Видавництво «Клуб сімейного дозвілля» відкрило передпродаж книжки українського історика Сергія Плохія «Чорнобильська рулетка. Війна в ядерній зоні». Дослідник зосереджується на російській окупації Чорнобильської та Запорізької АЕС, й небезпеці, яку становлять ядерні об’єкти під час воєнних конфліктів
Росіяни окупували Чорнобильську АЕС 24 лютого 2022 року, зайшовши на територію обʼєкта з боку Білорусі. У заручниках опинилися понад 300 робітників станції — оператори й пожежники, а також підрозділи національної гвардії України.
Серед них був і 59-річний бригадир зміни Валентин Гейко, один з тих, хто ліквідовував наслідки аварії на ЧАЕС у квітні 1986 року. Він зустрівся з російськими командирами, заявивши їм, що вони мусять дотримуватися українських правил безпеки і поводитися «цивілізовано». Якщо ж вони цього не зроблять, Гейко пообіцяв «випустити радіацію», убивши їх.
Як Гейко розповів Плохію в інтерв’ю для книжки, деякі росіяни були ввічливими та раціональними, проте близько третини солдатів говорили тезами з російської пропаганди та часто були п’яними.
За три тижні роботи в окупації Гейко та його напарники ледь могли працювати. Їх зголосилися замінити працівники ЧАЕС, що залишилися на підконтрольній території України. Стара зміна вийшла з заводу, проїхала автобусом через Білорусь і перепливла Дніпро на рибальському човні. Гейко привіз із собою український прапор станції. Нова команда поїхала на ЧАЕС тим же шляхом.
Плохій описує як одна з працівниць, Людмила Козак, відмовилася від вимоги носити білу пов’язку. Росіяни попередили її, що можуть її застрелити. Козак знайшла білу медичну шапку, вишила на ній синьо-жовту латку й носила замість пов’язки. Також персонал ЧАЕС відмовився виконувати наказ росіян вимкнути радіо, що повідомляло про невдачі російської армії під Києвом.
«КСД» також переклав українською ще дві книжки Плохія, присвячені атомній енергетиці.
У «Атоми і попіл. Глобальна історія ядерних катастроф» науковець розповідає історію шести найбільших ядерних катастроф, що спіткали людство у 20 столітті: аварія на Чорнобильській АЕС, руйнування станції «Фукушіма-1» унаслідок цунамі, ядерні випробування на атолі Бікіні, Киштимська аварія, пожежа на станції «Віндскейл» та аварія на «Три-Майл-Айленді».
А в «Ядерне безумство. Історія Карибської кризи» Плохій звертається до епізоду з часів Холодної війни — Карибської кризи. 1962 року уряд Куби звернувся до СРСР із проханням надати їй військову допомогу, щоб захиститися від спроб США скинути уряд Фіделя Кастро. Тогочасне керівництво Радянського Союзу на чолі з Микитою Хрущовим вирішило, що найефективнішим способом захисту стане розміщення на острові ядерної зброї.
Операцію з перебазування на Кубу військовослужбовців, техніки та ядерного озброєння назвали «Анадир» на честь міста в Чукотському автономному окрузі росії.
