Журнал Музею сучасного мистецтва у Нью-Йорку (МоМА) опублікував статтю директорки Odesa Photo Days Festival Катерини Радченко, присвячену українським документальним фотографам, які «переосмислюють підходи до фотографії під час війни». Її героями стали Ліза Букреєва, Олена Субач та Владислав Краснощок
«Владислав Краснощок, художник та щелепно-лицевий хірург за освітою, живе в Харкові, розташованому менш ніж за 100 кілометрів від російського кордону, і яке з початку повномасштабної війни потерпає від щоденних обстрілів. Попри постійну небезпеку, Краснощок залишається в місті.
Сам знімає на плівку та проявляє фото. Зернистість, відсутність чітких деталей і монохромні тони створюють враження, що ці знімки зроблені у часи Другої світової війни. У мирний час він часто експериментував з фотографією — зафарбовував знімки, створював сюрреалістичні колажі та додавав малюнки, та протягом останніх трьох років він зосередився виключно на документації, без прикрас чи візуальних втручань».
Переглянути цей допис в Instagram
«Львівська фотографка Олена Субач відома своєю іронією та яскравими кольорами. Її сюрреалістичні колажі із серіалу “Бабусі” з гумором змальовують звички та вірування літніх жінок заходу України, гіперболізуючи деталі та блискавично акцентуючи їх.
У проєкті “Сховане”, першій серії, створеній під час повномасштабної війни, фотографка відходить від попереднього стилю, документуючи порятунок архітектурних та мистецьких об’єктів Львова. Невдовзі після завершення цього проєкту Субач вирушила на словацько-український кордон, де створила ще одну серію: зображення стільців, розкиданих уздовж кордону, створених як тимчасовий відпочинок для людей, які їдуть з України. У цьому творі відсутні іронія та колаж, а є лише неприкрашена документація реальності. Що залишається незмінним у її підході, так це використання прямого спалаху, що підсилює яскраві кольори та висвітлює кожну історію, яку вона фіксує».
Переглянути цей допис в Instagram
«Київська фотографка Ліза Букрєєва почала свою кар’єру у вуличній фотографії зі сцен міського життя та взаємодії між композицією та кольором. Її серія 2022 року “Військовий щоденник” — особистий проєкт, що поєднує чорно-білі фотографії з її власними текстовими спостереженнями про зміни, які відбуваються навколо. Букреєва повернулася до вуличної фотографії, але її фокус перемістився на історії з розбитих і зруйнованих міст і прифронтових сіл».
Переглянути цей допис в Instagram
