У Києві відкрили новий артпростір MISTRIKA — спільний проєкт засновників компанії Kacho Group (до якої входить бренд Kachorovska) Аліни і Руслана Очеретяних та арткуратора, режисера й колекціонера Максима Бернадського. Галерея фокусується на сучасному мистецтві та його популяризації, проте з акцентом на напрям «метабароко».
DTF Magazine поговорили із засновниками MISTRIKA та розповідають, що потрібно знати про новий простір і що значить його назва
Про ідею та концепцію галереї
Імпульсом до створення артпростору став «запит на дослідження власної культурної ідентичності».
У коментарі DTF Magazine Аліна Очеретяна ділиться, що задум відкрити галерею виник під час однієї із дружніх зустрічей за участі її, Руслана та wholesale-директорки Kachorovskа Наталії Кінзерської. Саме вона надалі познайомила пару з Максимом Бернадським — тоді він уже займався ремонтом у приміщенні, де розмістилася MISTRIKA.
«Наші бажання збіглися, і пазл швидко склався. Щодо формату: це не artist-run space, не салон, не виставковий зал чи проєктний простір. Це галерея, яка має свою політику, веде власних авторів, формує коло колекціонерів, будує комунікації, займається продажем, кар’єрою своїх митців, “вирощує” ціни тощо», — пояснює концепцію простору Бернадський.
MISTRIKA зосереджена на роботі із сучасними митцями та авторами — «від тих, хто стояв у витоків сучасного українського мистецтва у 1980-90-х роках, до нових авторів, які почали свій шлях протягом останніх років».
Галерея має конкретний напрям, який у команді визначають як «метабароко». Ось як його пояснює Максим Бернадський:
«Це життєствердне, бунтарське, вибухове, іронічне, інтелектуальне, яскраве та безстрашне мистецтво. Мистецтво, що працює із сучасними культурними кодами. Мистецтво, яке відображає та переосмислює найбільш актуальні соціальні та політичні питання. Воно поєднує естетику вуличної культури із серйозними роздумами про суспільство, історію та самоідентифікацію. Мистецтво, яке побудоване на фундаменті національних архетипів, комплементарних глобальним трендам і цінностям».
Ще однією метою роботи галереї, за словами команди, стало бажання подолати певні людські барʼєри до мистецтва.
«Ми поважаємо і цінуємо наших відвідувачів, незалежно від їхнього мистецького досвіду, — пояснює Бернадський. — Ми хочемо допомогти їм навчитися насолоджуватися сучасним мистецтвом і полюбити його так, як ми любимо. Для цього ми створюємо не лише виставки провідних митців, але й організовуємо події, засновані на оригінальних розробках та ідеях, з елементами сторітелінгу, сценографії та драматургії. Спочатку ми хочемо здивувати наших відвідувачів, розважити, зацікавити, викликати позитивні емоції, підштовхнути до роздумів і, зрештою, допомогти подолати бар’єри між звичайною людиною та сучасним мистецтвом».
Крім безпосереднього продажу творів мистецтва та благодійної діяльності, команда також планує співпрацювати з містом, інвестуючи у створення артробіт та їхнє подальше встановлення у громадських місцях.
Ще один напрям MISTRIKA — соціальний. 10% із прибутку галерея перераховуватиме на благодійність, а саме — на відновлення поранених українських військових.
Про локацію та назву
Галерея розмістилася в районі старого Подолу, за адресою Набережно-Хрещатицька, 25.
Аліна Очеретяна розповідає, що назва MISTRIKA — це вигадане слово, яке виникло із двох варіантів неймінгу.
«Галерея знаходиться на набережній Дніпра, недалеко від Гаванського та Подільського мостів. Я хотіла назвати її “Ріка”, а Макс обстоював назву “Міст”. Ріка — це символ життя, а міст — символ звʼязку та обʼєднання. Також обидві назви відсилають до географічного розташування галереї. Компромісом стала обʼєднана назва “Містріка”».
Про вибірку авторів
У команді розповідають, що першочергово вони зосереджені саме на просуванні українського сучасного мистецтва, тому орієнтуються на локальних митців.
Максим пояснює, що іноземних гостей залучатимуть лише у контексті колаборацій з українськими художниками чи їхніх проєктів, які пов’язані з Україною.
Відповідаючи на запитання про те, що здебільшого у галереях та артпросторах представлені переважно одні й ті ж українські імена, Бернадський говорить:
«Для нас це не проблема. Якщо ми працюємо з відомими художниками, то шукаємо ті грані їхньої творчості, які ще не знайомі глядачеві. Що стосується молодих митців — одним із головних завдань галереї є розкриття нових імен та інвестування в розвиток їхньої кар’єри».
Про дебютну виставку
MISTRIKA відкрилася персональною виставкою художника, графіка та представника українського необароко Олега Тістола. За словами команди, творчість митця ідеально описується визначенням «метабароко», на якому і фокусується галерея.
В «ORIGINAL О.ТІСТОЛ» представлена «невидима сторона творчості Тістола» — роботи, які до цього не виставлялися в інших галереях та бачили лише люди із близького кола художника. Так у команді хотіли «розкрити процес творення Олега Тістола» та дати глядачам змогу «зануритися у його роботи як щось, що виходить за межі готових творів та показує зародження ідеї».
До експозиції, зокрема, увійшли декілька автопортретів Олега в різних стилістиках, створених ним протягом понад 40 років, а також зображення «особливих місць» художника, серед яких його майстерня та дім у Баришівці.
«Здебільшого ці роботи взагалі ніколи не покидали межі майстерні Олега. Як, наприклад, “Портрет Марини” 1982 року — перший портрет Марини Скугаревої, художниці, дружини та музи Олега, створений у перші дні їхньої зустрічі та зародження почуттів. Цю унікальну роботу доповнюють й інші портрети Марини: офорти, графіка, олівцеві ескізи», — додає Максим.
«ORIGINAL О.ТІСТОЛ» триватиме до 20 квітня. Відвідати MISTRIKA можна з вівторка до неділі (із 12:00 до 20:00).
Про майбутні виставки
Максим Бернадський говорить, що наразі у команди заплановані десять експозицій, які представлятимуть протягом 2025 року.
Частина з них уже знаходиться у процесі підготовки, тоді як інші — на етапі візуалізацій, які «демонструють, як можна адаптувати простір галереї під конкретні артоб’єкти».
Імена авторів, роботи яких будуть представлені на майбутніх виставках, поки не розкривають. Проте Максим додає, що серед них будуть як широко відомі художники, так і молоді митці з «покоління, народженого війною».
