Влітку проєкт Behind Blue Eyes провів серію фестивалів «Блищик», протягом яких діти з Лупаревого, Павлівки та Висунська Миколаївської області мали шанс познайомитися з різними креативними сферами: архітектурою, кіно, апсайклінгом, дизайном, мистецтвом, а також філдрекордингом і саундпродакшеном. Ми поговорили з менторами напрямку Ксенією Щербаковою (Vixiii), Богданом Кириченком (KBT) і Артемом Ільїним (Tofudj) і презентуємо треки, що їх записали учасники фестивалю
У перший день «Блищиків» дітей знайомили з програмою, а ментори розповідали учасникам про основи їхнього напрямку та показували, що передбачає творчий процес. Наприкінці дня діти мали обрати одну зі сфер для глибшого вивчення. Ті, хто обрав філдрекординг, протягом другого дня записували звуки свого села та створювали з них трек.
За словами співзасновника Behind Blue Eyes Артема Скороходька, «Блищик» — це альтернатива шкільним гурткам, яка має показати дітям різні творчі напрямки та професії:
«За два роки подорожей прифронтовими та деокупованими територіями ми побачили низку труднощів, з якими стикаються діти у віддалених від міст селах. Брак соціалізації, просторів для спільного дозвілля та його сучасних форм — це лише верхівка айсберга. “Блищики” — це синонім слова “іскра”, тож його завданням було запалити в кожній дитині творчий вогник і показати, які круті речі він може створити».
Нижче — альбом-компіляція з треками учасників «Блищиків» (яку ми, до речі, радимо слухати послідовно), а також розмова з менторами про те, які відбувався процес
— Чому ви вирішили взяти участь у фестивалях?
Vixiii: Тому що мені цікаво працювати з дітьми загалом і взагалі допомагати людям з деокупованих територій. Я волонтерю з початку вторгнення. До дітей мені дали можливість «дорватися» в попередньому проєкті. Там ми працювали з релокованими дітьми, і ось уже з Behind Blue Eyes.
KBT: У житті хочеться робити добрі справи. Коли мені запропонували долучитися, я подумав, що це якраз має бути одна з них.
Tofudj: Це чудова можливість зробити невеличкий внесок у майбутнє. Провести час у селі та надихнути дітей займатися музикою, показати їм, що це доступно і кожен може робити те, що йому подобається.
— Як будували роботу з дітьми?
Vixiii: Мій підхід — дитиноцентричний. Я дозволяю дітям спочатку побалуватись і подивитись, щоб вони зрозуміли: їм цікаво те, що вони хочуть робити. Ось це було в першій частині воркшопу. А далі довелося підлаштовуватись під те, що я побачила. Звичайно, діти були зацікавлені, але сконцентрувати їх було суперважко. Тобто це постійне підлаштовування під потреби.
У мене був план роботи, але для її ефективності треба постійно перелаштовуватись і мати багато альтернатив. Я зробила чітку покрокову інструкцію для того, щоб діти записали певні звуки та описали їх. І це класно спрацювало.
KBT: Усе залежало від віку та характеру. З деякими одразу встановився швидкий зв’язок, комунікація, як із друзями, а з кимось доводилося трошки більше попрацювати.
Tofudj: У перший день я вирішив розділити дітей на дві групи. Перша група джемила — діти використовували мікрофони, під’єднані крізь різні педалі ефектів, інша частина награвала щось на клавішах і синтезаторах.
Друга група займалася філдрекордингом: діти в навушниках з рекордерами в руках записували різні цікаві звуки, які можна було знайти в межах фестивалю, також вони брали інтерв’ю і в цілому розважались.
Сенс був у тому, щоб вони змогли спробувати різні практики та показати, що на них чекає в основний день.
Тофу, на одному з «Блищиків» ти з дітьми записав реп-трек, який у фінальній компіляції ви розбили на скіти (короткі вставки між треками). Як взагалі з’явився цей трек і чия це була ініціатива?
Tofudj: Ще до початку фестивалю, я думав про те, що було б кльово зробити хіп-хоп-трек з дітьми. Такою була ідея на старті. Після першого дня я пообіцяв учасникам, що ми запишемо з ними реп. Мій прекрасний помічник Діма Котляр допоміг дітям обрати тематику: вони вирішили написати текст про тварин. Один хлопчик, найменший з усіх, вирішив зачитати про пельмені, ми звісно були не проти.
Паралельно я працював над бітом, зокрема використовуючи записи, які ми зробили під час сесії філдрекордингу. Потім почергово записували кожного, хто підготував текст, вмикали, що вийшло всім учасникам — здавалося, що це надихало інших не соромитись зачитати свій текст.
У результаті ми змогли послухати трек на основному звуці фестивалю. Здається, це був найкрутіший момент, всі респектували хлопцям, це дуже надихнуло!
— Які ваші враження від роботи з дітьми? Чи мали такий досвід до цього?
Vixiii: Дуже класні враження. Круто, що діти могли обирати цікаві для себе воркшопи. Це класно спрацювало, і вони дійсно хотіли робити те, що обрали, а не нудьгували та байдикували, як це було в моєму попередньому досвіді. Тоді для них ставили програму, і вони сприймали це так, ніби їх змушують це робити. А на «Блищиках» все настільки класно представили, з усім цим антуражем і роботою, і ARMO (ведучий фестивалю та музикант. — Прим. DTF Magazine), і взагалі усією атмосферою. Тобто діти відчували, що це щось класне. Узагалі мені ці діти дуже імпонують, видно, що їм щось цікаво, на відміну від дітей з більшості великих міст. Їм дійсно цікаво досліджувати світ.
KBT: Це був мій перший досвід роботи з дітьми. Насправді в моменті було доволі тяжко, але в кінці кожного дня відчував нереальне внутрішнє наповнення.
Tofudj: Враження позитивні, хоча, звісно, доволі складно працювати з великою кількістю дітей одночасно. Раніше я мав невеличкий подібний досвід взаємодії, але в дещо іншому контексті. Тому впевнено можу сказати, що цей досвід — унікальний.
— Яка перевага дітей як учнів перед дорослими?
Vixiii: Ти можеш побачити, що їм цікаво, а що ні. Вони не вдаватимуть, що зацікавлені, і нічого не запам’ятовуватимуть у результаті — це легко можна побачити.
KBT: З дітьми прикольно те, що від них неможливо почути якусь фразу або піймати погляд, на кшталт «я в цьому житті вже і це, і те зрозумів». Для них усе в цьому світі досі нове. Якщо чесно, то я хотів би на день знову стати малим.
Tofudj: Діти відкритіші, незаангажовані.
— Що з «Блищиків» вам запам’яталося найбільше?
Vixiii: Лимонад на фудкорті та ідеальний помічник, якого тільки можна побажати. Ну, і що дива трапляються.
КВТ: Як директорка школи, де відбувався фестиваль, показувала свій частково зруйнований будинок (ми проходили повз нього, йдучи до лиману) і сказала: «Ось, мені першій „прилетіло“…».
Tofudj: Компанія з трьох хлопців, які були в мене на воркшопі. Вони вмикали треки з їхніми текстами, згенерованими ШІ. З ними було дуже весело і приємно проводити час. На час фестивалю вони стали для мене близькими друзями.
Після закінчення фестивалів до школи Module Exchange, де викладає KBT, доєднався учасник «Блищика» Сашко.
За словами Богдана, з усіх дітей він зацікавився музикою найбільше: «Саньочок взагалі красава. Він ще в перший день, коли всі „приглядались“ до своїх майбутніх професій на фестивалі, одразу підійшов, сказавши: „Мені на все пофіг, я хочу робити музику“. Тобто якось так. Він дуже тактовний і сором’язливий хлопець зі своїм скутером. Пише бандитські реп-тексти, але відчувається, що це не його душа, а нав’язані середовищем атрибути. Тепер майже кожен день надсилає мені свої треки. У нього прикольно виходить, він дуже старанний».
