True Music Scene #4: Івано-Франківська VTIXA й спешіал-мікс від Roma Zovsimni

Четвертий епізод True Music Scene, спільного проєкту DTF Magazine та Ballantine’s про електронні сцени в регіонах, присвячено Івано-Франківську. Місто представляє Roma Zovsimni, диджей і співзасновник однієї з найактивніших тамтешніх формацій — VTIXA. А ми також публікуємо його мікс, записаний спеціально для True Music Scene.

— Опиши франківську електронну сцену в трьох словах.

— Рідко, мітко, потужняк.

— Згадай про свою першу вечірку з електронною музикою? Коли це було і чи вплинуло на тебе?

— Усе почалося в рідному місті. Тоді вечірки, як правило, відбувались у локал-барі «Бардак» у роках десь 2015–2016. Проте це були неусвідомлені тусняки з максимальним міксом аудиторій і стилів: від хаусу, трипхопу, трепу, дабстепу до техно, трансу та навіть драм-н-бейсу.

Свідомий дебют відбувся на першій вечірці Detali 17 травня 2017 року. Той івент запустив хвилю електронної культури в місті і конкретно вплинув на всіх. Олесь (Олесь Зазулін — засновник формації Detali і фестивалю «Detaliзації». — Прим. DTF Magazine) тоді підняв планку якості на новий рівень: маю на увазі, як технічне забезпечення — звуковізуальний перформанс, так і музику, що лунала. Тоді до нас завітала ще нікому не відома Дарина Колосова з Києва, зі Львова делегація у складі Алекса Первухіна (тоді звався Флеші) та Бормана, ну і, звичайно, локали — Олесь Зуліні (засновник), Магуч (резидент) і Кріс, яку, до речі, я не раз чув у «Бардаку».

— А коли і чому ти почав диджеїти?

— Зацікавило ремесло міксингу одразу, у 2017-му, здається, коли мій колега по проєкту VTIXA, Тарас Данів, уже почав диджеїти і погодився навчити мене. Ми мали один комплект Pioneer CDJ-100S, який уже тоді несвідомо сформував наш бек-ту-бек, з яким ми і дебютували на першій VTIXA.

— Що на тебе вплинуло як на диджея?

— Кілька чинників. По-перше, хаус-музика і її історія від джерел у Чикаго і до епідемії ейсід-хаусу у Великій Британії на початку і в середині 90-х. Я багато цікавився джерелами, вони дозволили мені сформувати картину в голові стосовно того, в яку культуру я емпатую. Це для мене було важливо.

По-друге, це сцени Києва, Львова та рідного Франківська, зокрема проєкти Detali (Франківськ) і Hypnohouse (Львів), а також перші візити до київського Closer. Це дало можливість слухати, як локалів, так і гостей, з цього робити висновки і досліджувати, як я хочу звучати.

По-третє, — нова хвиля хаусу, брейкбіту, техно, трансу та електро. Я не буду перелічувати масу італійських, французьких, франкфуртських, уругвайських та лондон-бейсед-лейблів, які десь з 2014-го і дотепер почали робити щось максимально нове (або не зовсім), що поєднує в собі всі вищеперелічені стилі. Згадую такий старий мем, який я колись побачив у Дарка Лісеня (героя вашого першого епізоду, до речі), про те, що десь у львівській локальній пресі помилково написали щось про вечірки типу «Техно в стилі хаус». Це помилкове і смішне твердження стало мемом, але воно, як на мене, прекрасно характеризує нову хвилю і поєднання стилів. Щоб зрозуміти, що я маю на увазі, послухайте, наприклад, реліз лондонського лейблу MINDHELMET 01, а саме композицію Gene on Earth — Storsley.

— Ти співзасновник формації та івентів VTIXA. Як та коли з’явилася VTIXA та в чому її головна концепція та особливість?

— Назва формації говорить сама за себе, слово «втішатися» вже стало звичним терміном у локальному ком’юніті.

Дебютна VTIXA відбулась у листопаді 2019 року. Розпочинали ми утрьох з вищезгаданим Тарасом Данівом і Тохою (Антошків Андрій). Усі ми давні друзі, мали хороший музичний і менеджерський бекграунд у колишньому гурті, в якому всі разом грали. Також вагомий досвід в організації саме рейвів ми здобули участю в команді Detali.

Наприкінці 2021-го Тоха нас покинув, проте вже через кілька місяців до нас прийшов Стас, він же Totatsi Bibinyana. Його прихід став поштовхом рухатися далі на фоні пандемії та початку повномасштабного вторгнення. Стас — людина-драйвер, що прийшов саме в той критичний момент. Збіг? Не думаю!

А ще за проєктом стоять дуже багато ентузіастів-волонтерів, без яких проєкт ніколи б не набув таких барв, яких він має тепер: світлові інсталяції від Спайдер Петра, велетенський Метелик-Стецик серед лісової гущі (на жаль, Юрко Стецик, — автор метелика, загинув десь під Гуляйполем наприкінці 2022-го, захищаючи всіх нас), візуали від VJ Glow та його сподкоємця RKjeys, розмальовані та одягнені манекени, які ми діставали на локальному ринку, імпровізовані стелажі з фотолистівками від Саші Дріма, перформанси танцівниць: Дарини Цуканової та Юлі Жваво.

Одним словом, VTIXA — це імпровізована синергія молодого галицького андеграунду, яка виливається в форму тусовки тут і тепер. Ніхто не знає, що буде на наступній «Втісі» і, що спаде нам на думку.

«The consequence of the new blood introduction into the local electronic culture.»

— Як ви формуєте лайнапи вечірок? Як розумієте, що це ваш диджей?

— Ми відстежуємо події в інших містах, вишукуємо фахівців по відгуках відвідувачів вечірок, багато спілкуємось у диджейському колі і формуємо для себе авторитетів. Для нас маркером кльового артиста є не його популярність чи хайп, а дигерський підхід до ремесла диджеїнгу. Ми хочемо чути і привозити ексклюзивну музику в місто.

Проте хайпи і тренди теж мають місце. Люблю десь за келихом в «Бірмі» (бар в ІФ) опитувати відвідувачів про те, кого вони слухають, чекають у місті, кого б ще хотіли почути. Проте це має невеликий імпакт, суто для розуміння.

Лайнапи, це завжди консенсус між засновниками, рішення ухвалюється спільно.

— Чи займається VTIXA ще чимось крім івентів?

— Тільки тусовки, ніяких суміжних активностей до 24 лютого 2022 року. Тепер це благодійні івенти, 100 % прибутку на актуальні збори та потреби ЗСУ. Як правило, співпрацюємо із дружнім фондом «Порт Франківськ», одним зі співзасновником якого є Стас — Totatsi Bibinyana.

— Чи є у вас глобальна мета як у формації, до якої ви рухаєтесь? Власний фестиваль, конкретні артисти, яких ви мрієте привезти, шоукейс Україною чи світом тощо.

— Поки наша мета існувати і дати простір зустрітися прекрасним людям. Теперішній контекст дає змогу робити івенти рідко, випустити пар і розходитись: кому працювати й допомагати війську, кому воювати й розв’язувати нагальнішу проблему із зовнішнім ворогом. Хто, як і скільки може. Ми солідарні з епохою і викликами, в яких функціонуємо.

— Чи є конкуренція на сцені Франківська?

— Конкуренції немає, є дружба та взаємопідтримка. У нас з Detali і позаблоковими диск-жокеями спільний склад, студія, деякий інвентар, який ми використовуємо на івентах. Не впевнений, що це про конкуренцію, це більше про нетворкінг.

— На початку ми просили тебе описати франківську сцену в трьох словах, але тепер чи міг би ти розкажи трохи докладніше, що її відрізняє від сусідніх міст або що для неї характерно?

— Рідко — події проходять не часто. Мітко — за спільним узгодженням по календарях і планінгу івентів у місті. Потужняк — максимально потужний фідбек від аудиторії до артистів. У нас бувало так, що цю синергію було важко зупинити.

— Для тих, хто не з Івано-Франківська, виділи кілька знакових подій в історії вашої сцени?

— Дебютні Detali, дебютна VTIXA, фестиваль «Detaliзація», а також «Халабуда», як спільний простір і явище всього локального андеграунду до повномасштабного вторгнення.

— Де б ти хотів виступити у світі та в Україні?

— У київських АБО та Closer, а також на Backyard на Кирилівській, 41.

— Що тебе тримає у Франківську? І чи думав ти про переїзд з міста?

— Про переїзд думав дуже багато разів. Мені подобається в ІФ — повільний ритм, баланс тусовок і можливостей для активного способу життя. Я обожнюю бігати, велоспорт, ходити в гори та кемпити. Саме аутдорні можливості є основним чинником, чому я тут залишаюся. Проте я не відкидаю таку можливість у майбутньому.