Видавництво «Наш Формат» випустить книжку «Всьо чотко. Сергій Кузьмінський і “Брати Гадюкіни”», присвячену співзасновнику та фронтмену гурту «Брати Гадюкіни» Сергію «Кузі» Кузьмінському. Написав її музикант, нинішній вокаліст гурту «Мертвий півень» Юрій Рокецький, який працював над нею протягом чотирьох років
«Кузьмінський володів магнетизмом, який можна було відчути на відстані. Через інтерв’ю, дописи у мережах, специфічні жарти, через плітки про нього або навіть через ненависть до нього у деяких людей (і такі бували). До нього тягнулись різні особистості, і пізнавши ближче, вже не могли забути цього відчуття, наче тебе притягувала сила тяжіння невідомої планети. Сам він обирав дуже вибірково тих, з ким йому було комфортно і легко», — йдеться в описі книги.
Назва видання відсилає до однойменного дебютного альбому «Братів Гадюкіних», що 1989 року вийшов на касеті на лейблі «Фонограф».
Кузьмінський помер 2009 року від раку гортані. Похований у Львові на Личаківському кладовищі.
У серпні 2023 року лейбл івано-франківської формації Detali випустив альбом електронної музики, написаної Кузьмінським. Лонгплей Lost But Found 12 видали під псевдонімом Qzzaargh.
Переглянути цей допис в Instagram
Музикант ніколи не випускав цих треків і лише обмежена кількість людей чула їх у його студії.
За словами команди Detali, на релізі можна почути еклектичний хаус, прогресивний транс і даунтемпо. Записами з лейблом поділилася колишня дружина Кузьмінського Анастасія.
«Брати Гадюкіни» — львівський рок-гурт створений 1988 року. Першим лідером колективу був Олександр «Шуля» Ємець — саксофоніст, автор музики і текстів. Він же став і автором назви гурту — вона походить від імені одного з персонажів оповідання радянського дитячого письменника Віктора Драгунського «Смерть шпигуна Гадюкіна», виданого у 1960-х роках.
До першого складу гурту, крім Ємця, входили Сергій «Кузя» Кузьмінський (клавішні), Михайло «Лузя» Лундін (барабани), Олександр Гамбург (бас-гітара) і Андрій Партика (гітара).
Кузьмінський мав судимість — у 1985 його ув’язнили за звинуваченням у незаконному виробництві та зберіганні наркотиків. Звільнився він у серпні 1987 року, а на початку 1990-х за допомогою представників української діаспори з Бельгії лікувався від залежності й Брюсселі. Наркотично залежними були й інші члени гурту.
Перший концерт «Братів Гадюкіних» відбувся у 1989 році під егідою Львівського рок-клубу. Для цього виступу гурт написав перші пісні.
У вересні 1989 року «Брати Гадюкіни» стали лауреатом фестивалю «Червона Рута» у Чернівцях, і з цього моменту їх заборонили як у Львівській області (наприклад, у Дрогобичі це аргументували тим, що гурт буцімто — «бандерівці» і «фашисти») так і по всій Україні.
У 1995 гурт записав четвертий альбом «Щасливої дороги! (Бай, бай, мила!)» і на початку 1996 припинив діяльність, а повернувся до спільних виступів лише у 2006 році.
