Один з головних техно-клубів світу, грузинський Bassiani, підтримав антиурядові протести у Грузії, які тривають з березня 2024 року. Клуб проголосив 1 травня «часом страйкувати» та закликав людей продовжувати протестувати проти «закону про іноагентів»
У заяві, опублікованій в інстаграмі, Bassiani звинувачують «інститути, яким доручено захищати добробут народу», тобто політичне керівництво Грузії, у маргіналізації грузинського суспільства.
«На тлі глобальних проблем і труднощів, геноциду, що триває в Палестині, жорстокої війни в Україні та звірств, а також тривожного зростання ультраправих, фашистських ідеологій і авторитаризму в усьому світі, уряд Грузії безсовісно розпочав прямий напад на свій народ, демонструючи зневагу до важкої праці та самовідданості, які були основою основ нашого суспільства протягом десятиліть… Замість того, щоб визнати, вшанувати та оцінити ці зусилля та об’єднати сили для колективного прогресу, панівна політична еліта прагне підірвати спільну мету — побудувати суспільство, засноване на свободі, рівності та солідарності».
Команда клубу, як і протестувальники, висловилась проти «російських та гомофобних законів», посилаючись на голосування за закон «Про прозорість іноземного впливу», який прирівнюють до російського «закону про іноагентів», а також «репресивних заходів, цензури та тотального контролю».
Переглянути цей допис в Instagram
«Прийняття російських та анти-ЛГБТ законів, скасування гендерних квот, політична інструменталізація гомофобії, принизлива кампанія проти жінок, розпалювання ненависті та сексистська риторика — реалізація цієї ворожої та шкідливої політики спрямована на агресивне підривання фундаментальних прав нашого суспільства, зокрема, на те, щоб змусити замовкнути тих, хто виступає проти несправедливості та гноблення, — йдеться у заяві. — Ці сплановані зусилля щодо підриву колективних устремлінь не тільки закріплюють статус-кво динаміки влади, що вкорінилася, а й посилюють системну несправедливість і нерівність, які пронизують наше суспільство.
Протести у Грузії почалися на початку квітня — 8 квітня місцевий парламент вдруге зареєстрував законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу». Вперше його намагалися прийняти навесні 2023 року, проте голосування скасували на фоні масових протестів. Цього разу 17 квітня парламент Грузії прийняв законопроєкт у першому читанні.
Законопроєкт фактично є аналогом російського «закону про іноагентів»: згідно з документом, грузинським громадським організаціям та медіа, які отримуватимуть понад 20% фінансування з-за кордону, надаватиметься статус «агентів іноземного впливу». За порушення закону для фізичних осіб передбачено до п’яти років в’язниці, а для юридичних — штраф.
Проти законопроєкту виступили шість опозиційних партій Грузії, а президентка країни Саломе Зурабішвілі пообіцяла ветувати законопроєкт. Крім того, Євросоюз заявив, що прийняття законопроєкту може призупинити статус Грузії як кандидата до ЄС, який країна отримала у грудні 2023 року.
У ніч з 30 квітня на 1 травня поліція застосувала проти мітингувальників сльозогінний газ та водомети. Вже 1 травня, попри продовження антиурядового мітингу, парламент ухвалив законопроєкт у другому читанні.
Третє читання заплановане на 17 травня. Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе запевняє, що парламент зможе фінально прийняти законопроєкт та подолати президентське вето більшістю голосів.
