Шин Деве заарештували на автобусній станції біля м’янмарського міста Янґон, через дрон, що знайшли у її багажі. Міжнародна коаліція для кінематографістів у зоні ризику (МККЗР) вимагає звільнити режисерку, пише Variety
Шин Деве — м’янмарська журналістка та документалістка. До роботи режисеркою Деве працювала відеожурналісткою, зокрема в організації «Демократичний голос Бірми».
Її найвідоміші роботи — документальні короткі метри «Життя без назви» (An Untitled Life, 2008) та «Краще майбутнє» (Brighter Future, 2009), який переміг у номінації «Найкращий документальний фільм» м’янмарського кінофестивалю Art of Freedom, a також «Тепер мені 13» (Now I Am Thirteen, 2013), що розповідає історію неосвіченої дівчинки-підлітка з центральної М’янми. Стрічка отримала нагороду за «Найкращий документальний фільм» на м’янмарському кінофестивалі Wathann.
За інформацією видання Irrawaddy, 50-річну режисерку заарештували у жовтні 2023 року на станції Аунг Мін Галар біля міста Янґон. Правозахисна організація «Репортери без кордонів» (РБК) уточнює, що її затримали, коли Шин забирала дрон, придбаний в інтернеті для знімань документального фільму.
Чоловік Деве розповів, що після арешту її два тижні тримали у невідомому місці, звідки Шин «зі швами на голові та ранами на руках» перевели до в’язниці Інсейн. Там її тримали три місяці. Сліди побиття чоловік помітив під час двох візитів до Шин у в’язниці.
Військовий трибунал не надав їй доступу до адвоката та ухвалив рішення засудити режисерку до довічного ув’язнення. Деве звинуватили у порушенні антитерористичного закону М’янми, що забороняє володіння БПЛА. У РБК зазначили, що це найтяжчий вирок, винесений журналісту, з моменту військового перевороту (від 1 лютого 2021 року. — Прим. DTF Magazine)
Джерела, близькі до Шин, також стверджують, що режисерка «робила пожертви цивільному населенню в районах, де діють сили опору режиму».
Реакція правозахисників на арешт
«Засуджуючи режисерку-документалістку до довічного ув’язнення під приводом тероризму, військова хунта демонструє масштаби свого свавілля та безжалісності. Ми закликаємо міжнародну спільноту посилити тиск на режим М’янми з метою звільнення Шин, а також 64 інших журналістів і захисників свободи преси, затриманих у цій країні», — прокоментував вирок Директор Азійсько-Тихоокеанського бюро «Репортерів без кордонів» Седрік Альвіані.
Голова Європейської кіноакадемії та член ради засновників МККЗР Майк Дауні назвав арешт Деве «прикладом нещадного переслідування хунтою М’янми будь-якого інакомислення»: «Судові процеси та репресивні вироки — це частина ширших зусиль, спрямованих на те, щоб вселити страх у критиків хунти, придушити незалежне висвітлення подій і заперечити реальність серйозних і постійних порушень прав людини з боку військових».
Дауні додав, що Коаліція кінематографістів «робитиме все можливе», аби звільнити режисерку.
Коротко про ситуацію у М’янмі. 2021 року там відбувся військовий переворот: обраних на виборах лідерів країни арештували, а главою держави призначили головнокомандувача Збройних сил генерала Міна Аун Хлайна (його не визнала жодна демократична країна). У М’янмі встановили військову диктатуру, яка обмежила права та свободи громадян, а також переслідує противників режиму та опозиційні сили. Захоплення влади призвело до масових протестів, які переросли у протистояння з військовими та загибелі за декілька років понад трьох тисяч мирних мешканців. У М’янмі триває збройне протистояння між хунтою та партизанами-повстанцями.
Крім того, після незаконного захоплення влади, режим розпочав політику терору проти журналістики та опублікував список заборонених медіа. Четверо журналістів було вбито військовими.
В Індексі свободи преси «Репортерів без кордонів» М’янма посідає 173 місце зі 180 — у країні ув’язнили 64 журналісти.
Інші затримання кінематографістів у М’янмі
2021 року затримали японського документаліста Маунг Тейн Дана. За версією військових, знімав та продавав кадри з акцій протесту японському журналісту, якого також затримали у М’янмі.
2022 року військові також ув’язнили продюсерку Ма Аеінт. Її засудили до трьох років у в’язниці за «антидержавну діяльність» — Аеінт звинуватили у фінансуванні антивійськових формувань.
