True Music Scene: #1 [Львів] — Lstn
Дарко Лісень, він же Lstn, — промоутер, журналіст і диджей, один з найпомітніших представників львівської сцени. Нам в інтерв’ю Дарко зізнається, що ніколи не почав би робити вечірки, якби у Львові можна було почути те, що йому цікаво. Понад 10 років тому, він узявся писати перші тексти про електронну музику, був співзасновником промогрупи Zavtra та сайту zavtra.fm, а тепер займається власними подіями Dzvin, пише для Trommel і готує з Night Ambassadors фестиваль електронної музики «Зорепад».
Саме з Дарка стартує True Music Scene — спільний проєкт DTF Magazine та Ballantine’s — в межах якого ми познайомимо з артистами з восьми регіонів України та презентуємо вісім ексклюзивних міксів.У цьому матеріалі ми публікуємо запис сету Lstn на торішньому Brave! Factory, зіграний вранці у неділю на Лісному причалі. Тут «банально все, що мені подобалось на той момент, а також кілька цікавих анрелізів», — каже Дарко. А в інтерв’ю розповідає про те, як почав диджеїти та робити вечірки, називає три знакові події нічного життя Львова за останні десять років, відкриває кілька деталей про «Зорепад» і ділиться назвами проєктів зі Львова, на які точно варто звернути увагу.
Lstn про мікс:
«Цей мікс — більша частина мого сету з Brave! Factory 2023. Це був ранок неділі на Лісному причалі між Roman K і Aliana (така собі педагогічна рада школи Closer Connections). Ідеальна, ще не дуже спекотна температура і кількість людей — вже достатньо, але всім все ще цілком комфортно танцювати. В ньому банально все, що мені подобалось на той момент, а також кілька цікавих анрелізів. Судячи з кількості незнайомих людей, які підійшли потім дякувати за музику (це якась стабільна фішка сетів у Closer, до речі), вийшло ніби непогано»
Треклист
1. Jive Talk — Action Vest (Ghost Recs, 2023)
2. Eddie Richards — Chicken Or Beef (KGBeats, 2005)
3. Flowdan — Welcome To London (Gradient Break Session) (Welter Records, 2022)
4. O’FortyFour — Private Eye (Amanita Gems, 2022)
5. iO (Mulen) — Atom Reflector (self-released, 2022)
6. Tyree Cooper — A Pimp Named House (K Klassik, 2017)
7. HoneyLuv & Seth Troxler — Sex & The City (feat. Paul Johnson) (Tuskegee Music, 2023)
8. iO (Mulen) — Looking For Million (Mulen Records, 2022)
9. DJOKO — High In Demand (trommelCARES, 2020)
10. Man/ipulate — 1st Date (Sentaku, 2022)
11. Vitya Payal’nik — Telecommunication (unreleased)
12. Badmango — So A (Genie In A Bottle Records, 2023)
13. Induceve — OoooYesssSir (DJ T. Edit) (Get Physical Music, 2012)
14. Inland Knights & The Littlemen — A Part Of Me (Inland Knights ‘Pointing’ Mix) (Drop Music, 2004)
15. sanXero feat. Mr. V & Louie Vega — Let’s Freak (Louie Vega Dance Ritual Mix) (Strictly Rhythm, 2015)
16. Marlon D — Jesus Creates Sound (Main Mix) (D:vision Records, 2007)
17. Billy Nightmare — Dance, Shake, Swing (Sounds., 1996)
18. Jam City — Let Me Bang (Refix) (Night Slugs, 2010)
19. Derrick L Carter — Where U At? (The First Mix) (ITH Records, 2012)
20. Mystic Bill — Obzession (Black Mix) (Wax Your Cracks, 2022)
Дарко Лісень, він же Lstn, — промоутер, журналіст і диджей, один з найпомітніших представників львівської сцени. Нам в інтерв’ю Дарко зізнається, що ніколи не почав би робити вечірки, якби у Львові можна було почути те, що йому цікаво. Понад 10 років тому, він узявся писати перші тексти про електронну музику, був співзасновником промогрупи Zavtra та сайту zavtra.fm, а тепер займається власними подіями Dzvin, пише для Trommel, викладає у львівській філії школи Closer Connections та готує з Night Ambassadors фестиваль електронної музики «Зорепад».
Саме з Дарка стартує True Music Scene — спільний проєкт DTF Magazine та Ballantine’s — в межах якого ми познайомимо з артистами з восьми регіонів України та презентуємо вісім ексклюзивних міксів. У цьому матеріалі ми публікуємо запис сету Lstn на торішньому Brave! Factory, зіграний вранці у неділю на Лісному причалі. А в інтерв’ю нижче Дарко розповідає про те, як почав диджеїти та робити вечірки, називає три знакові події нічного життя Львова за останні десять років, відкриває кілька деталей про «Зорепад» і ділиться назвами проєктів зі Львова, на які точно варто звернути увагу.
— Опиши львівську електронну сцену в трьох словах.
— Смачно, як вдома.
— Колись ти був співзасновником формації Zavtra, тепер займаєшся вечірками Dzvin, а ще писав для різних медіа і продовжуєш це робити, але вже для Trommel. Як і чому ти взагалі зацікавився електронною музикою?
— Мені ще з дитинства подобався звук і концепт скретчингу (хоч сам досі так і не навчився). До того ж оцей дядько, який у кутику чи ззаду на якихось відео, весь такий серйозний стоїть, щось там клікає, крутить. Абсолютно незрозуміло, але дуже цікаво. Десь от звідти, напевно.
— А що першим ти почав робити: писати про музику, грати чи влаштовувати вечірки?
— Якщо не враховувати bedroom-djing, то писати. В мене був музичний паблік у VK і блог на Blogspot, а спільна подруга познайомила мене з Сашею Первухіним, який працював тоді в журналі DJAM (а я його читав). Ми розговорились, і він запропонував мені писати на сайт TopDJ.ua. Як новачку, мені закинули якісь інтерв’ю з артистами, з якими ніхто дуже не хотів говорити (здається, то був якийсь попсовий транс), потім з тим-таки Сашею ми запустили Zavtra, де, крім вечірок, був ще і сайт zavtra.fm (як DTF Magazine, тільки в 2012–2013), ну а потім вже все інше.
— Що тебе сформувало як диджея?
— Напевно, підключення інтернету після вступу до університету і всі завантажені на мій mp3-плеєр мікси за ці 16 років.
— Назви кілька місць чи івентів в Україні чи світі, на яких би ти хотів виступити.
— В Україні після зупинки одеського PORT, напевно, залишилась тільки Кирилівська (в Closer уже кілька разів гралось прекрасно). Закордон поки не на часі, тому про нього поки не думається (крім випадків, коли доводиться відмовляти на якесь чергове запрошення). З івентів, хм… Було б цікаво пограти джук і футворк на «Схемі». Але на тій такій класичній, багатотисячній. Але це вже також аж після перемоги.
— Окей, а що сформувало тебе як промоутера? І які проєкти, фестивалі, формації, клуби для тебе є орієнтирами чи просто надихають?
— Завжди кажу, що ніколи б не почав цим всім займатися, якби на місцевих вечірках можна було почути те, що мені було цікаво. А раз не дочекався, то зібрав команду, і ми почали робити свої і формуватись у процесі. Орієнтир, напевно, — це найкращі часи Closer (але навряд до такого можна дотягнутись, просто маєш приклад, як правильно і гарно може бути). Плюс мені подобається, як ідуть справи в Some People в Харкові, зважаючи на всі… нюанси життя так близько до росії.
— Що концептуально та ідейно відрізняє Zavtra і Dzvin? Чи один проєкт став сучасним продовженням попереднього?
— І Zavtra, і Dzvin почались, бо ми з друзями не могли на вечірках у Львові знайти музику, яку хотіли б. Правда, коли починалось Zavtra, ми не думали про якісь конкретні імена, а просто про саму ідею. За 2012–2017 роки ми вже набрали трохи досвіду і почали мріяти конкретніше. А враховуючи, що в основному складі Zavtra нас було аж четверо, з часом ми трохи розповзлись, в когось почались нові проєкти… Тому, коли нам з подругою Nani захотілось, щоб у Львові пограли Noizar і Borys, Anna Haleta, Timur Basha чи iO (Mulen), довелось везти їх самим, а для цього вже була потрібна серія вечірок. Напевно, тут таки сучасне продовження, так.
— Ти міг би виділити три знакових вечірки у Львові і для Львова за останні десять років?
— Три, але не три. Перші — це перша і друга Схема Backstage у Львові. Мене ніколи ніхто не переконає в тому, що у Львові за останні років десять була вечірка впливовіша за першу Схему Backstage. Це була перша виїзна вечірка з їхньої серії взагалі (Берлін, Нью-Йорк і так далі будуть потім, почали зі Львова), і, здається, то була перша Схема, на яку був передпродаж квитків (бо ми боялись, що той клуб просто трісне — і, судячи з ажіотажу на останні кілька квитків на вході, правильно боялись).
Хто був тоді на Миколая-2015 в Underground, той навряд колись забуде. А тим, хто не був, я не знаю, як пояснити. Просто от все, як ти собі уявляв (тільки саме місце було б трошки більшим, було б взагалі ідеально).
За рік відбулася друга в тоді ще новенькому «Фестрепабліку», на який ми ще покладали якісь надії як на клуб — і я вже чув історії і про дві тисячі людей там, і навіть про три. Але було в районі тисячі+ (приблизно половина людей приїхали з інших міст!), що для не драм-енд-бейс чи якогось умовного ATB чи Tiesto у Львові в ті часи було чимось нереальним. Цифра, до речі, протрималась кілька років, здається до 2019-го.
Друга — це перший Hypnohouse у лютому 2016-го. Після Схеми Backstage ми більше не планували організовувати вечірки, хотілось просто грати. А тут нам майже зразу після вечірки пишуть якісь «смішні малі», з вигляду яких ми навіть трохи хіхікали в Underground, пропонують пограти з ними на вініл-онлі-вечірці. Ми тоді ще трохи недовірливо погодились, а потім «смішні малі» переросли в еру 2016–2019, де навряд було в місті щось цікавіше за те, що робив Hypnohouse. І ще саме тоді з’явився наш «фірмовий» на довгі роки b4b. Чесно, ми просто не могли вирішити, кому і коли грати. Вирішили, що будемо всі разом.
Третя — це, напевно, івенти з Night Ambassadors у клубі Trace — Dzvin з Francesco Del Garda (відкриття клубу) і Геловін-2021 з Quest. Величезний клуб і в лайнапі люди, про яких ти кілька років тому хіба міг мріяти. Жаль, що між літом 2021-го і лютим 2022-го пройшло так мало часу.
— Тепер ти разом з Night Ambassadors займаєшся фестивалем «Зорепад». Розкажи, як виник «Зорепад», хто за ним ще стоїть і який ваш фокус?
— Чад з N-A загорівся ідеєю фестивалю минулого року. Графік вечірок у 2023-му не був такий забитий, як, наприклад, у 2021-му, і про це можна було думати цілком реально. А ще через комендантську літом якось особливо хотілось на природу і якийсь оупен-ейр. Часу для організації було не дуже багато (нас трохи підвели партнери), але ми все одно зібрали чи не найкращий можливий лайнап у ситуації повномасштабної війни і знову ж таки обмеженого часу — влітку майже всі більш-менш цікаві нам імена зайняті на великих фестивалях, на які їх кличуть чи не за рік до наперед. Усе пройшло гарно, всім сподобалось, тому зразу було очевидно, що в 2024-му ми продовжимо. Продовжуємо.
— Як формували цьогорічний лайнап? Наскільки я розумію, ви робите акцент на локальних артистів, а не намагаєтесь забити привозами з Києва?
— Цього року в нас знову було не дуже багато часу на планування, а війна нікуди не ділась, але був досвід минулого року, а ще база друзів і знайомих зі всього світу, які були готові їхати, знаючи, що ми продовжуємо щось робити. Залишалось тільки взнати, хто з них всіх вільний у потрібні нам дати, і придумати, як їх всіх розкласти по часу. На момент, коли я це пишу (1:19 ночі понеділка) у нас два іноземці, плюс-мінус п’ять киян і майже вся галицька сметанка, до якої ми змогли дотягнутись і яка підійшла за стилем. Всього більш як двадцять імен.
— Ти казав, що плануєте привезти іноземних артистів. Наскільки для вас важливо було привезти іноземців? І чому? Вони погоджуються чи доводиться вмовляти?
— Привозити цікаві імена на вечірки — це те, чим ми взагалі займаємось насамперед. Особливо тепер, коли кожен букінг іноземця — це ціла пригода. Невідомо, коли вони захочуть потратити 30 годин дороги на наступний раз, тому чому б не спробувати, поки є можливість. «Вмовляти» — це трохи не те, але кільком ми пояснювали ситуацію. Якщо хтось не хоче, ми легко перейдемо до наступного імені в списку, бо ця співпраця має бути цікавою обом.
До речі, відносно недавно з Борисом говорили про те, що диджей, з яким ти хочеш провести переговори про поїздку в Україну, «бажано має бути без сім’ї, дітей і активно не турити». Я дуже радий, що один з хедлайнерів «Зорепаду» ламає дві з цих трьох тез.
— Що тебе тримає у Львові? Чи були думки переїхати в Київ або інше місто? Чому?
— Львів — комфортне рідне місто, в якому ти виріс і все і всіх знаєш, а ще воно достатньо велике й цікаве, щоб у ньому не було нудно. Думки спробувати в Києві були, але поки не було цікавих мені робочих пропозицій. Тому поки Київ це здебільшого місто візитів до друзів і вечірок на вихідних.
— Кілька місць (від клубів і барів до вінілових магазинів) і проєктів (пов’язані з музикою), за якими ти радиш стежити або які радиш відвідати усім, хто буде у Львові.
— «Вініл Клуб», який продає, зокрема, і наші платівки ще з 2017 року — туди само собою заходять чи не всі диджеї, які приїжджають до Львова (як колись в Closer Record Store, наприклад).
Свята трійця з People Place, Fader (вони переїхали зі Староєврейської на Князя Романа) і LM Bar — це якщо по диджейських барах чи просто барах з вечірками. Поки тепло — Ganok, а коли стане холодніше — Promislove 21 — це за місцями для різних івентів.
І ще гляньте на новий вініловий лейбл Superfresh від нашого Yaroslav M. Судячи з планів і того, хто вже питав за треки звідти, це зовсім скоро може бути улюблений лейбл ваших улюблених диджеїв. За «Зорепад» я мовчу — це, надіюсь, і так очевидний пункт призначення.
СПЕЦІАЛЬНИЙ ПРОЄКТ
