Колись таксисти дивувалися, висаджуючи пасажирів за адресою Нижньоюрківська, 31, біля прохідної колишньої стрічкоткацької фабрики. А тепер більшість із них переконані, що ваш пункт призначення — клуб Closer. Часто це справедливо, але не завжди. По-перше, Closer — це не тільки й не стільки клуб, як артцентр. По-друге, тут уже давно облаштувалося стільки проєктів, що сама фабрика перетворилася на культурний кластер.
Тут і театр, і радіо в контейнері, і фотостудія, а віднедавна — ще й тату-студія, а також кілька просторів, де влаштовують концерти та вечірки. Словом, справжня кроляча нора, куди можна провалитися на всі вихідні. DTF Magazine розповідає про екосистему Нижньоюрківської
Не пропустіть: Темний бік: як техно підкорило світ і поглинає Київ
Стрічки тут шили ще з 1930-х, а от набувати свого нинішнього вигляду артрезиденції Київська стрічкоткацька фабрика почала 2013 року. До цього часу виробництво занепало, площу здавали в оренду під різні офіси чи студії, але помітних культурних проєктів тут ще не було. Тож четверо друзів, які шукали майданчик, де могли займатися музикою, знайшли локацію ще доволі необжитою й тихою. Ну, майже.
«Перед КПП був ангар, де відбувалися якісь вечірки. Страшне місце було. Ми іноді йшли на Нижньоюрківську й спостерігали, як звідти вилазять чуваки, от буквально вилазять. Ми думали: „Гм, дивний райончик, ну окей“»,
— так згадує свої перші місяці на Нижньоюрківській Вова Корольов, один із засновників простору «ШООМ».
На вечірках в ангарі перед КПП свого часу грав, наприклад, дехто з нинішніх резидентів Closer, а також Слава Лепшеєв, гурт «Людська Подоба» й інші. Постери тих вечірок можна побачити тут.
Простір «ШООМ»
Нові орендатори самі зробили ремонт і заселилися в колишній цех фабрики. Насправді вони розпочали все це ще й для того, щоб їхній ударник нарешті зміг з’їхати від батьків, а знайти звичайну квартиру було б не так цікаво. Простір перетворили не лише на житло, а й на студію, у якій почали записувати музичні лайви: мріяли знімати відео, як у проєкті From the Basement.
За півтора року ударник з’їхав, а «ШООМ» залишив друзям. Однак правило, що в студії слід роззуватися, досі працює. Локацію часто здають для квартирників, днів народження та інших заходів, але відкритих вечірок не влаштовують, тому про «ШООМ» знають значно менше, ніж про його відомого сусіда.
На вечірках у Closer Вова був лише двічі. Каже, сподобалося: чудові атмосфера й публіка, просто не його формат музики. Тож у сусідні клуби він заходить, щоб просто поговорити зі знайомими. Частіше з’являється на джазових вечорах на «Лесном причале» (літній танцмайданчик артцентру Closer. — Прим. DTF Magazine).
Loft 31
фотостудія
Простір, де тепер розташовано Closer, дивилися й інші орендатори фабрики — фотостудія Loft 31. Але бік виявився несонячним, тому місце обрали в іншій частині: так того ж року в сусідніх дворах практично одночасно виникло два проєкти.
«Живемо по-сусідськи. Ми можемо зайти в Closer за стільцями, вони до нас після вечірки — на чай. Часто в нас, наприклад, кліп знімають, зробили все до півночі і йдуть на вечірку до них», — розповідає Антон Софійченко, співзасновник Loft 31. Та й зали фотостудії часто здають під приватні вечірки.
Closer
артцентр
Співзасновник Closer Сергій Яценко розповідає, що до цієї локації придивлялися довго. Згадує, що коли вперше приїхали сюди, тут ще орендували площу трунарі:
«Колись давно, коли ми ще шукали приміщення, а вони сиділи тут, ми думали: ну як же ми побудуємо Closer, а поряд з нами робитимуть труни? Потім ще раз приїхали десь за рік, а в них уже частина приміщення вільна».
Згодом трунарі з’їхали, а команда Closer облаштувалася тут серйозно й надовго. Спочатку зробили «Лесной причал» — тоді ще тільки саму терасу-палубу без усіх прибудов і надбудов, якими вона обросла з роками. А восени 2013-го завершили ремонт у приміщенні й запустили сам Closer.
«Лесной причал»
Окрім вечірок, тут почали влаштовувати й виставки локальних художників. Потім звільнився ще один простір на третьому поверсі, куди переїхала галерея. Утім, третій поверх слугує додатковим танцмайданчиком, де на фестивалях і великих вечірках грають темну й жорстку музику. А на місці першого галерейного простору з’явився «світлий бік» Closer — Sofa Store.
Sofa Store
Closer Records Store
Історія Sofa Store почалася з диванів — тих самих, які всім так подобається займати на вечірках. Їх Сергій Вел, ще один співзасновник Closer, і Діна Багаєва шукали на європейських барахолках. Після незліченних запитань знайомих, де взяти такий самий, вирішили запустити проєкт з пошуку й продажу вінтажних меблів. Але зрештою зробили з Sofa Store дещо значно більше, ніж крамницю диванів.
По-перше, тут можна купити не тільки вінтажні меблі, але й предмети інтер’єру та декор від українських дизайнерів, по-друге — попрацювати, як у коворкінгу. Крім того, тут почали влаштовувати майстер-класи й невеликі вечірки спільно з Closer Records Store, який також оселився в цьому приміщенні. Це вініловий магазин, який відкрив резидент Closer Андрій Шаколін.
До речі, коли Closer оголосив запуск власного лейбла Clommunity, багато хто дізнався, що в них, виявляється, уже кілька років є й своя студія. Там працюють резиденти й друзі-музиканти артцентру.
Ще один важливий проєкт Closer — Savage Food, який виріс з кафе надворі в повноцінний ресторан з вегетаріанськими стравами й барною картою. Його вигадав резидент Алекс Саваж. Дизайном інтер’єру займалася засновниця Sofa Store Діна.
Після запуску ресторану багато хто жартував, що на Нижньоюрківській лишилося тільки хостел відкрити. І ось Сергій Яценко підтверджує, що плани зробити хостел справді є, треба лише дочекатися, поки на фабриці звільниться потрібна площа. Та й ще кілька ідей очікує вільних квадратних метрів. Поки що розширюватися немає куди: і так уже два фестивалі, які початково народилися на стрічкоткацькій фабриці — Brave! і Black! Factory, — команда Closer тепер влаштовує на території заводу «Київметробуд». Але щойно хтось з’їде — можна чекати нових проєктів.
Читайте також: 40 годин музики: як минув третій фестиваль Brave! Factory в Києві
Euthanasia Sport
Тату-студія
Tsaptsarap
Галерея
Так, наприклад, вийшло з простором, який тепер займають тату-студія Euthanasia й галерея Tsaptsarap. Щойно звідси з’їхала друкарня, команда Closer одразу його орендувала.
Сергій Яценко написав у фейсбуці, що шукає варіанти, чим заповнити нове місце. Серед інших відгукнувся Слава Кононов, засновник Euthanasia Sport. Славу багато хто з команди знає давно, тож цю колаборацію було визначено наперед. А до відкриття Tsaptsarap простір устигли використати як ще один майданчик на фестивалі Strichka в травні.
Загалом, Strichka вже давно стала чимось на кшталт фестивалю всієї Нижньоюрківської, адже під цей захід орендують практично всі доступні простори надворі: Otel’, Mezzanine, тепер уже й Metaculture з Euthanasia Sport. Навіть «ШООМ» останні три роки бере участь: оскільки в локації зовсім інший формат, тут облаштовують не сцену, а чайну й чил-зону.
Шоурум «24:00»
«Лада Сад»
Улітку 2014-го по сусідству з Closer відкрився шоурум українських дизайнерів «24:00», який працює й вночі під час вечірок. Коли засновниця шоуруму Лада Нерезова оселилася тут, вона знайшла замуровані двері, які вели на майданчик за «Лесным причалом». Наступного літа друзі допомогли зробити вихід та облаштувати сад-терасу: зробили міст над ровом, повісили гойдалку, поставили лавочки, висадили різні рослини. Вийшла своєрідна оаза, яку назвали «Лада Сад».
«Раніше я влаштовувала там денні вечірки, потім почала займатися йогою, цікавитися чаєм, тому „Лада Сад“ перетворився на чайну. Я трансформуюся — і він змінюється разом зі мною. І якщо ще минулого року сад був галасливим та яскравим — костюми, блискітки, різні люди, — то цього він став максимально спокійним».
Mezzanine
Історія Mezzanine почалася невдовзі після появи Closer. Тоді дві організації, які займаються концертами, шукали щось на кшталт офісу. Їм порекомендували вільний простір на третьому поверсі. Тож вони заселилися та влаштували першу вечірку спільно з Closer на Новий рік. Запустили все ж не офіс, а радше бар.
«Коли ми відкрилися, у країні все змінилося, почався Майдан. Тоді багато іноземців відмовлялося їхати в Україну, тому що ніхто не розумів, що відбувається. Ми перемкнулися з закордонного ринку на місцевий, у нас почали виступати локальні гурти, відбувалися вечірки — так і понеслося», — згадує Тарас Химчак, один із засновників простору. Тепер у Mezzanine відбуваються концерти за участю як місцевих, так і закордонних музикантів, вечірки, кінопокази й лекції.
Otel’
Клуб
Наприкінці того самого 2013-го Паша Дергачов і Женя Костенко шукали приміщення для репетиційної бази. Про наявні тут «Лісовий причал» і «ШООМ» не знали, але локація й атмосфера сподобалися, орендодавці виявилися лояльними, тож у листопаді було знято приміщення, яке всі тепер знають як Otel’. Сама назва походить від слова «котельня», яка тут раніше й розташовувалася.
Дергачов і Костенко самі зробили якийсь базовий ремонт: залили підлогу бетоном, прибрали плитку в патьоках зі стін, купили звук. І на цьому моменті гроші закінчилися. Чіткого плану, як перетворити все це на репетиційну базу, не було — тільки бажання. Але от друзі з Pute-fute запропонували влаштувати вечірку під назвою «Непогано». Потім в Otel’ зайшов Слава Лепшеєв, який якраз шукав приміщення для своєї нової серії вечірок Схема.
Як в історії з Mezzanine, формат Otel’ постав сам собою. Про репетиційну базу вже не думали, почали постійно влаштовувати вечірки й паралельно дороблювати ремонт.
«Спочатку в мене були думки якось усе навколо поліпшити, зробити всі ці ліхтарики-лампочки, але потім я зрозумів, що все це галіма метушня. Це ж фабрика — і в цьому весь прикол. Хочеться, щоб вона й лишалася фабрикою з цією дивною прохідною та дядьками, які постійно дивляться там телевізор. Щоб був момент контрасту, завдяки якому все, що тут відбувається, має ще насиченіший вигляд. Як на ДВРЗ, тобто потрапляєш сюди й почуваєшся вже наче не в Києві. Наче в тебе клуб десь у горах, але в центрі міста».
«PostPlayТеатр»
«PostPlayТеатр» — не найочевидніший сусід Closer, Mezzanine та Otel’, і багато відвідувачів вечірок досі про нього не знають, хоча він тут з 2015 року. Це незалежний театр, який заснували драматурги Ден і Яна Гуменні, режисери Галина Джикаєва й Антон Романов. Позиціює себе як «критичний», тобто концентрується на гострих і навіть болісних темах. Наприклад, стартував він з вистави «Ополченці». Тепер на його базі працює школа вуличного театру й перформансу, також школа драматургів, а невдовзі запускають школу режисерів.
А на останній Strichka PostPlay улаштував приспаний перформанс: у неділю актори ходили між танцівниками й вкладалися спати абиде.
Віктор Янкаускас, директор з комунікацій театру, каже, що театр чудово вписується в атмосферу Нижньоюрківської: «Ненавиджу слово „андеграунд“, але тут усі такі собі маргінали від своїх сфер. Глобально ми тут не для того, щоб заробляти гроші, а для того, щоб висловлюватися, ділитися своєю ідеєю. Можна було б подумати, що театр — це щось піднесеніше, ніж клуб, але мені категорично не подобається такий розподіл: ми тут усі про мистецтво. Дуже вдале формулювання „культурний кластер“, тому ми насправді доповнюємо одне одного».
«ЮГА»
Кіномайстерня
Ще одна не найвідоміша, але важлива тут локація — кіномайстерня «ЮГА». Художник з костюмів Юля Гаврилова переїхала на фабрику чотири роки тому за порадою друзів з Closer. Каже, що на момент заселення в неї було приблизно 10 000 одиниць одягу й аксесуарів, а скільки тепер — складно порахувати. Деякі з костюмів можна побачити на маскарадах у Closer, а ще — по телевізору, адже Юля співпрацює з багатьма телешоу.
Нещодавно вони з Ладою з «24:00» запустили спільний проєкт Smart Wardrobe, також базований тут, у кіномайстерні. Сенс у тому, що ви можете звернутися до стилістів, які допоможуть розібратися з гардеробом.
20ft Radio
Сусідній двір, де працює Loft 31, завжди був набагато тихішим і спокійнішим, але люди з 20ft Radio додали туди життя, особливо коли минулого літа облаштували терасу біля онлайнового радіо в контейнері. До речі, там розміщено не тільки радіо, але й шоурум бренду рюкзаків Pilsok.
20ft розташовано тут з початку 2017 року, тож останні кілька років його засновники могли спостерігати, як фабрику обживають дедалі більше. Та й самі вони багато зробили для цього. Тепер люди почали приходити на Нижньоюрківську до вечірок, слухати відкриті ефіри, на які запрошують як місцевих, так і закордонних діджеїв та продюсерів.
Учасники команди періодично ходять на вечірки до своїх сусідів, дивляться, хто грає, запрошують цікавих виконавців до себе на ефіри. Самі планують колись улаштувати вечірку в Mezzanine. Кажуть, тут діє взаємопідтримка, усі одне одному допомагають і щось позичають — від викрутки до сабвуфера.
«Кожна формація індивідуальна й неповторна — від повітряного Mezzanine до земного Otel’. Просто кожен тут працює над своїм шматочком, з яких виходить одне велике щось».
Metacultura
Артпростір, клуб
Metacultura — ще один новачок на фабриці (проєкт запущено тут тільки навесні). Відкрив культурний центр француз Антон Бангура разом з партнерами. Тут відбуваються виставки, лекції й вечірки. Нещодавно Антон повідомив, що хоче трохи відійти від нічного життя, і влаштував останню вечірку в Metaculture. Він уточнює, що простір не зачиняється та продовжить функціювати як артцентр, тільки вже з іншою командою. Невдовзі обіцяють розповісти подробиці.
І це ще не всі проєкти й бізнес, які облаштувалися на території фабрики. Іноді здається, що вона бездонна. Наприклад, у невелике приміщення біля Closer нещодавно заїхала ресайкл-майстерня. Самому ж артцентру розширюватися поки що немає куди, тож тепер вирішили впорядкувати горище, де зберігаються декорації з вечірок і фестивалів. Ще подумують зробити там теплицю для рослин, тому що озелененням «Лесного причала» вже давно займаються серйозно. А декор планують здавати в оренду. У Closer, до речі, є кілька невеликих майстерень, де це все й виробляють.
Увесь цей час на території змінюються художні або звукозаписувальні студії, репетиційні бази, а також працюють офіси й проєкти, які не стосуються категорії арту. Наприклад, на фабриці давно й упевнено облаштувався серйозний тенісний клуб «Гурман».
Також на території періодично хтось буквально живе — від електриків до засновників усіх цих творчих студій. Наприклад, Іванка Гавлюк з команди Closer згадує період життя на Нижньоюрківській, 31, як один з найпродуктивніших, проте водночас непростих. «Ти можеш робити все що захочеш, коли завгодно. Наприклад, певний час я вивчала, як світло заломлюється на різних матеріалах. І я вибудувала собі двометрову конструкцію з металу й пластику, там якісь коробки, чайники були. У квартирі таке зробити складно, а тут лофт у підвальному приміщенні. І музику можна слухати в будь-який час. Але якоїсь миті захотілося елементарного комфорту».
Подвір’я тут уже теж живуть своїм життям. У тому, що біля Closer, відбуваються барахолки й тенісні турніри від 4Fingers, невеликі вечірки, а в період Strichka він перетворюється на повноцінний танцмайданчик. Або ж на подіум зі сценою, як на відкритті Euthanasia.
Застати тут когось можна й поза різними заходами. Щоправда, не всім це місце видається вдалим для відпочинку. «На фабриці всюди стоянки, роздовбаний асфальт, пил, сміття й відсутність упорядкованих чил-зон, окрім кількох лавок під каштанами. Поки що, на жаль, тут нічого робити, коли немає вечірок, окрім як розмальовувати стіни. А щоб тут можна було гаяти час приємно й корисно, потрібна зацікавленість кожного в розвитку фабрики як цілісного арткластера», — діляться у 20ft.
Наприклад, цього року мешканців Нижньоюрківської об’єднала ініціатива діджея Олександра Зеленко «Дорогу молодим». Ідея полягає в тому, щоб зібрати гроші й відремонтувати дорожнє покриття біля фабрики. Місто поки що з цим не допомагає, а долати останні метри до прохідної, усіяні ямами, чимраз важче. Тому на Нижньоюрківській улаштували кілька благодійних вечірок і через краудфандинг сподіваються зрештою розв’язати це питання.
А загалом мешканці Нижньоюрківської визначають свої стосунки як добросусідські й навіть дружні, хай і з неминучими компромісами.
«Зрештою, ми всі годуємо ту саму кішку, тільки там вона Настя, а в нас — Михайло Юрійович», — зауважує Вітя з «PostPlayТеатру».
До речі, кішку Настусю, постійну мешканку та справжню легенду Нижньоюрківської, справді можна зустріти не тільки в Closer, але й практично на будь-якій локації фабрики. А нещодавно тут з’явився ще один рудий кіт, тож, можливо, у цьому кластері житимуть уже два талісмани. Хоча ще ось в Euthanasia мешкає змія. Але тваринний світ Нижньоюрківської — це вже інша історія.
