Дві найвідоміші у світі клубні інституції України та Грузії — «Клуб на Кирилівській» та Bassiani — розпочали співпрацю. Після першої спільної події у Тбілісі у січні, продовження відбудеться вже в Києві. 15 лютого в ∄ на двох танцмайданчиках виступатимуть шість диджеїв та продюсерів, зокрема резиденти обох клубів. У бліцінтерв’ю DTF Magazine команда «Клубу на Кирилівській» розповідає про початок цієї співпраці та її цінність
— Як з’явилась ідея співпраці?
— Коли ми вперше контактували з Bassiani, то не приходили з чіткими планами або ідеями щодо співпраці. Ми просто хотіли почати діалог — побудувати зв’язок, якого ми як інституції до цього не мали.
Ідея співпраці виникла поступово, в міру того, як наша комунікація ставала тіснішою.
Коли ми працюємо над шоукейсами, то шукаємо спільну точку опори, щоб зрозуміти, як і в який момент можна дійсно донести важливе. Наш перший шоукейс відбувся в Харкові в просторі Some People торік, у момент, коли місто було охоплене інтенсивними обстрілами. Це була наша спроба підтримати місто, дати можливість людям відчути щось більше, ніж постійний біль і втрати.
Другий шоукейс — у Тбілісі в часи, коли країна продовжує свою боротьбу з імперськими російськими метастазами. Цією подією ми наголошуємо на нашій відданості та солідарності в боротьбі за права та свободи. У цих умовах ми не лише прагнули підтримати одне одного, а й закріпити нашу політичну позицію — у світі, де нас намагаються придушити, у світі, де нас вбивають, є місце для голосу, для спротиву і для того, щоб разом заявляти про свою присутність і свою боротьбу.
— У чому ви вбачаєте цінність співпраці?
— Україна і Грузія мають спільний досвід — обидві країни звільняються від імперських впливів і відстоюють власну культуру. Наш спільний ворог, Росія, століттями намагалася знищити нашу ідентичність, а сьогодні продовжує агресію — військову, політичну, культурну та інформаційну.
Ми діємо в умовах постійного тиску, що змушує нас не лише захищатися, а й переосмислювати себе, формувати нові культурні моделі та вибудовувати незалежні інституції. Кожен з нас дає відсіч на своєму фронті: на полі бою, у політиці, в мистецтві.
Ця співпраця — не нав’язаний зв’язок, а свідомий вибір. Вона не про «братні народи» Радянського Союзу, а про солідарність, побудовану на спільному досвіді спротиву, підтримці та прагненні до свободи.
— Які ваші головні хайлайти з січневої спільної події у Bassiani?
— Перша подія в межах колаборації стала глибоким досвідом, що ще раз підтвердив силу взаємної підтримки та рідкісне відчуття спільного контексту. Це була не просто нагода працювати разом на професійному рівні, а можливість відчути, наскільки органічним і, певною мірою, неминучим є цей зв’язок.
Найбільше вразила близькість атмосфери події до того, що відбувається в нас.
Грузія тепер стикається з питанням, яке для нас було гострим на початку великої війни й залишається відкритим для багатьох дотепер: чи можливі танці під час протесту? Чи можливі танці під час війни?
Протести в Тбілісі тривають, і аудиторія Bassiani — активна частина цього руху. І їхня залученість відчувається не лише на вулицях, а й у клубному просторі, кількість відвідувачів якого напряму відображає напругу в суспільстві, бо люди менше відвідують клуби. Проте, як зазначила команда Bassiani, на наш шоукейс прийшла найбільша кількість людей від початку протестів 2024 року.
Ці події — протести та вечірки — не є окремими явищами, а існують наче два виміри єдиного процесу. Рух, звук і колективна присутність уже стали формою спротиву, способом ствердження власної позиції та культури.
Ми можемо сказати, що наша спільна подія була успішною, і головне, що вона дала нам, — це ще глибший зв’язок, який ми цінуємо.
— Співпраця також передбачає панельні дискусії. Чи буде така в Києві?
— Так, ми також плануємо провести в Concert Hall панельну дискусію з представниками грузинської клубної сцени про їхній досвід протистояння авторитаризму через культуру, про трансформацію клубів в осередки опору і про те, як творити солідарність через мистецтво та активізм.
Модеруватиме розмову культурна активістка та журналістка Майя Бакланова.
«Все було створено з нуля». Архітектор ∄ розповідає історію будівництва клубу
— Як формуються лайнапи для спільних подій ∄ та Bassiani?
— У межах двох івентів ми створили програму, яка об’єднала українську та грузинську сцени. Тут ми не придумали нічого нового і будували лайнап як діалог між двома сценами: одна сторона шоукейсить своїх резидентів чи важливих для інституції артистів, а інша доповнює лайнап актами локальних артистів, що мають тісний зв’язок з інституціями.
Переглянути цей допис в Instagram
— Як розвиватиметься співпраця далі?
— У наших реаліях як в Україні, так і в Грузії планування чогось сильно наперед скоріше нагадує спекулятивну фантастику. Але ці крос-шоукейси справді відчуваються як пролог і перший крок на шляху до більшого.
Докладніше про перший івент у Тбілісі ми розповідали тут, а деталі київської події 15 лютого — тут.
