31-річний Влад Пірат став першим українським скейтбордистом, чий профайл опублікували на сайті американського скейт-журналу Thrasher. Це відео Пірат виклав на своєму ютуб-каналі ще у вересні 2022 року, тоді як деякі іноземні медіа про скейтбординг відмовлялися його публікували через дисклеймер про напад росії на Україну.
У бліцінтерв’ю DTF Magazine Влад розповідає історію профайлу, труднощі через дисклеймер, позицію світових медіа, а також про те, що для нього значить публікація в Thrasher
«Від грайндів на двох дошках на рейлі до слайдів на хабі із шістьма кінками — Влад відкриває неймовірний потік трюків, виконаних в Україні та Іспанії до війни. З великою любов’ю», — йдеться в описі на сайті Thrasher.
— Є інформація, що відео не публікували через дисклеймер про війну. Розкажи про це докладніше.
— Насправді все дуже просто. Більшість всесвітніх і європейських скейт-медіа «за все хороше, проти всього поганого». Вони намагаються максимально залишатися поза політикою. Наприклад, деякі українські відео вони підписували як «current situation» (поточна ситуація), «Ukraine crisis» (криза в Україні) тощо. Окрім того, протягом усього часу з початку повномасштабного вторгнення росії багато скейт-ресурсів продовжують викладати російські скейт-відео і, на жаль, не бачать у цьому нічого поганого.
Звісно, серед скейт-медіа є ті, хто називав і називає речі своїми іменами — за що їм окрема повага — і поширював інформацію з самого початку, але великі медіа переважно намагаються не згадувати війну в будь-якому вигляді.
Пів року я шукав тих, хто знає людей із закордонних медіа, переписувався, намагався зробити так, щоб це відео десь виклали. Але, як я сказав на самому початку, через текст (з дисклеймером про вторгнення росії. — Прим. DTF Magazine) багато хто відмовлявся. Хтось переставав відповідати, хтось пропонував прибрати текст з відео, тоді його виклали б. Але коли ти монтуєш відео під обстрілами в укритті, якось не хочеться прибирати текст. Це була моя позиція.
— Як думаєш, чому Thrasher змінив думку?
— На сайті Thrasher ще в березні 2022 року виходив документальний фільм про Майдан Незалежності — «Revolutions on Granite» Ukraine Skate Documentary. Він був знятий раніше, але виклали його з закликом підтримати Україну. Сам фільм розповідає про головну скейт-локацію Києва та те, як український скейтбординг узагалі зароджувався.
А щодо публікації мого відео, просто дуже важко вирватись з локальної бульбашки українського скейтбордингу та достукатися до когось. Хоч який високий рівень ти мав, майже неможливо знайти контакти, якщо ти особисто не знайомий з потрібними людьми. На жаль, це і тепер залишається великою проблемою в українському скейтбордингу — ми начебто ізольовані від зовнішнього світу.
— Що для тебе як для скейтбордиста означає ця публікація?
— Мабуть, я сам ще до кінця не усвідомив, що це відбулося. Thrasher — це не просто чергове скейт-медіа, яке є виключно в нашому, скейтерському, медіапросторі. Це всесвітній друкований журнал, який існує понад 40 років і задає світову планку рівня катання. Thrasher — це вже ім’я загальне, яке дорівнює жорсткому скейтбордингу високого рівня. Потрапити на шпальти журналу або на сайт — це, мабуть, як всесвітнє визнання тебе та твого рівня катання.
Коли ти читаєш цей журнал або дивишся якісь відео на сайті Thrasher, то думаєш: «Було б круто колись туди потрапити». Але це як грати на барабанах у гаражі, мріючи про те, що колись твій кліп буде на MTV. Начебто це можливо, але як досягти такого рівня — невідомо.
Хоч я скептично ставлюся до всього, що роблю, я радий, що це сталося. Це не те відео, яке я собі уявляв, але ось перший український профайл на сайті Thrasher. Це великий крок. Я сподіваюся, що люди, які закладали фундамент українського скейтбордингу, пишаються тим, що це нарешті сталося. А для наступного нашого покоління це показник того, що це можливо.
View this post on Instagram
— Чому відео називається «Труна»?
— Як людина, що катається понад 15 років, я вже давно хотів бути не тільки споживачем у скейт-культурі, а і зробити свій внесок. Я маю особисте бачення скейтбордингу та навколишнього всесвіту, і воно ніколи не було занадто позитивним. Truna — це назва мого проєкту (бренд одягу, що його заснував Влад 2023 року. — Прим. DTF Magazine).
Скейтбординг для мене — це не про just having fun. У моєму випадку, коли ти намагаєшся зняти щось дійсно гідне, це завжди травми, сутички з оточенням, внутрішній страх і змагання з самим собою. Ніколи не знаєш, чи ти зараз зробиш трюк, чи друзі викликатимуть тобі швидку.
Також загальне нерозуміння зі сторони навколишнього соціуму. Все це разом сформувало мене саме таким, а я вже вклав усе це у «Труну».
Враховуючи все разом, це слово, на мій погляд, ідеально підходить як для мого бренду, так і для відео.
— В інстаграмі ти сказав, що перший трюк для відео зняв чотири роки тому. Чому ти опублікував його саме восени 2022-го, через стільки часу?
— Якби не початок повномасштабної війни, яку розпочала росія, я б і далі знімав це відео як мінімум ще рік. Об’єктивно, це відео — це 30 % того, що я хотів би бачити в результаті.
Щоб зняти якісне скейт-відео хоча б європейського рівня потрібен не один місяць і навіть не один рік. Деякі трюки з відео я приходив робити по 2-3 місяці.
Ти приходиш на локацію зранку, поки немає людей, годинами намагаєшся зробити, хтось тебе виганяє, викликають поліцію, ти ламаєш дошки, травмуєшся. Потрібен час на відновлення, ти приходиш знов, і так, поки ти не отримаєш ці 5-10 секунд матеріалу, а тобі треба хоча б 3 хвилини такого.
Треба багато подорожувати, на це потрібні кошти. За катання ти їх не отримуєш, максимум який є в нашому українському скейтбордингу — це спонсорство дошками та одягом для катання, за що я вдячний radiusshop, який мене підтримує.
Але трюки треба правильно зняти. Це окрема проблема українського скейтбордингу — відсутність самої індустрії та, як наслідок, відсутність операторів. Тому подяка всім, хто мене знімав, і окремо Васількану (оператору відео. — Прим. DTF Magazine), який дійсно вміє це робити. Окрім того, є травми, які відкидають тебе назад на місяці. У підсумку воно все якось ось так.
Коли почалася повномасштабна війна, скейтбординг для мене перестав існувати. Думаю, тут не треба пояснювати ментальний стан, який ми всі пережили. Можливо, тоді перший раз у моєму житті мені знадобилася та медійність, якою я володів. Я намагався поширювати інформацію серед глобального скейт-ком’юніті, навіть домовився з одним американським скейт-брендом, щоб вони зробили дошки на підтримку України. Але загалом просто якісь репости у сторіз майже не працювали «на експорт», тому я вирішив змонтувати всі трюки, які зняв до 2022 року, і поширити це відео з меседжем.
В підсумку у вересні 2022 року я сам виклав профайл у мережу. І ось через півтора року воно на сайті Thrasher, саме в тому вигляді та з тим посланням, яке я хотів донести, без будь-якої редактури та цензури.
— Що ще читач має знати про це відео?
— Усе, що я хотів, начебто розповів. Сподіваюся, це не останній мій та й узагалі український профайл на Thrasher.
Та коли ви наступного разу побачите підлітків, що катаються на скейті біля якогось театру, скверу, пам’ятника, площі тощо у вашому місті, не треба їх виганяти та кричати, що вони все руйнують і зараз переламають собі всі кістки. Якщо вам це не подобається та у вас не вистачає людяності підтримати їх, просто пройдіть повз. Можливо, через 15 років хтось з них буде представляти нашу країну на міжнародній сцені, може, навіть на Олімпійських іграх. Не руйнуйте їхні мрії. Дякую.
Влад Пірат — український скейтбордист та засновник бренду одягу Truna. З 2018 року Влад катався у пулі київського магазину Kapkan, a тепер — райдер скейтстору Radius.
