Парламент Грузії ухвалив у першому читанні законопроєкт «Про сімейні цінності та захист неповнолітніх», а також 18 поправок до інших законів, що обмежують права ЛГБТК+, пише «Ехо Кавказу». Затверджені правила копіюють раніше схвалені російські закони «про заборону пропаганди ЛГБТК+»
Схвалені зміни включають заборону зміни статі, всиновлення чи опікунства над неповнолітніми для одностатевих пар, заборони на проведення зібрань, що «популяризують» одностатеві шлюби, зміну статі чи всиновлення одностатевими парами.
Депутати також хочуть заборонити розповсюдження контенту про одностатеві шлюби, інцест, всиновлення одностатевими парами та операції зміни статі у творах, програмах та інших матеріалах.
Ще одне нововведення — День святості родини, який святкуватимуть 17 травня. У світі цей день вважається Днем боротьби проти гомофобії та трансфобії.
Керівна партія «Грузинська мрія» планує схвалити законопроєкти у другому та третьому читанні протягом осінньої сесії, яка відкриється у вересні. Парламентські вибори в Грузії заплановані на 26 жовтня.
Про протести у Грузії
Протести у Грузії почалися на початку квітня — 8 квітня місцевий парламент вдруге зареєстрував законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу». Вперше його намагалися прийняти навесні 2023 року, проте голосування скасували на фоні масових протестів. Цього разу 17 квітня парламент Грузії прийняв законопроєкт у першому читанні.
Законопроєкт фактично є аналогом російського «закону про іноагентів»: згідно з документом, грузинським громадським організаціям та медіа, які отримуватимуть понад 20% фінансування з-за кордону, надаватиметься статус «агентів іноземного впливу». За порушення закону для фізичних осіб передбачено до п’яти років в’язниці, а для юридичних — штраф.
Проти законопроєкту виступили шість опозиційних партій Грузії, а президентка країни Саломе Зурабішвілі пообіцяла ветувати законопроєкт. Крім того, Євросоюз заявив, що прийняття законопроєкту може призупинити статус Грузії як кандидата до ЄС, який країна отримала у грудні 2023 року.
У ніч з 30 квітня на 1 травня поліція застосувала проти мітингувальників сльозогінний газ та водомети. Вже 1 травня, попри продовження антиурядового мітингу, парламент ухвалив законопроєкт у другому читанні.
3 червня спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі підписав закон «про іноагентів».
У травні антиурядові протести підтримав один з головних техно-клубів світу, грузинський Bassiani.
Клуб проголосив 1 травня «часом страйку» та закликав людей продовжувати протестувати проти «закону про іноагентів»
У заяві, опублікованій в інстаграмі, Bassiani звинувачують «інститути, яким доручено захищати добробут народу», тобто політичне керівництво Грузії, у маргіналізації грузинського суспільства.
Проєкт «Strategic Media Support Program» реалізує Львівський медіафорум за фінансової підтримки People in Need (PIN) та Pioneer Foundation.
