Кіноакадемія США вибачилася перед Хамданом Баллалом. Режисера не підтримали після побиття та затримання ізраїльськими військовими

UPD [31.03.2025] Американська кіноакадемія вибачилася перед Хамданом Баллалом, за те, що не підтримала його після побиття та затримання. Лист Академії опублікував співрежисер No Other Land Ювал Абрахам

У ньому йдеться, що попередній лист був реакцією саме на побиття палестинця. Водночас Академія шкодує, що не назвала ім’я режисера та назву його фільму. За словами Абрахама, вибачення надійшли після «активного тиску понад 600 членів Академії, обурених першою відповіддю».

«Ми щиро вибачаємося перед паном Баллалом і всіма митцями, які не відчули підтримку у нашій попередній заяві, і хочемо чітко заявити, що Академія засуджує насильство такого роду в будь-якій точці світу. Ми виступаємо проти придушення свободи слова за будь-яких обставин», — йдеться в листі.


Оригінальна замітка [27.03.2025] Ізраїльський співрежисер оскароносного документального фільму No Other Land («Немає іншої землі») Ювал Абрахам розповів в Х, що, попри звернення декількох членів кіноакадемії, Академія, яка нагороджувала його «Оскаром», відмовилися публічно підтримати Хамдана Баллала після його побиття та утримання в поліцейському відділку на Західному березі Йордану. У відповідь на критику Академія надіслала членам лист, де пояснила мовчання «повагою до унікальних голосів усіх 11 тисяч учасників». Розповідаємо про ситуацію, що склалася навколо Баллала

Що відбулося з режисером

Пізно ввечері в понеділок, 24 березня, на Баллала напали біля його будинку в селищі Сюся, що на півдні Західного берега Йордану. Режисер пригадує, що це були ізраїльтяни, які мешкають на Західному березі, у супроводі двох військових.

The Guardian пише, що вони були озброєні кийками та ножами, a один мав рушницю.

«Все почалося близько 18:00 в понеділок. Ми закінчили наш щоденний піст Рамадану, коли хтось подзвонив мені та сказав, що в наше село увійшли поселенці», — сказав Баллал.


Він прийшов до своєї дружини та сказав їй зачинити будинок, після чого один з поселенців у супроводі військових підійшов до нього та вдарив зі спини. У той час як він бив Баллала, солдати стріляли у повітря, аби не підпустити нікого:

«Солдати наставили на мене гвинтівки, а поселенець бив мене ззаду. Вони повалили мене на землю, і били по голові. Потім солдат також почав бити мене по голові прикладом своєї гвинтівки. Після цього він вистрілив у повітря. Я не знаю іврит, але зрозумів, що він сказав, що наступний постріл буде в мене. У той момент я думав, що помру».

Хамдан каже, що після цього на нього та ще двох палестинців надягнули наручники та зав’язали очі, посадили у військовий транспорт та відвезли у поліцейський відділок.

Там його також били, змусили спати на підлозі під «крижаним кондиціонером». За словами адвокатки Лії Цемель, їм надали «мінімальну медичну допомогу», a саму адвокатку не пускали до затриманих декілька годин після арешту.

У вівторок 25 березня їх відпустили — Баллал мав синці на обличчі та кров на одязі.

«Чому поселенці прийшли сюди, до моєї хати? Щоб привітатися зі мною? Або подарувати мені квіти? Ні, вони прийшли сюди, щоб напасти, щоб вбити, щоб змусити нас покинути свій дім. Коли у них в руках закон, вони можуть робити все, що завгодно», — сказав Баллал в коментарі CNN.

Що кажуть ізраїльські військові

У ЦАХАЛ стверджують, що у понеділок затримали трьох палестинців, які кидали каміння у правоохоронців, та одного ізраїльського цивільного, дотичного до «жорстокого конфлікту».

Твердження щодо побиття палестинців у відділку в ЗСІ називають «безпідставними»:

«Сили ЦАХАЛ сприяли наданню медичної допомоги затриманим після першої передачі підозрюваних ізраїльській поліції, і протягом ночі затримані залишалися у військовому ізоляторі, в наручниках, відповідно до оперативного протоколу».

Звинувачення у побитті Баллала перед його будинком в ЦАХАЛ не коментували.

Про відмову Академії у підтримці

За словами Ювала Абрахама, за публічну підтримку виступали окремі представники Академії з США, зокрема з секції документального кіно (у якій No Other Land і виграв «Оскар». — Прим. DTF Magazine). Однією з причин, як стверджує Абрахам, може бути те, що під час атаки постраждали й інші палестинці, що робить її непов’язаною з фільмом.

Водночас Баллал стверджує, що під час побиттів у відділку чув слово «Оскар» від військових та сміх.

«Іншими словами, хоча Хамдана явно обрали мішенню за те, що він зняв No Other Land, його також обрали мішенню за те, що він був палестинцем, як і незліченну кількість інших людей, яких щодня ігнорують. Це, здається, дало Академії привід мовчати, коли режисер, якого вони вшановували, жив під ізраїльською окупацією і потребував їхньої допомоги найбільше», — написав ізраїльський режисер.

Він додав, що на підтримку Баллала виступили Європейська кіноакадемія та деякі кінофестивалі.

Про лист Академії її членам

У листі Академії, підписаному CEO Академії Біллом Крамером та президенткою Джанет Янг йдеться:

«Ми глибоко віримо, що кіно здатне просвіщати світову аудиторію та висвітлювати різні перспективи, і ми заохочуємо наших членів використовувати своє мистецтво для цього. Академія засуджує заподіяння шкоди або пригнічення митців за їхню роботу чи погляди.

Ми живемо в час глибоких змін, позначених конфліктами та невизначеністю в усьому світі, в США і в нашій власній індустрії. Зрозуміло, що нас часто просять висловитися від імені Академії у відповідь на соціальні, політичні та економічні події. У таких випадках важливо зазначити, що Академія представляє близько 11 000 членів з усього світу з багатьма унікальними поглядами.

Однак нас об’єднує спільна віра у важливість розповіді історій, цінність емпатії та роль кіно як каталізатора. Як організація, ми продовжуємо відзначати творчі голоси, що формують світову кіноспільноту, та підтримувати вашу свободу творити, кидати виклик та уявляти».


На противагу листу Академії Абрахам навів арешт шістьох іранських кінематографістів у 2011 році, який Академія відкрито засудила.

Про No Other Land

Ізраїльсько-палестинський документальний фільм розповідає про життя палестинців у поселенні Массафер-Ятта на Західному березі Йордану, які борються проти примусового виселення та руйнування поселення ізраїльськими військовими.

У 2025 році стрічка виграла «Оскар» як найкращий повнометражний документальний фільм.

Дизайн — crevv.com
Розробка — Mixis