«ЕПОХУ» називають «особистим переосмисленням епохи, в якій живемо», і, за словами команди, вона «натхненна діяльністю бригади». У межах проєкту вийшов альбом-компіляція із треками від українських артистів та гуртів, серед яких «ДК ЕНЕРГЕТИК» та Renie Cares, а також серія кліпів на них від українських режисерів. Фінальною точкою проєкту стане концерт з учасниками проєкту, запланований на 7 грудня.
DTF Magazine поговорив докладніше з медіаслужбою Третьої штурмової, артистами та режисерами і розповідає про проєкт
Про концепцію «ЕПОХИ»
В коментарі DTF Magazine команда розповідає, що ідея «ЕПОХИ» виникла всередині бригади тоді, коли «вони побачили, скільки людей готові пожертвувати свою творчість для підтримки, та зрозуміли, що це можна оформити у великий і значущий проєкт».
«Цей альбом — відображення нашої боротьби, підтримки, шаленості й часом суму. Якщо узагальнити — це про епоху, в якій ми живемо. Важливо фіксувати все це в пам’яті нашого суспільства».
«ЕПОХА» — не лише культурний, а і благодійний проєкт. Кожне прослуховування альбому конвертується в донат на потреби бригади. У Третій штурмовій це називають «новим переосмисленням донат-культури».
«У часи, коли треба боротися за донати, ми шукаємо нові механіки. Альбом і його публікація в музичних сервісах — одна з таких ідей. Ви слухаєте музику, стаєте частиною історії, а кожне прослуховування перетворюється на донат».
Про учасників проєкту
Вісьмох артистів та вісьмох режисерів поєднали в окремі музично-режисерські команди.
З виконавців треки для «ЕПОХИ» записали «Хейтспіч», «ДК ЕНЕРГЕТИК», «229», PVNCH, Renie Cares, «Проклятий ***», Zwyntar та «Пророки», а з режисерів долучилися Ілля Дуцик, Саша Туз, Антон Сатановський, Вадим Пінягін, Марія Озірна, Катерина Лемешинська, режисерський дует LAMPERFECT (Горулева Марія, Іван Вижлєцов) та Лесневський Євгеній.
Відповідаючи на запитання про те, як підбирали артистів для альбому, у медіаслужбі бригади говорять: вони обирали виконавців, які «ідеально передавали настрій, який зі свого боку проєкт мав транслювати через альбом».
«Було багато кандидатів, і деякі пісні, які нам задонатили, не увійшли до цього альбому — це своєрідний спойлер на майбутнє», — додають у команді.
Також слухайте альбом на YouTube Music та Deezer.
Візуальна частина проєкту додалася пізніше: «Ми зрозуміли, що маємо велику базу прихильників, які готові на волонтерських засадах долучитися та підсилити проєкт візуально».
В медіаслужбі пояснюють, що кліпи водночас стали «окремим висловлюванням режисерів у межах цього альманаху».
«Вісім кліпів, дуже різних за емоціями: одні заряджають, інші викликають сум. Такі, як пісні в альбомі, і такі, як епоха, в якій ми живемо».
Артисти та режисери — про роботи
«Хейтспіч» — «аргумент»
режисер — Ілля Дуцик
«Хейтспіч»: «Концепт пісні в руйнуванні кіношних кліше про поняття добра, щасливого кінця і перевиховання зла. Зло зупинить тільки смерть».
Ілля Дуцик: «Для мене це робота про енергію та її трансформацію. Музика дає дозвіл на багато речей і говорить про сьогодення, тому хотілося всього та одразу, бути на вістрі — абсурд буття, руйнація естетизації бруду і намагання поговорити про військо метафорою, зрозуміло, чесно. Хочеться зафіксувати буття, яке воно є. Воно ж зараз абсолютно жахливе, неприємне, вʼязке, проте наскільки воно непередбачуване, комічне, абсурдне і живе».
«ДК Енергетик» — «Правда ≠ істина»
режисерка — Катерина Лемешинська
«ДК Енергетик»: «Наша робота — це можливість бути дотичним до дійсно епохальної частини історії, залишити свій слід, який не стерти навіть після того, як нас не стане. Це означає бути причетним до дійсно важливих, великих і правильних справ, якими безпосередньо займається 3ОШБр: починаючи від поля бою, закінчуючи рекрутингом».
Катерина Лемешинська: «Пісня “Правда ≠ істина” про пошук, у ній чутно багато сумнівів і страхів. Ми з виконавцями вирішили створити історію про хлопця, який стоїть перед вибором вступу в армію, показати сумніви та страхи, ностальгію та почуття, через які проходить людина перед дуже важливим життєвим вибором. Я хотіла відобразити атмосферу тривожності та замкнутості, в якій здебільшого ми перебуваємо в цій епосі».
Renie Cares — «Дамоклів меч»
режисерка — Саша Туз
Renie Cares: «Трек про постійне відчуття повсюдної смерті, про бажання повернутися до наївного, юнацького світосприйняття та про неможливість такого повернення. Трек про те, що навіть попри біль і морок треба брати зброю (тут не лише буквально, а і про будь-яку сродну працю) до рук і докладати зусиль до спільної справи. Простіше: усі за*балися, життя, яке було раніше, вже не вернути, і треба думати, як бути корисним сьогодні».
Саша Туз: «Пісня “Дамоклів Меч” — про ескапізм. Мені як режисерці було важливо підкреслити тему так, щоб сучасний глядач, який живе у війні, ким би він не був, на полі бою чи цивільною людиною, зрозумів, що всі ми єдині. Єдині у своїй силі, надії, страху і болі. Мені було дуже важливо показати війну не через якісь масові вибухи, купу військових і крові. Я хотіла поговорити про тему, якої, можливо, багато людей соромляться. Коли як і цивільна людина, так і військовий може не справлятися з цією війною. Війною всередині себе і війною ззовні.
Я обрала реальну історію з мого життя про подругу-волонтерку, яка стала парамедиком, отримала поранення на війні і зараз намагається адаптуватися до буденного життя. Ми створили сюжетну історію, поділивши її на сон і реальність, де існує цей символ, Дамоклів Меч. Він наче велика сила і те саме бажання жити, якого ми так прагнемо, але насправді є нашим найболючішим болем, який неможливо підняти, як сталь. У кліпі героїня бореться сама із собою, і ця проблема настільки велика, що боротьба переходить в її сон. І крізь сон і реальність вона намагається дійти до цього меча, одночасно боячись його, і все-таки його взяти. В якийсь момент вона прокидається в реальному житті та розуміє, що сон і ця загроза, ці всі мечі та стріли, все це поле бою перейшло в її реальність. Вона вже не усвідомлює, де вона, але розуміє, що далі потрібно боротися».
PVNCH — «МАЛИЙ»
режисер — Вадим Пінягін
PVNCH: «”МАЛИЙ” — це збірний образ молодих пацанів, які пішли захищати нашу країну. Багато з тих, хто виріс на нашому репі, зараз воює, дехто безпосередньо в 3ОШБ, когось уже немає в живих. Цей трек — це мінімум з того, що ми можемо зробити, щоб віддячити та підтримати наших юних героїв. Ми пишаємося кожним із них. Для нас — честь творити для цих хлопців і допомагати у їхній справі. Велика повага всім, хто зараз на рубці, і окремий салют всім варвинським тіпам».
Вадим Пінягін: «Концепція відеороботи полягає в тому, щоб передати емоцію, яка сидить у кожному з нас стосовно росії. І кліп, і трек говорять про це прямо, без вуалі. Що ми розповідаємо? Ми просто робимо з російських солдатів фарш, і все, без зайвих задумів та ускладнень. А потім пакуємо фарш із російських солдатів у їхні сухпаї. Чого? Бо так. Бо на сухпаях написано “армия расии”, то чому б не упакувати її туди.
Ми намагалися відрефлексувати злість і ненависть до них, і цей фарш — це наші емоції, які знаходять хоча б якийсь вихід у часи, в яких ми живемо. Це вихід наших емоцій і ода хлопцям, які з них роблять цей фарш».
ZWYNTAR — «Золото і блакить»
режисерка — Марія Оз
ZWYNTAR: «Концепція треку розкрита у рядках “коли вони рвуть твій прапор, натомість тобі болить золото і блакить”. Це пісня про те, як нам усім болить Україна».
Марія Оз: «У відеороботі я хотіла відобразити, що треба бути сильним та вірити, боротися, бо війна триває. Справлятися насамперед зі своїми власними страхами, приймаючи кожен новий виклик із гідністю, навіть якщо почуваєшся маленькою дитиною».
«229» та «Оля! Додому!» — «Окопна пісня»
режисер — Антон Сатановський
«229»: «Самоіронічна пісня в фірмовому стилі про військовий побут і реалії, пріоритети та суспільну увагу до військових».
Антон Сатановський: У стилістиці образу ВІА “229” ми хотіли показати, наскільки війна виснажлива, як ти постійно знаходишся на порозі свого життя, щось завжди пильнує за тобою і намагається вбити. Водночас закцентувати задум атмосферою жанру, зробити це гранжово, подекуди стилістично брудно та хаотично».
«Проклятий ***» — «Спортивні повітряні роботи»
режисери — LAMPERFECT (Горулева Марія, Іван Вижлєцов)
«Проклятий ***»: «На трек нас надихнули могутні рейнджери, “спостереження над почуттям прекрасного і піднесеного” канта і сьогодення, для якого завжди важко обрати прикметник».
Марія та Іван: «Концепт кліпу дуже простий — треба розважатися і робити фірму, навіть коли все летить у п*зду. Ми все одно знайдемо варіант, як вилізти з найглибшої та найтемнішої діри, чи то треба буде для цього народити дрона чи зібрати зі штурмовиків гігантського меха з аніме. Легко, не спати, але доробити вчасно гігантський проєкт — давай сюди. Ми показуємо людей дії, бо нам здається, що саме таких зараз потребує країна — сильних, кмітливих та навіжених».
«Пророки» — «Новий день»
режисер — Євгеній Лесневський
«Пророки»: «Наш гурт після виходу синглу “Україна” був заморожений майже 20 років, і хлопці із Третьої штурмової надихнули нас на повернення до творчості. Наш спільний із бригадою трек — це фантастична нова хвиля відродження української рок-музики. Для нас велика честь тиснути руку цим чоловікам, бо вони — топ. Трек про надію і майбутнє, а також про тих, хто цю надію на майбутнє дає».
Євгеній Лесневський: «Головне завдання нашої роботи у тому, щоб показати бойовий дух 3ОШБр та чому саме ця бригада є одним із головних символів нашої боротьби проти загарбників. Якщо сказати коротко — це відпадна, дика, переможна вечірка. Це галасно, гаряче та незабутньо».
Про фінальний концерт
7 грудня у Києві відбудеться концерт, який стане фінальним етапом «ЕПОХИ». На ньому артисти-учасники виконають наживо не лише пісні, створені для проєкту, а й обрані хіти.
Всі кошти, вторговані із прослуховувань альбому та майбутнього концерту, спрямують на придбання бронетранспортерів М113 для бійців Третьої штурмової бригади.
Купити квитки на концерт можна за посиланням.
Адресу локації повідомлять смс-розсилкою у день події. Відкриття дверей — о 16:00.
