Видавництво «Локальна історія» переклало українською книжкою «Долаючи біль. Мемуари про відвагу та тріумф» американської паралімпійки Оксани Мастерс (при народженні — Бондарчук). Спортсменка народилася в Україні в 1989 році, але через вроджені вади розвитку, спричинені Чорнобильською катастрофою, біологічні батьки відмовилися від неї. У 1997 Оксану всиновила Ґей Мастерс з США
У «Долаючи біль. Мемуари про відвагу та тріумф» Оксана Мастерс розповідає свою історію: від життя в дитячому будинку на Хмельниччині, переїзду до США й шляху до статусу однієї з найтитулованіших параатлеток в історії спорту.
У хмельницькому сиротинці Мастерс зазнавала емоційного, фізичного та сексуального насилля, а на першому поверсі закладу розташовувався бордель, де вихованців дитбудинку змушували працювати з пʼяти років. Дівчина також стала свідком смерті своєї подруги Олени — її на очах Оксани побили до смерті через те, що та без дозволу взяла шматок хліба.
Після переїзду в США Оксані довелося боротися за визнання серед однолітків, пережити ампутації ніг, прийняття свого тіла, безгрошів’я та аб’юзивні стосунки. У спорт Мастерс потрапила у 13 років, коли їй запропонували спробувати себе у адаптивному веслуванні.
Першими у кар’єрі Мастерс Паралімпійськими іграми стали змагання в Лондоні у 2012 році, де вона виграла бронзу з академічного веслування у змішаних двійках. Після цього спортсменка змагалася ще на шести Паралімпіадах, три з яких зимові — у 2014, 2018 та 2022 роках (парабіатлон та паралижні перегони).
На Іграх-2016 у Ріо-де-Жанейро американка вперше взяла участь у змаганнях з паравелоспорту, а у Токіо-2020 виграла перші нагороди в цій дисципліні — золоті медалі гонки з роздільним стартом та групових перегонів. На паризькій Олімпіаді Мастерс також виборола два золота — у перегонах з роздільним стартом та групових перегонах.
Частину призових за медалі на Паралімпіаді-2024 Мастерс передала на підтримку України.
«Чесно кажучи, я змагаюся за більше, ніж просто за нагороди. Попри те, що мені пощастило брати участь у своїх сьомих Паралімпійських іграх, багато моїх українських колег трагічно втратили цю можливість через війну. 487 українських спортсменів і тренерів (і, на жаль, кількість продовжує зростати) загинули, і більшість з них мріяла змагатися на Іграх у Парижі», — написала спортсменка в інстаграмі.
Переглянути цей допис в Instagram
Співавторкою мемуарів Мастерс стала Кессіді Рендалл, незалежна письменниця, колумністка Forbes. «Долаючи біль. Мемуари про відвагу та тріумф» можна передзамовити на сайті «Локальної історії».
