True Music Scene #3: Тернопіль і його звучання
Після Львова та Харкова, проєкт True Music Scene від DTF Magazine та Ballantine’s «зупиняється» у Тернополі і знайомить з одним із найпомітніших представників тамтешньої сцени. Мова про Ярослава Качмарського, який виступає як Motoblok та Zavgoth. Він — засновник фестивалю електронної музики та медіамистецтва «Гамселить», який проходив в Тернополі з 2012 року, та лейблу Pincet, на якому зокрема вийшов дебютний альбом дніпровського гурту Kurs Valut — Veselo.
У цьому інтерв’ю Ярослав розповідає, чому вирішив робити в своєму місті фестиваль, що відрізняє сцену Тернополя від сусідніх міст, якою вона була у 2012 та як змінилась, у чому різниця між Motoblok і Zavgoth, та презентує мікс з музикою виключно артистів з Тернополя та області.
DJ Zavgoth про мікс:
«Коли від DTF Magazine надійшла пропозиція представити тернопільську сцену, то в моїй голові одразу чітко сформулювалося завдання: поєднати в міксі треки, написані лише тернополянами та мешканцями області. Який інакше сенс, де тоді представлення сцени? Бенгери зі всього світу зовсім не передають льокальний контекст. Сцена — це коли творчість формується спільними географічними й соціокультурними обставинами. Тому тільки місцеві автори. Сподіваюся, наступні учасники True Music Scene теж наситять свої добірки локальними шедеврами.
Я прагнув різноманіття як жанрового, так і часового. Тут усе: від брейкбіту до техно, від індастріалу до восьмибітного габеру. Є треки, написані цього року, а є невідомі майже нікому перлини з нульових.
Хочеться виділити кілька моментів, хоча на увагу заслуговують всі автори. Починає мікс колаж Назарія Заноза — публіциста й композитора з Теребовлі, міста, яке ще важче любити, ніж навіть Тернопіль. Introkorvalol — родом з нульових домашній проєкт двох місцевих неформалів, про яких важко було припустити, що роблять вони навколоелектронну музику, а не геві-метал. Їхня дискографія з 20 альбомів ніколи не була ніде випущена, і мені невідомо про жодний концерт дуету.
Ternocore — один з проєктів Андрія Капусти, місцевої легенди. У міксі є його ремікс на шлягер Тараса Петриненка “Пісня про пісню”. Альбом Андрієвих реміксів на українську естрадну класику вийде 24 серпня на Pincet»
Треклист
01. Nazarii Zanoz — Ratzeburg city and island
02. Johnny Blaze — Height 417
03. Marko Rusyn — Trainee Farpost
04. leggo — ±
05. Electrostatic Death — Flood
06. Johnny Blaze — Control Center
07. Clasps — Moonlight Clan
08. Introkorvalol — LOOOP
09. eat_for_rats — Twister
10. Arch Temple — Bemestrelli
11. Johnny Blaze — They Are Coming (feat DJ Nail)
12. Introkorvalol — Kain Kamphf
13. Yoman — Kulibiaka
14. Zeleni Sestry — Elfiyska
15. Enger — Ojajebow
16. Clasps — Prudance
17. Motoblok — Mason
18. eat_for_rats — Bluebird
19. ZSUF — Chornyi Bong
20. Motoblok — Amphibia
21. Electrostatic Death — Zlyjbeat
22. Ternocore x Taras Petrynenko — Pisnia pro pisniu
23. New Art Of Monotone — Squall
24. Nek — Sodomize Anal Louis Ormstrong
25. Zavgosp — Pryshchi
26. ZSUF — Khochetsia Krovi
Після Львова та Харкова, проєкт True Music Scene від DTF Magazine та Ballantine’s «зупиняється» у Тернополі і знайомить з одним із найпомітніших представників тамтешньої сцени. Мова про Ярослава Качмарського, який виступає як Motoblok та Zavgoth. Він — засновник фестивалю електронної музики та медіамистецтва «Гамселить», який проходив в Тернополі з 2012 року, та лейблу Pincet, на якому зокрема вийшов дебютний альбом дніпровського гурту Kurs Valut — Veselo.
У цьому інтерв’ю Ярослав розповідає, чому вирішив робити в своєму місті фестиваль, що відрізняє сцену Тернополя від сусідніх міст, якою вона була у 2012 та як змінилась, у чому різниця між Motoblok і Zavgoth, та презентує мікс з музикою виключно артистів з Тернополя та області.
— У тебе два реноме, під якими ти виступаєш, — Motoblok і Zavgoth. У чому різниця і як вони взагалі виникли?
— Різниця в усьому: у способі виконання, естетиці, серйозності підходу. Motoblok — це винятково моя творчість, яку я виконую наживо. Це мій мистецький акт і виверження внутрішніх переживань, хай навіть в абстрактній формі.
DJ Zavgoth — це чужа музика в симпатичній мені естетиці, яку я легковажно диджеюю. Почалося це діло в середині нульових моєю участю на готичних тусовках, де я крутив всілякий постіндустріальний музон. Згодом було кілька інтрижок з іншими жанрами (і носіння кольорового одягу зокрема), але через десяток років я повернувся до готично-індустріальної естетики. Так воно вже і не припиняється.
Що точно об’єднує ці два прояви — це обов’язковий елемент (само)іронії.
— Ти також засновник фестивалю «Гамселить», який відбувався в Тернополі з 2012 року. Як ти взагалі прийшов до ідеї робити фестиваль?
— Я завжди був організатором якихось вечірок чи концертів. І в певний момент, захотілося це сконцентрувати в одну подію. Так виник фестиваль. За прикладом великих світу цього я шукав назву серед вже наявних. У місцевих легенд ZSUF був альбом «Гамселить». Мені здалося ця назва ідеально пасуватиме.
— І крім того, ти засновник промогрупи і лейблу Pincet. Що було раніше — промогрупа, лейбл чи фестиваль?
— У середині нульових було поширене явище нетлейблів. Так називалися лейбли, які поширювали музику безплатно тільки в мережі. Мені захотілося теж спробувати. У 2008 році зібрав треки місцевих чуваків і випустив першу збірку ternopil.intro. Згодом були різні релізи, частка «нет» відпала і лейбл продовжує жити своїм неквапливим життям. Потім події, що організовував, теж почали проходити під маркою Pincet.
— А якою була сцена Тернополя, коли ти почав робити події та фестиваль? У тому ж 2012? На ній щось відбувалось і ти хотів це об’єднати на фестивалі, чи, навпаки, нічого не відбувалось і вирішив зробити все сам?
— Як організатор я не з’явився на порожньому місці. Юнаком (2002–2008) відвідував мультидисциплінарні події Rейвах, де, окрім звичного для тих часів альтернативного року, були найширші мистецькі прояви: від психоделії до виступів ХЗВ. Існував гурт ZSUF і концерти на гепенінги навколо них. Але це не було чисто електронною музичною сценою, а мені бракувало саме цього.
На клубній сцені все було сумно (хоча їм мабуть весело) — кацапомовний недогламур, псевдомажори і ерзацклабери. Тому ця сцена не надихала, і довелося робити щось своє.
Уже станом на 2012-й я організував низку тусовок, з’явилася промогрупа Rave Box і перший фестиваль був об’єднанням цих складників плюс експериментальна електроніка, до якої завжди відчував пристрасть. Згідно з першим задумом диджейський складник мав фінансово витягувати експериментальний складник. З роками було очевидно, що другий справляється сам по собі, тому диджеїв ставало все менше і менше, поки з лайнапу «Гамселить» вони не зникли взагалі.
— Який «Гамселить» за всі роки вважаєш найкращим? І чому?
— Кожного разу я даю іншу відповідь на це питання. Цього разу нехай це буде 2016-й. Тоді була ідеальна льокація — закинута швейна фабрика, ми вперше робили виставку медія-арту під час фесту, класний лайнап, на танцполі проєктували віджейство просто на погруддя Шевченка, яке там висіло. Під пильним оком Тараса зробили класну подію.
— Чим ти особливо пишаєшся в історії «Гамселить»? І чи були привози, якими ти пишався?
— Здобули ім’я, репутацію, певну впізнаваність. Витесали власний стиль і концепцію. Лишилися вірними собі.
Щодо привозів, ніколи не було думки тягнути супервідомі імена, надавали перевагу самобутності. Найяскравіший привоз — FCKN BSTRDS, нойз-формація з Нідерландів, учасники якою виготовляли костюми й декорації зі сміття просто на сцені.
— Чи були думки робити фестиваль поза межами Тернополя?
— Була одна спроба цього — виїзний шовкейс «Гамселить Експорт» у Львові в рамках Fest Republic Weekend. Було добре, але це разова історія. Про переїзд не думав, оскільки сам не розглядав його для себе особисто. Гіпотетично в іншому місті це діло було б більш фінансово стабільне, але то був би вже інший фестиваль.
— З 2012 року по тепер — як змінилася сцена твого міста? І чи змінювалась взагалі? І що її відрізняє від інших міст?
— Все мінялося, як і всюди. З’являлися і зникали промогрупи, набували і втрачали популярності якісь напрямки. Станом на тепер є два середовища, які час від часу щось роблять. Хочу виділити Hytek. У своїх подіях вони шанують живі виступи та візуальний складник, те що було важливо в організації і для мене. Мені здається, це є тяглістю традиції, чого нема в сусідніх містах, де, наприклад, лайви в лайнапах зустрічаються вкрай рідко. Загалом фон сприйняття склався так, що тернопільська публіка вітає найбожевільніші мистецькі прояви.
— У чому концепція лейблу Pincet і які релізи вважаєш знаковими?
— З роками концепція розмивалася, жанрів ставало більше, і коли аналогічне питання мені поставили на панелі під час фестивалю «Конструкція» (проходить у Дніпрі. — Прим. DTF Magazine), в голові сформувалася відповідь: це лейбл для мене і моїх кентів.
Найзнаковішим був дебютник Veselo від Kurs Valut — повністю проданий тираж касет, багато цифрових продажів і стримінгів. Цей реліз формує 90 % валу лейблу.
— А сам ти коли і за яких обставин почав займатися музикою? І що було раніше — написання музики чи продюсування?
— Спочатку готичний диджеїнг, потім організація пса-трансових подій, потім (пост)індустріальний продакшен.
— Що тебе сформувало як музиканта? Хто вплинув?
— Тернопільський мистецький двіж; індустріальна субкультура в цілому; київська експериментальна сцена середини нульових — Деталі Звуку / Nexsound / Kvitnu.
— А як би ти описав своє звучання і як до нього дійшов?
— У Мотоблока це брудний темний саунд, який не цурається нагромадження шуму. Минулого року почало бракувати наративу, тож додаю записи голосу друзів, а в квітні навіть сам заспівав в одному треку.
— Назви найкращі події та клуби, де ти виступав за час кар’єри? І де б ти хотів виступити ще?
— Motoblok на фестивалі Black! Factory в Києві. DJ Zavgoth в клубі Era Uma Vez no Porto в Порто у 2023 році та зустріч Нового, 2018 року у клубі Efir у Києві.
— І наостанок. Коли чекати повернення фестивалю «Гамселить»?
— Одне з двох: або зовнішнє фінансування (якийсь грант, наприклад, і ми працюємо над цим), або завершення війни та скасування комендантської години.
СПЕЦІАЛЬНИЙ ПРОЄКТ
