Довженко-Центр покаже фолкгорор «Вечір на Івана Купала» Юрія Іллєнка 31 жовтня. Це перший показ паралельної програми виставки «У грандіознім сонцетанці, в космічнім клекоті тортур», присвяченої українському поетичному кіно
Центр закликав відвідати фільм у гелловінських костюмах, або в образах персонажів «Вечір на Івана Купала», які можна переглянути тут.
Показ відбудеться в «Планеті Кіно» в київському РЦ «Блокбастер», a представить стрічку кінознавець Довженко-Центру та керівник науково-програмного відділу Станіслав Битюцький. Квитки доступні на сайті кінотеатру.
View this post on Instagram
Про що «Вечір на Івана Купала»
Молодий селянин Петро закохується у доньку свого хазяїна, а та відповідає хлопцю взаємністю. Дізнавшись про це, батько дівчини відмовляється віддавати її заміж за батрака та знаходить їй багатого нареченого.
З горя Петро йде в шинок, де зустрічається з Басаврюком, козаком-характерником, а можливо і самим дияволом. Басаврюк пропонує Петрові страшну угоду, що має допомогти хлопцеві одружитись з коханою.
Це другий фільм Іллєнка як режисера-постановника, що став його прокатним дебютом, адже попередню роботу, «Криниця для спраглих» (1965), заборонила радянська цензура.
Як зазначає Довженко-Центр, на початку фільму у титрах Іллєнко попереджає глядача, що його версія «Вечора на Івана Купала» увібрала різні варіації українських казок і зберегла лише мотиви літературного першоджерела. Режисер перетворює оповідання на кілька сторінок про невідворотність покарання за вчинене зло на масштабну і складну розповідь про трагічну історію України.
«Вечір на Івана Купала» став одним з фільмів, що надихнули режисера Роберта Еґґерса на екранізацію горору «Носферату». Вони увійшли до добірки, яку показували в культурному центрі імені Лінкольна в Нью-Йорку.
«Це світ готичної романтики, казок і фольклору, створений режисерами з пристрасним бажанням перенести глядачів в інший час, місце та спосіб мислення та віри», — описував цей та інші сім фільмів Еґґерс.
Про виставку поетичного кіно
Через танцювальні нариси-дослідження виставка «У грандіознім сонцетанці, в космічнім клекоті тортур» показує поетичне кіно «не як застиглу естетичну традицію, а як живу, чуттєву практику».
До неї увійшли фрагменти з фільмів, кіноафіші та фото зі знімань, a триватиме виставка до 28 грудня 2025 року.
У Довженко-Центрі формат виставки описують як «незвичний для себе», адже замість академічного погляду вона дає відвідувачам «свіже відчуття» поетичного кіно як явища.
«Українське поетичне кіно — частина кінематографічного канону й водночас багатогранний мозаїчний феномен, який не піддається однозначним інтерпретаціям, — додають у кіноархіві.
У межах експозиції Довженко-Центр представляє роботи Романа Балаяна, Леоніда Осики, Сергія Параджанова, Олега Бійми, Юрія Бондаренка, Анатолія Дев’яніна, Віктора Жилка, Віктора Іванова, Бориса Івченка, Віктора Івченка, Юрія Іллєнка, Юрія Ільїна-Адаєва, Вадима Калуцького, Олександра Кибальника, Вʼячеслава Криштофовича, Тамари Лящук, Олександра Мельника, Олексія Мороза, Роллана Сергієнка, Володимира Савельєва та Михайла Саченка.
