйомок. Редакторка DTF Magazine Аня Дацюк розпитала режисерку (і свою однокласницю) Катю Горностай про стрічку.

— В описі до фільму я прочитала, що «Стоп-Земля» автобіографічний. Скільки в цьому кіно твоєї історії?

— Багато чого, Аню, ти впізнаєш чи згадаєш, бо ми разом проходили через шкільні часи. Навіть у мові героїв є щонайменше одна «пасхалка», яку знайдуть лише троє наших з тобою близьких друзів. Але, що я дуже люблю в процесі створення сценарію — це не сліпе переказування того як все було, а ігрова інтерпретація тих справжніх подій. Бо життя, звісно, крутий драматург, але інколи його сценарій можна трішки сильніше адаптувати до ідеї фільму.

Плюс молоді актори, що стали обличчям фільму, сильно змінили персонажів своєю появою в проекті. До того герої в сценарії були виписані доволі функціонально, а перетворилися в повнокровних людей із автентичними рисами характеру, мови й передісторією.

Дія відбувається в наші дні, але частково це кіно про твої шкільні часи. Що спільного та відмінного в теперішньому шкільному досвіді й часах, коли ми були школярками?

— Якщо в нашій шкільній історії тільки-но з’явились кнопкові телефони, то сучасна молодь вже не пам’ятає себе без смартфону з нормальною камерою і соцмережами. Це дуже вплинуло на комунікацію, але нам не хотілось падати в ці спрощення типу «всі живуть тільки в телефонах», тому смартфони відіграють у фільмі роль інструменту та атрибуту часу. Набагато важливішим є досвід, який можна пережити тілесно — присутність в колі близьких людей. І в силу нових обставин, через пандемію, це стало чи не найважливішим у людських стосунках, як для дорослих, так і для майже дорослих.

Розкажи про підлітків, з якими ти працювала. Чому зробила вибір на користь непрофесійних акторів? І що за лабораторія, у якій ви готувалися до зйомок?

— Лабораторія це було окреме «кіно». Це місце, де ми мали територію повної свободи для трансляції важливих речей, часто болючих речей. І обміну ними в будь-яких формах: ессеї, танець, німі етюди, голосові медитації, відеощоденники, документальний театр. Також у нас панував «мовний режим», бо майбутнім акторам слід було навчитись імпровізувати рідною мовою, знищити цей бар’єр психологічно. І тільки таким чином, я вірю, вони стали справжнім класом (хоч майже ніхто з них не товаришував до того), а ми (команда фільму та тренер(к)и лабораторії) знайшли нових друзів. Мої стосунки з ними трохи схожі на стосунки режисера з героєм документального фільму — це не просто робота, а частина життя, яку ви разом пережили і разом щось сказали про це світу.

— Які подальші плани щодо фільму? На які фестивалі ви ще будете подаватись і коли чекати фільм в Україні?

— Вірю, що фільм помандрує далі. І надзвичайно цікаво побачити, як його дивитиметься український глядач, тому з нетерпінням чекаю прокату. Планується він на другу половину 2021-го.

Цього року у зв’язку з пандемією 71-й Берлінський кінофестиваль відбудеться у два етапи: з 1 по 5 березня в онлайновому форматі будуть покази конкурсних програм, Європейський кіноринок та інші заходи для кіноспільноти, а в червні деякі фільми представлять у кінотеатрах.

Берлінський кінофестиваль (більш відомий як Берлінале) міжнародний кінофестиваль категорії А. Його вважають одним з найпрестижніших кінофестивалів Європи та світу. Відбувається в Берліні в лютому — щороку, починаючи з 1951-го.

Generation 14plus на Берлінале — програма підліткового кіно, заснована 2004 року як доповнення до основної програми дитячого та підліткового кіно Generation. До секції входять повнометражні та короткометражні фільми. Від України до секції Generation 14plus уже потрапляли анімаційна короткометражка «Злидні» Степана Коваля (2005) і короткометражка «Без тебе» Нарімана Алієва (2016).


Следите за DTF Magazine в Facebook, Instagram, Twitter и Telegram

Анна Дацюк