У розмові з композитором Говардом Шором на фестивалі London Soundtrack Festival Девід Кроненберг («Муха») назвав критику «Бруталіста» за використання ШІ несправедливою, пише The Hollywood Reporter. Режисер додав, що сам видозмінював голос одного з героїв у фільмі «М. Баттерфляй»
«Я думаю, що це була кампанія проти “Бруталіста” з боку інших номінантів на “Оскар”. Це дуже схоже на історію Гарві Вайнштейна, хоч він тут і ні до чого», — пояснив він.
Вайнштейн відомий «брудним» просуванням фільмів на «оскарівських» перегонах. Зокрема у 1999 році, коли головним претендентом на статуетку був «Врятувати рядового Раяна» Стівена Спілберга, «Оскар» виграв «Закоханий Шекспір» студії Miramax, якою на той момент керував Вайнштейн. Пізніше виявилося, що продюсер секретно критикував фільм Спілберга у розмовах з журналістами.
«М. Баттерфляй» Кроненберга розповідає про французького дипломата, який закохується у китайську оперну співачку. Їхній роман триває понад 20 років, але головний герой або не знає, або ігнорує факт того, що співачка — чоловік.
За словами режисера, під час монтажу він завищив голос Джона Лоуна (оперна співачка), аби він звучав більш жіночно, a для сцен, де його стать розкривають, використав справжній голос актора.
«Ми постійно граємося з голосами акторів… Це просто частина кінопроцесу», — додав Кроненберг.
За що критикували «Бруталіста»
В одному з інтерв’ю монтажер стрічки Девід Янчо розповів, що у двохвилинній сцені, де лист персонажа Едрієна Броуді до дружини зачитується повністю угорською мовою, було використано ШІ. За допомогою технології українського стартапу Respeecher угорську Броуді та Фелісіті Джонс зробили «більш реалістичною».
Деякі користувачі соцмереж писали, що, на їхню думку, художні стрічки «мають покладатися на людську творчість, а не на роботу нейромереж». Профільні видання додавали, що це, зокрема, ставить під питання майбутню номінацію фільму на «Оскар». У результаті стрічка зберегла номінації та здобула три статуетки.
Докладніше про реакцію Янчо на критику ми розповідали тут.
«Ми ставили за мету зберегти автентичність іншомовних перформансів Едрієна та Фелісіті, а не замінити чи змінити їх. Тому ми зробили це з максимальною повагою до їхнього ремесла», — коментував режисер Брейді Корбет.
