Одеського підприємця засудили до прочитання трьох художньо-літературних книжок за шахрайство на суму 26,500 грн. Суд вважає, що читання літератури має «наповнити душу людини правильними спогадами та розумними думками»
26,500 грн підприємцю заплатили за гелеві повітряні кульки, які той свідомо не передав покупцеві. За рішенням суду зловмисник має повернути кошти потерпілій.
Він також перебуватиме під пробаційним наглядом та зобов’язаний прочитати «Інтернат» Сергія Жадана, «Грубий зошит» Аготи Крістоф та «Розмову п’яти подорожніх про істинне щастя в житті» Григорія Сковороди.
Чому обрали саме ці книжки
Суд вважає, що читання літератури перетворить зловмисника на «кращу версію себе»:
«За кожною книгою стоїть людина, яка думала, виношувала в собі ідеї, складала їх разом та записувала, для того, щоб поділитись своїми знаннями. І “…якщо читати швидко і все підряд, то хоча б не багато піску затримається у ситі”», — йдеться у вироці.
Вибір «Інтернату» пояснюють тим, що книжка може відволікти від злих думок та зосередити увагу на справжньому житті та категоріях добра і зла. Читач також зможе побачити в книжці жагу до прекрасного та прояви любові, якщо «буде уважним».
«Чутливість ніколи не має шансів перед добротою, почуття честі не підміниться на самолюбство або марнославство, а відчуття обов`язку буде не досяжним для вічних — користі та зручності», — описують твір у вироці.
«Розмову п`яти подорожніх про істинне щастя в житті» Сковороди суд обрав, адже книжка «визначає сенс буття та напрямок думок, які мають бути в людини».
«Грубий зошит» Агати Крістоф може розсіяти погані думки та упередження про безнадійність та стан власного життя, оскільки існують «набагато гірші речі». Події твору розгортаються після війни, на фоні радянського терору та переслідувань.
Про підприємця та справу
Зловмисник родом з Костянтинівки Донецької області. Після початку повномасштабного вторгнення він перевіз матір, сестру та племінницю до Німеччини, a сам переїхав до Одеси та мобілізувався. На момент розгляду справи він комісувався та проходив лікарську комісію, неофіційно працював у таксі.
«Можливо навіть припустити, що якби не війна, він не потрапив у складні життєві події та міг би продовжити займатись підприємницькою діяльністю», — йдеться у вироці.
Суд також охарактеризував підприємця як «інтелектуально розвинутого», a «постановка речень, вираз думки та спосіб передачі інформації» свідчать про високий рівень його знань.
Зловмисник визнав провину. Вкрадені гроші він витратив на себе та потреби родини.
