Український павільйон на 19-й Міжнародній архітектурній виставці (Biennale Architettura 2025), що відбудеться у Венеції протягом 10 травня — 23 листопада, представить виставковий проєкт DAKH: Vernacular Hardcore. Над кураторською концепцією павільйону працювала міжнародна команда: архітекторка й мисткиня Богдана Косміна, фахівець з урбаністичної антропології, дослідник архітектури Міхал Муравскі та кураторка і культурна менеджерка Катерина Русецька. А комісаркою павільйону стала Тетяна Філевську, креативна директорка Українського інституту
Куратори пояснюють, що дах — базовий елемент архітектури, що слугує укриттям від негоди й надійно оберігає ритуали повсякденного життя. Але в умовах повномасштабної війни, коли боротьба ведеться також у небі, із застосуванням дронів, безпілотників та ракет, саме він стає першою вразливою мішенню для влучання ворожих снарядів.
«DAKH: Vernacular Hardcore досліджує та зіставляє взаємодію між “вернакулярною спадщиною” традиційного українського сільського житла з “негайним вернакуляром”, що виник у процесі самоорганізованої, стихійної відбудови, здійсненої в умовах воєнного часу, — йдеться в кураторському тексті. — Ми розглядаємо слово “хардкор” у його оригінальному значенні, що походить з лексики вернакулярного будівництва, та означає різні уламки, брухт, фрагменти цегли, які разом складають основу, фундамент. Ми апелюємо до етики та політики відбудови, яка ґрунтується на крихкому, але непохитному “хардкорі” українського (і глобального) спільного; де маніфестуються та проявляються структури турботи, відновлення, солідарності та спротиву, який забезпечує це».
Виставка складається із шести елементів:
Ключовий елемент — ДАХ, динамічний прообраз вернакулярного (народна або вернакулярна архітектура — це будівлі, що створювались без участі професійних архітекторів. — Прим. DTF Magazine) українського даху, створений Богданою Косміною.
Вибрані матеріали з архіву «Атласу традиційного українського житла з кінця 19 до середини 20 століття», 50-річного дослідження, над яким працювали три покоління жінок-архітекторок: Тамара, Оксана та Богдана Косміни. Архів став основою для створення ДАХу, образи з дослідження безпосередньо вплинули на його форму, структуру, матеріальність і дух.
ШІ-аватар архітекторки та етнографки Тамари Косміної (1936–2016), яка досліджувала народну архітектуру в експедиціях Україною. Інсталяція переосмислюватиме незалежні технології, поєднуючи персоналізований штучний інтелект з культурною спадщиною.
Цифровий образ Тамари створювали протягом року за допомогою інструменту Iris (автономний інструмент для персоналізованого штучного інтелекту, що дозволяє безпосередньо володіти та контролювати даними).
Документація ландшафтів екстреної вернакулярної архітектури та процесів відновлення покрівель житла у Чернігівській, Київській, Харківській, Сумській і Запорізькій областях, здійснені колективами «Лівий берег» (Ігор Окунєв, Владислав Шарапа, Ксенія Кальмус) та KHARPP (Ада Вордсворт).
Фотопроєкт «Місця: Миколаївська область» художниці та письменниці Євгенії Бєлорусець, що досліджує зневоднені війною ландшафти. Серія знімків присвячена працівникам Миколаївського водоканалу, які з 2022 року борються за відновлення водопостачання в системах, пошкоджених російськими обстрілами — критично важливих для одного з найбільших міст України. Подібно до того, як дахи забезпечують укриття згори, життєздатність комунальних систем підтримує фундамент життя під ними.
«Купол дронів» — імерсивна звукова інсталяція під кураторством американського художника, засновника лейблу Kyivpastrans Клеменса Пула. Вона натхненна проєктом «Клин», низовою ініціативою, що займається створенням дронів, яку очолює волонтерка Ксенія Кальмус.
Переглянути цей допис в Instagram
DAKH (ДАХ): Vernacular Hardcore також супроводжуватиме мандрівна публічна програма Planetary Hardcore, що стартує 10 травня у Венеції, а згодом приїде до українських (Київ, Дніпро) та світових міст.
Також Україна братиме участь у павільйоні Франції. Там українські архітектори представлять свої дослідження та проєкти, що резонують з концепцією французької експозиції.
Тема французького павільйону на архітектурній Бієнале-2025 — France: Living With / Vivre Avec, а основні теми експозиції: архітектура перед викликами кліматичних змін — адаптивний дизайн та екологічно стійкі рішення; міста майбутнього — нові підходи до урбаністики, простори для спільного життя; реконструкція постконфліктних територій — плани відновлення українських міст після війни; архітектура як політичний жест — переосмислення просторової організації у контексті соціальних трансформацій.
Учасники від України:
Ro3kvit — мережа спеціалістів, які працюють над відбудовою українських міст;
Zotov&Co — архітектурне бюро, що займається міським плануванням;
Mriia — проєкт, орієнтований на реконструкцію постконфліктних територій;
Big City Lab — дослідницька лабораторія, яка займається майбутнім українських міст.
Про Biennale Architettura 2025
Куратором цьогорічного бієнале став Карло Ратті, архітектор, інженер, викладач Массачусетського технологічного інституту. Головна тема події — «Інтелекти. Природній. Штучний. Колективний» (IntelliGens: Natural. Artificial. Collective), а її головне завдання — переосмислити роль архітектури в епоху адаптації.
View this post on Instagram
