Where Is Gone? — третій та останній сингл, який ірландський гурт Fontaines D.C. представив напередодні виходу пʼятого альбому Dopamine Chamber 16 жовтня. Композиція з Rosalía стала єдиною вокальною колаборацією на лонгплеї та першою в дискографії студійних альбомів гурту загалом
Трек присвятили коханню, яке втратило сенс, та яке водночас важко відпустити через минулі спогади.
Свої вокальні партії Rosalía та соліст Гріан Чаттен виконують англійською як окремо на куплетах, так і спільно на приспіві. Їх доповнили оркестровим звучанням струнних, гітар та ударних.
Гітарист Fontaines D.C. Карлос О’Коннелл, який виріс у Мадриді, розповідає у пресматеріалах, що стежить за творчістю іспанської співачки ще з самого її дебютного альбому Los Ángeles.
«Мене особливо захоплювало те, як вона підтримувала живою іспанську музичну традицію, — продовжує музикант, — У духовному сенсі це було близьким до того, що ми намагалися робити з ірландською музикою. Для людини, яка має коріння в обох країнах, було прекрасно за цим спостерігати».
У новому інтерв’ю для The Times, учасники Fontaines D.C. поділилися й окремими деталями роботи над спільним треком. З усіх надісланих треків Rosalía обрала саме Where Is Gone?, а свої партії вона записала за чотири дні до завершення роботи над Dopamine Chamber.
Напередодні релізу спільну композицію також видали на лімітованих вінілових платівках. Їх можна було могли купити ексклюзивно на вечірках-прослуховуваннях нового лонгплею Fontaines D.C. 8 жовтня в окремих закладах по всьому світу.
Про Dopamine Chamber
Альбом, який описують як «катастрофічне застереження» про майбутнє, вийде на XL Recordings 16 жовтня. Окрім випущених раніше Marianne, Tongue та Where Is Gone?, до нього увійдуть ще вісім композицій.
В описі альбому йдеться, що Dopamine Chamber порушуватиме теми «новин, які ми бачимо під час нескінченного скролінгу»: розвиток ШІ, плітки про знаменитостей, політичне насильство, зміна клімату та «всі ті втішні меми, які вони породжують».
За словами Чаттена, сам лонгплей виступає «дофаміновою камерою», у якій гурт тестує на слухачеві «різні музичні фрагменти, що змінюють свідомість або настрій».
Чаттен працював над альбомом під час подорожі Венецією, Сицилією та Віднем, a записували Dopamine Chamber у Лондоні, Палермо та невідомому англійському селі.
Продюсером Dopamine Chamber виступив Джеймс Форд, який до цього працював з Arctic Monkeys, Depeche Mode, Florence and the Machine та Gorillaz.
