Обкладинка журналу «ПОМІЖ»

«ПОМІЖ»: Вийшов друкований журнал про Дніпро

Дніпровські медіа і подкаст «ПОМІЖ» та ГО «Культура Медіальна» запустили друкований журнал «ПОМІЖ» — «видання про Дніпро і дніпрян, створене самими містянами». У першому номері редакція вивчає минуле та сучасність міста, розбираючись з імперськими й радянськими міфами, дивиться на місто очима авторів Розстріляного Відродження, досліджує андеграундну музику Дніпра 1990-х та 2000-х. А ще — пропонує поезію дніпровських поетів та поеток, фотографії й ілюстрації локальних митців.

DTF Magazine розпитав команду «ПОМІЖ», яким вийшов перший випуск, для кого він, про міфи довкола міста, і що для самої редакції означає Дніпро

Про назву

«ПОМІЖ» — це метафора перебування на межі: територіальній чи темпоральній. Метафора невизначеності та перехідного стану, існування на зламі часу — поміж війною та миром. Це також про життя степового регіону, що в різні часи був своєрідною межею між сходом та заходом, північчю та півднем; території, що у давні часи слугували «буфером», контактною зоною між осілими поселеннями та кочівниками зі сходу, були базою запорізького козацтва, а з 2014 року стали українським «форпостом» у війні з росією. 

Через цю назву ми зокрема говоримо про перебування між міфами того, що вже давно закінчилось, та того, про що ми тільки мріємо: поміж славетним козацьким й індустріально-космічним минулим та утопічним майбутнім — високотехнологічним містом чи культурною столицею України. Про Дніпро як місто, що існує десь поміж різних уявлень та шукає власне обличчя.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений ПОМІЖ (@pomizh.media)

Про ідею

Нам завжди здавалось, що Дніпро недостатньо досліджений, насамперед нами самими, що місту бракує уважного погляду на власну історію, спадщину та міфосистему, а також їх переосмислення в сучасному контексті. Ми задумували це видання як один зі способів це змінити.

Спершу хотілося дати вичерпну відповідь, пояснити собі та іншим, які міфи та ландшафти формують нас, що взагалі значить жити у Дніпрі, чим це буття відрізняється від інших українських міст. Забігаючи наперед: звісно, відповіді ми не знайшли. Надто багато контекстів тут переплітається, надто багато хочеться сказати та показати про Дніпро. 

Тому журнал є радше спробою дослідження міста, орієнтуванням у знайомій місцевості, проговоренням певних тем чи лише їхнім поверховим визиранням із темряви. Цей процес став особливо цінним під час повномасштабного російського вторгнення, коли надзвичайно гостро відчуваєш приналежність до рідного міста, хочеш зафіксувати пам’ять про нього.

Про аудиторію журналу

Аліна Стаменова, редакторка «ПОМІЖ»

Хоча журнал двомовний (усі тексти перекладені англійською) і його можуть прочитати люди з різних країн, мені здається, що створюючи це видання, ми насамперед робили його для мешканців та мешканок Дніпра.

Ми часто жартуємо, що ми невиправні локальні оптимісти — віримо в місто, любимо його, намагаємось докладати зусиль, щоб зробити Дніпро кращим. Тому і журнал «ПОМІЖ» з’явився з нашої потреби дослідити рідне місто, зібрати докупи погляди на нього людей, які тут мешкають чи мешкали колись, пояснити собі певні звичні речі.

Хотілося мати певний фізичний об’єкт, який би зібрав докупи хоча й незначну, але все ж частину міських історій та голосів. У результаті журнал вийшов доволі особистим та сповненим любові до Дніпра. Сподіваюся, інші, особливо дніпряни, теж зможуть це відчути та побачити. Можливо, когось з містян він надихне на власні проєкти та дослідження. І ми самі говоритимемо про Дніпро як місто, наприклад, Підмогильного та Домонтовича, будуючи нові локальні образи.

Про міфи довкола Дніпра

Оля Василець, співведуча подкасту «ПОМІЖ»

На мій погляд, якщо є міф, його необхідно спростувати. Про Дніпро існує багато міфів, часто це можуть бути стереотипні уявлення — прості, швидкі та зрозумілі тези. Проте вони часто можуть бути шкідливими, коли ми говоримо про пізнання міста, його дослідження й розуміння. Тому ми працюємо з більшими форматами, матеріалами на межі із дослідженням.

Наприклад, в журналі є текст літературознавиці Ірини Пасько про літературний міф, про переосмислення творчості Валер’яна Підмогильного, Бориса Тенети і Віктора Петрова. Власне, літературний міф потребує великої роботи й постійного розвінчування, подолання меншовартості. Це робота не лише для медій, а і для науковців.

Також уявлення про Дніпро як суто індустріальне місто. Звісно, він має велику промислову історію, але ж не тільки.

Загалом подолання міфів та стереотипних уявлень — робота не одного матеріалу, не одного сезону подкастів. Це довготривалий процес і його учасниками можуть бути не тільки журналісти, а представники культури, дослідники тощо.

Аліна Стаменова

Міфів про Дніпро, як на мене, багато, і про них говорити не дуже хочеться, аби зайвий раз не фіксувати й не поширювати. Це історії про індустріальність, бізнеси, олігархічні чи політичні клани і так далі.

Багато українських міст міфологізовані тим чи іншим чином, Дніпро — не виключення. Стереотипи — це просто, їх легко вигадати та поширювати. Думаю, варто звертати увагу не лише на найбільш зручні та популярні образи, а дивитися трохи далі. Це важче, але воно того варте. Зрештою, наші міста заслуговують на те, щоб ми поважали їх, чули їхнє багатоголосся, зберігали його та плекали те майбутнє, до якого прагнемо.

Дніпро — місто з безліччю історій, багато з яких були забуті чи недостатньо проговорені. Інші ж навпаки — заміщують собою все. Повномасштабне російське вторгнення, як це не дивно, посилило процеси пошуку та висвітлення різних локальних історій. Стало дуже важливим та цікавим, ким ми були та є насправді.

В одному з епізодів подкасту «ПОМІЖ» історик Антон Лягуша сказав річ, яка мені дуже відгукнулася. Про те, що нам потрібно повернути містам їхнє бачення з висоти пташиного польоту — з поетами та прибиральницями, продавчинями та бандитами, які просто живуть, намагаючись бути щасливими. І, що подивившись на місто трохи зі сторони, побачивши різні сюжети, ми зможемо вибрати, який з них нам ближче та більше пасує. Сподіваюся, що ми десь на шляху до цього, і наш журнал, можливо, стане для когось способом подивитися на Дніпро саме таким чином.

Що таке Дніпро?

Дінара Халілова, редакторка «ПОМІЖ»

У першу чергу це рідне місто, що мене сформувало, подарувало мої уявлення про життя, мрії та амбіції, зокрема мрію з цього міста виїхати. Виїхала, отримала досвід в інших містах та країнах, а зараз із задоволенням перевідкриваю для себе Дніпро, яке тепер, під час повномасштабного російського вторгнення, полюбила по-особливому.

Журнал «ПОМІЖ» зокрема і наше медіа загалом покликане розділити з іншими цей процес переосмислення локальних контекстів та фіксації всього, що робить Дніпро таким, яким воно є, — у часи максимальної вразливості та крихкості.

Оля Василець

Місто з ідеальними відстанями, ідеальним темпом, швидкістю. Я просто не уявляю себе деінде, хоча пробувала жити в інших містах.

Сьогодні Дніпро крихке і сильне одночасно. З ним цікаво працювати, хоч роботи й вкрай багато. Я так само бачу тут багато недоліків, проблем, які хочеться змінити. Саме тому досі лишаюсь тут, щоб жити, працювати, змінювати.

Аліна Стаменова

Щоразу, коли ми ставили це питання гостям подкасту, намагалася уявити власну відповідь і сподівалася, що мене про це ніхто не спитає. Дуже складно означити місто, в якому ти живеш все життя. Погляд зсередини дуже замилений та нечіткий, хоча, здавалося б, хто ще може ґрунтовно розповісти про Дніпро, як не люди, які тут живуть.

Дніпро — це дім. Місце, до якого можна повертатися та до якого я доволі сильно прив’язана у своїй роботі та поетичних практиках. Це місто, яке мене сформувало, з яким дуже багато чого пов’язано, де було багато вперше.

Дніпро — про великий простір, розлогі вулиці, де можна дивитися дуже далеко за горизонт, про річку, сухе степове літо та сучасну архітектуру. Іноді місто може дратувати, його можна ненавидіти, але недовго, бо за всім цим — любов. Хотілося б вірити, що так буде завжди.

Що далі

Дінара Халілова

Ми маємо багато ідей, які хотілося б реалізувати в наступних випусках і загалом, у продуктах медіа «ПОМІЖ». Наприклад, написати, як футбольний клуб «Дніпро» впливав на місто та його ідентичність, чому в Дніпрі така класна сучасна архітектура, яке місце займає річка у локальній культурі, історії, як можна переосмислити Петриківський розпис, та багато чого іншого.

Утім, реалізація цих планів напряму залежить від того, чи отримаємо ми достатньо підтримки від аудиторії та партнерів. Уже зараз бачимо великий інтерес до видання, насамперед від дніпрян, тому сподіваємось, що з часом вдасться створити цілу колекцію видань про Дніпро. 

Передзамовити журнал можна за посиланням. Увесь прибуток команда «ПОМІЖ» передасть на актуальні потреби ЗСУ.

Дизайн — crevv.com
Розробка — Mixis