У Луцьку відкрили персональну виставку скульпторки Юлії Беляєвої «Бестіарій»

У луцькій LU Gallery відкрили сольну виставку української художниці Юлії Беляєвої «Бестіарій» за кураторства Крістіни Борхес. Там покажуть порцелянові та бронзові скульптури, 3D-друк, цифрові роботи та офорти — у них мисткиня звертається до міфології, казок та історії мистецтва, щоб говорити про жіночність, бажання, владу та насильство. Виставка триватиме до 15 січня 2027 року
«Колись середньовічні бестіарії збирали під однією обкладинкою реальних і вигаданих тварин, намагаючись пояснити їхню природу та знайти в ній моральний урок. Юлія Беляєва створює власний бестіарій, населений химерними істотами, що не піддаються звичним класифікаціям, — йдеться в описі виставки. — Через їхні тіла художниця досліджує межі між людським і тваринним, прекрасним і потворним, політичним та особистим».
У виставкових роботах Беляєва веде діалог із мистецтвом минулого, переосмислюючи образи Франсіско Гої, Тараса Шевченка та інших художників й переносячи їх у контекст сучасної України. Так, у роботі «Казка» мисткиня поєднує образ Смерті з однойменного офорта Шевченка 1844 року зі стерв’ятником із серії Гої «Лихоліття війни». Додаючи птахові другу голову, художниця перетворює історичну алегорію імперської влади на образ, що відсилає до сучасної Росії.
Інші роботи звертаються до тем тілесності, сексуальності та суспільних очікувань — скульптура «Три президенти» зображує жінку, яка вигодовує трьох поросят, а троянда в її роті не дозволяє їй говорити. Робота поєднує мотив материнства із сатирою на політичну владу, експлуатацію та примусове мовчання.
У скульптурах «Горні» та «Бонер» Беляєва звертається до бажання, тілесних трансформацій і свободи бути собою. Її фантастичні створіння не намагаються відповідати чужим очікуванням і не приховують власної природи, навіть коли вона здається дивною, потворною чи неприйнятною.
Більше про Юлію Бєляєву
Українська мультидисциплінарна художниця, яка живе та працює в Києві. У своїй практиці поєднує традиційні матеріали, зокрема порцеляну, із сучасними технологіями 3D-сканування, моделювання та друку.
Її творчість досліджує взаємозв’язок між класичною культурою та сучасним досвідом, працюючи з питаннями ідентичності, колективної пам’яті, травми та владних відносин.























