adidas Originals представляє весняно-літню кампанію The Original з ключовим меседжем — революційні зміни починаються з однієї людини, підкреслюючи так особливість і самобутність кожного. Водночас, віддаючи належне своїм знаковим класичним силуетам, зокрема моделям кросівок Superstar II, Handball Spezial і Samba OG, бренд фокусується на новому поколінні голосів, що формують культурну сцену. Тож в Україні героями The Original стали артисти нової хвилі українською музики — співачка Кажанна та гурт Ziferblat.
DTF Magazine показує український кампейн. А в нашому бліцінтерв’ю Кажанна, як один з головних музичних проривів останніх років, і Ziferblat, який представлятиме Україну на Євробаченні-2025, розповідають, що для них самобутність, хто сформував їх як артистів, а також діляться баченням музичної сцени та своїми принципами.
Речі та кросівки adidas Originals доступні у фірмових магазинах бренду та на сайті adidas Україна.
КАЖАННА
— Що для тебе означає бути самобутнім артистом?
— Це означає не підлаштовуватися під обставини, а створювати свої. Бути автономним, незалежно від тенденцій. Задавати тренд.
— Троє артистів/артисток/гуртів, яких ти вважаєш самобутніми і які на тебе вплинули?
— Леді Гага — вона завжди неперевершена й неповторна. Charli XCX — вона досягла успіху після багатьох років кропіткої праці. Вона не зрадила собі, а дочекалася влучного моменту й стала трендом. ТУЧА — тому що вона наполеглива, крута саундпродюсерка й особистість.
— Що сформувало тебе як артистку?
— Я взагалі не розділяю образ і персоналіті. Я просто така, яка є, і цього достатньо.
— А що виділяє тебе як артистку з-поміж сотень інших?
— Люди часто говорять, що я виділяюся. Мабуть, бо я не звикла грати чи брехати. Я можу поетично відчувати найжахливіші й найзлиденніші емоції так само легко, як описувати найкращі та найщиріші, не соромлячись своєї вразливості в цей момент.
— Які твої ключові принципи як артистки?
— Перший: всі українські артисти — колеги, а не конкуренти. Другий: мотивувати себе й оточення щодня.
— Який процес у створенні музики ти любиш найбільше, а який терпіти не можеш?
— Не люблю працювати на студії з кимось. Тільки сама.
— Твоє найбільше музичне та життєве досягнення станом на сьогодні?
— Десятки людей, яких я не знаю, пишуть мені в директі, що та чи інша з моїх пісень змусила їх задуматися, ухвалити рішення, змінити життя. Для мене це найбільше досягнення.
— На твою думку, чого не вистачає сучасній українській музичній сцені?
— Сміливості. Яскравих фарб. Багато хто просто бере вже наявні штампи і працює за ними, бо навіщо вигадувати щось нове, якщо і це приносить гроші? А треба робити більше. Робити над собою зусилля і шукати щось трепетне й неймовірне. Шокувати.
— А чого не вистачає сучасній музиці загалом?
— Щоб люди слухали музику через стримінгові платформи, а не злиту в телеграм і тощо.
— Якби не музика, чим би ще ти хотіла займатися?
— Я не обмежую себе у проявах і цікавлюся мистецтвом загалом. Наприклад, мене цікавить мода, я кастомізую одяг і люблю розшивати його бісером.
— Предмет гардероба, від якого ти не зможеш відмовитися ні за яких обставин?
— Сонячні окуляри, бо цей атрибут робить будь-який образ цілісним.
— Пам’ятаєш свою першу річ від adidas? Що це було?
— Зелені штани для уроків фізкультури у школі — вони прослужили мені багато років.
— Віддаєш перевагу ретро/класиці чи сучасним трендам?
— Комбінувати класику та сучасність — ось найкраще рішення.
ZIFERBLAT
— Що для вас означає бути самобутнім артистом?
Даниїл: Це означає — весь світ. Завжди легше працювати зі знайомими структурами, які вже засвоєні іншими людьми на рівні рефлексу. Але ключ до справжніх здобутків не в цьому. Лише індивідуальний підхід здатний породити щось нове.
Валентин: Я сприймаю це дуже буквально. Ми самі по собі, а отже, самобутні.
— Троє артистів/артисток/гуртів, яких ви вважаєте самобутніми і які на вас вплинули?
Даниїл: Кейт Буш, Пітер Гебріел, Моріс Равель, Джонні Мітчелл. Це приклад новаторства, а не слідування сталому.
Федір: Massive Attack, Gorillaz, Radiohead — вони про самобутність у голосі, аранжуваннях, крафтовість звуків.
Валентин: The Doors, Led Zeppelin, Біллі Джоел.
— Що сформувало вас як музикантів?
Даниїл: Мене сформували батьки, а також бабуся. Завдяки їм я став тим, ким є дотепер. З дитинства мене надихали класична музика та рок-н-рол. Моїми кумирами були Моріс Равель і Шопен. Щодо рок-н-ролу: я завжди любив артрок, тому найбільший вплив на мене мали Пітер Ґебріел, Кейт Буш і Роберт Фріпп. Саме їхня творчість сформувала мій музичний смак.
Тепер я намагаюся слухати музику помірковано: надто багато мелодій можуть заважати моїй музичній уяві. Я навіть не можу скласти топ-10 у стримінгах за рік — туди завжди потрапляють якісь маловідомі ембієнт-виконавці, яких ніхто не знає і навряд чи слухатиме.
Валентин: Я закінчив клас з віолончелі. Тоді я не був таким зануреним у музику, але все змінилось одномоментно — син маминого чоловіка, Андрій, приніс нам гру Guitar Hero. Тоді я фактично мав перший досвід цілеспрямованого прослуховування західної музики. Мій музичний смак дуже змінився з роками. Він подібний до смаку мого брата (вокаліст гурту Даниїл. — Прим. DTF Magazine), бо ми ж виросли разом. Найбільший вплив на мене мали гурти 70-х, як-от Led Zeppelin. Моя перша музична любов серед закордонних гуртів — The Doors. Вони витримали випробування часом і досі залишаються одними з улюблених.
Ще з дитинства на мене справили велике враження Девід Бові, Елвіс Преслі та Арета Франклін. Номер один серед українських виконавців для мене досі «Океан Ельзи». Тепер я слухаю не так багато музики, але мені подобаються Massive Attack, Gorillaz, Arcade Fire, Tyler, the Creator. Дуже сподобався альбом Doechii.
Федір: Батьки сформували в мені любов до музики, а основні знання дали професійна освіта та люди, з якими грав у гуртах. Мої улюблені виконавці з дитинства — The Beatles, Стіві Вандер, Metallica та U2. Під час творчого процесу на мене дуже впливає музика моїх колег — вона надихає, наповнює ідеями. Нещодавно відкрив для себе гурт A Perfect Circle — сподобалося. Оскільки мій настрій змінюється щодня, я слухаю різне: від джазу й соулу 70-х до сучасного прогресивного металу. Попмузику теж не оминаю.
— А що виділяє вас як артистів з-поміж сотень інших?
Даниїл: Важко оцінювати самого себе. Я рідко думаю про себе, але точно знаю, що ніколи не ставив цілі вище за задоволення від самого процесу.
Федір: Кожного артиста щось вирізняє, і це прекрасно. Думаю, у нашому випадку це особливий вокал і незвичні аранжування. Принаймні я стараюся в це вірити.
— Які ваші ключові принципи як артистів?
Даниїл: Відсутність кон’юнктурності, щирість і сміливість бути незручним.
Федір: Не зраджувати своїм принципам, вміти слухати інших музикантів і багато працювати.
— Процес у створенні музики, який ви любите найбільше і який терпіти не можете?
Даниїл: Найбільше я закоханий у момент, коли вперше пишу мелодію. Якщо вона вдається, я відчуваю приємну втому і з гордістю можу встати з-за піаніно та дозволити собі відпочити. А от терпіння не маю до всього, що відбувається надалі: нескінченні студійні записи 24/7, суперечки щодо аранжування…
Федір: Дуже люблю джемити — це про емоцію, про імпульс, який більше ніколи не повториться. А от на етапі створення партій для аранжування в студії буває дуже складно, коли годинами не можеш ухвалити рішення, обрати звук і все інше.
Валентин: Теж люблю імпровізацію на репетиціях — коли раптом народжується якась крута мелодія або звук. Запис, якщо чесно, не дуже люблю. Як і займатися просуванням пісні.
— Ваше найбільше музичне та життєве досягнення станом на сьогодні?
Даниїл: Моє головне досягнення те, що у 28 років я, всупереч усьому, продовжую займатися справою, у яку закоханий.
Федір: Протягом життя, так чи інакше, я заробляю музикою і всім, що з нею пов’язано. Жодного разу не працював в офісі.
Валя: Ну… я написав пісню, яка представить Україну на Євробаченні. Не знаю, чи це щось грандіозне, але для мене це має значення.
— На вашу думку, чого не вистачає сучасній українській музичній сцені?
Даниїл: Їй вистачає всього. Далі все залежить від випадковостей. Найкращий спортсмен покоління теж не щороку народжується. Треба чекати нових героїв — вони з’являються в найнесподіваніших проявах.
Федір: Хотілося б більше живих концертів, але всі ми знаємо, чому їх тепер так мало. Мені також здається, що артистам не вистачає сміливості бути не такими, як усі, відкриватися людям справжніми.
Валентин: Як на мене, не вистачає саме індустрії. Артистів у нас вистачає, але бракує емпатичності з боку редакторів радіостанцій, телебачення тощо. Це моя суб’єктивна думка. Ну, і самим молодим артистам треба більше думати про навколомузичні речі, як-от просування чи концепції, не боятися брати участь у тому, що здається незручним чи некомфортним.
— А чого не вистачає сучасній музиці загалом?
Даниїл: Її занадто багато. Я б не сказав, що їй чогось не вистачає. Але кількість — це не завжди якість.
Федір: Кілька років тому я б сказав — справжності. Але тепер я знаходжу серед тонни сучасних виконавців справжні діаманти й кайфую, як дитина.
— Якби не музика, чим би ще ви хотіли займатися?
Даниїл: Спорт. Я мріяв стати футболістом або тенісистом.
Федір: Не можу уявити себе в чомусь іншому. Я ніколи не мріяв ні про що, окрім сцени та музики.
Валентин: Потроху всім. Мене цікавлять різні сфери. Але музика — це щось зовсім інше. Особливе.
— Предмет гардероба, від якого ви не зможете відмовитися ні за яких обставин?
Даниїл: Кросівки.
Федір: Теж кросівки.
Валентин: Широкі штани. Під них багато що підходить, тому я завжди маю кілька таких на сезон.
— Пам’ятаєте свою першу річ від adidas? Що це було?
Даниїл: Звичайно. Мої перші бутси в дитинстві та модна куртка з 90-х. Я б і тепер із задоволенням це одягнув.
Федір: Пам’ятаю. У дитинстві після школи я грав у футбол, і мама купила мені футзальні бутси F50. Дуже їх любив, хоча з футболом зрештою і не склалося.
Валентин: Мені здається, це були якісь «напульсники». Я кайфував від таких речей, коли займався футболом.
— А як щодо кросівок adidas? Що це була за модель і як вона у вас з’явилась?
Даниїл: Я не пам’ятаю модель. Це були чорні, дуже класичні і водночас модні кроси.
Федір: Gazelle. Коли був підлітком, мріяв про них, дуже подобалися підошва та дизайн. Тепер теж люблю цю модель.
Матеріал створено за підтримки
adidas Originals
