21 вересня в Івано-Франківську стартує міжнародний фестиваль короткого метру «4:3». Він триватиме до 27 вересня, а у програмі разом з національною та міжнародною конкурсними програмами заплановані дві ретроспективні. DTF Magazine розповідає про них докладніше
«Спадщина: ретроспектива українського німого кіно»
Підбірка, створена у партнерстві з Довженко-Центром, присвячена українському німому кіно 1920-1930-х років. У ній представлені стрічки «Звенигора» Олександра Довженка, «Людина з кіноапаратом» Дзиґи Вертова, «Хліб» Миколи Шпиковського та «Перекоп» Івана Кавалерідзе.
«“Спадщина” поєднує чотири німих фільми, створених в період 1928-1930 років, з дуже різною долею, — коментує програмний директор та засновник фестивалю, режисер Олександр Гойсан. — “Хліб” не пройшов цензуру і довго був забутим, “Перекоп”, на щастя, не повторив долю втраченого дебютного фільму Кавалерідзе “Злива”, проте також не зберігся повністю. “Звенигора” та “Людина з кіноапаратом” — одні з головних німих фільмів в історії світового кіно, автори яких, Довженко та Вертов, ще за життя отримали всесвітнє схвалення та успіх. Побачити ці фільми на великому екрані, ще й під живий музичний супровід — синефільський скарб».
«Звенигора» (1928), Олександр Довженко
«Звенигора» — перший фільм німої трилогії Олександра Довженка, яка продовжилась стрічками «Арсенал» (1929) і «Земля» (1930). Саме вони закріпили за Олександром статус визнаного у світі режисера.
«У своїй роботі Довженко поєднав магічні трюки раннього німого кіно, похмурий містицизм німецьких експресіоністських фільмів 1920-х років та авангардний монтаж», — додають в Довженко-Центрі.
«Звенигора» — це історія, яка охоплює 2000 років історії України. Сюжет розповідає про діда, який «віками стереже политі кров’ю скіфські скарби Звенигори» поки «на його очах змінюються історичні епохи: від приходу варягів, Гайдамаччини і аж до Першої світової війни та Жовтневої революції». Шукачі скарбів постійно полюють за ними і «золота лихоманка» не оминає й старшого внука діда Павла. Разом з тим молодший Тимош «міняє дідовий архаїчний світ на індустріалізацію», а сам дід вагається, кому доручити пошуки багатства.
«Хліб» (1929), Микола Шпиковський
Фільмом-відкриттям кінофестивалю та одночасно частиною ретроспективи стане показ фільму «Хліб» режисера Миколи Шпиковського. Донедавна стрічка залишалася невідомою широкій аудиторії.
Події кіноепосу розгортаються у 1920 році, в період колективізації українського села.
Сюжет розповідає про демобілізованого червоноармійця, який повертається додому і «захоплений духом колективізму переорює межі куркулів і засіює їхні землі зерном, відібраним у міщан». Водночас його батько не вірить в те, що «крадене зерно проросте на краденій землі» та вірить в те, що «кожен людський гріх має свій матеріальний вимір». Проте зерно все ж сходить і батьку доводиться прийняти те, що «заради побудови нового світу старі закони мають бути зламані».
«Дія фільму розгортається у 1920 році. Проте, як це властиво тогочасним радянським утопіям, одна посівна кампанія дивовижним чином уміщає в себе ціле десятиліття прогресу, включно з електрифікацією та колективізацією села», — додають в Довженко-Центрі.
На відкритті кінофестивалю «4:3» стрічка супроводжуватиметься перформансом івано-франківського гурту «Злипні».
«Людина з кіноапаратом» (1929), Дзиґа Вертов
«Людину з кіноапаратом» у Довженко-Центрі називають «одним із найголовніших маніфестів світового кіноавангарду».
Документальний фільм знімався без сценарію, а сам Вертов реалізував у ньому власні теоретичні напрацювання та експерименти у сфері операторської роботи та монтажу. Так стрічка одно часно стала «методичним посібником з кінематографії для майбутніх поколінь режисерів», яка водночас задокументувала життя українських мегаполісів: Києва, Харкова та Одеси.
Оператором «Людини з кіноапаратом» виступив брат режисера Михаїл Кауфман.
«Ця експериментальна робота направлена до створення справжньої міжнародної абсолютної мови кіно на основі її повного відділення від мови театру та літератури», — цитують Вертова у Довженко-Центрі.
«Перекоп» (1930), Іван Кавалерідзе
«Німий революційний епос» режисера та скульптура Івана Кавалерідзе, присвяченого Перекопсько-Чонгарській операції 1920 року. В ході операції червоноармійці на чолі із загонами Нестора Махна перемогли армію генерал-лейтенанта російської імператорської армії Петра Врангеля, взяли Крим та «за аксіомою радянської історіографії», поклали кінець громадянській війні.
«За задумом Кавалерідзе, фільм не лише про це: “трьом Перекопам — військовому, знищенню куркуля та виконанню п’ятилітнього пляну — присвячується мій фільм“. У “Перекопі“ режисер частково відходить від винайденого ним кіноскульптурного синтезу, розробленого у дебютній, нині втраченій, стрічці “Злива“», — говорять в Довженко-Центрі.
«Американська мрія: ретроспектива Келлі Райхардт»
У межах «4:3» вперше представлять ретроспективну програму головних фільмів американської режисерки та сценаристки Келлі Райкарт — однієї з найвідоміших режисерок сучасного авторського кіно.
«Болотиста річка» (River of Grass), 1994
Коузі — тридцятирічна домогосподарка з Флориди, якій до сліз набридло рутинне життя. У пошуках гострих почуттів вона тікає з міста з Лі, молодим невдахою. Випадково застреливши чоловіка, Козі та Лі намагаються втекти від правосуддя, як і кожна пара злочинців до них, але так і не зрозумівши, як правильно це зробити.
«Ода» (Ode), 1999
Екранізація роману Германа Роше «Ода Біллі Джо» — історії хлопця Біллі Джо МакАлістера, який зістрибнув з моста Таллагассі. Фільм знімався у сільській місцевості Північної Кароліни та досліджує питання гей-сексуальності, репресій та підліткового суїциду.
«Обхід Міка» (Meek’s Cutoff), 2010
Події фільму відбуваються у 1845 році, у перші дні роботи Орегонського шляху, — дороги, яка зіграла одну з ключових ролей в освоєнні Дикого Заходу.
За сюжетом фільму команда возів з трьох родин найняла гірського жителя Стівена Міка, щоб він провів їх через Каскадні гори. Стверджуючи, що знає найкоротший шлях, Мік веде групу непозначеною стежкою через високу рівнинну пустелю.
«Перша корова» (First Cow), 2019
У центрі фільму, сюжет якого розвивається у 1820-х роках, знаходиться молодий одинак та кухар Отіс вирушає на захід, до Орегону. Там він знайомиться з китайським емігрантом, який також шукає свою долю. Вони об’єднуються в небезпечному задумі: викрадати молоко від дорогої джерсійської корови заможного землевласника — першої й єдиної у цій місцевості.
Про конкурсні програми
У Національній конкурсній програмі «4:3» представлені 10 українських фільмів, які тематично поділили на два блоки: «Ущільнення простору» та «Координація руху».
До Міжнародної конкурсної програми увійшли роботи з 12 країн: Німеччини, Португалії, Угорщини, США, Великобританії, Канади, Словаччини, Франції, Норвегії, ПАР, Бразилії та Сінгапуру.
Ознайомитися з розкладом показів можна в інстаграмі фестивалю.
Локація та квитки
Покази відбуватимуться на декількох локаціях: у кінотеатрі «Люмʼєр», мистецькому центрі «Підземний перехід “Ваґабундо”», галереї «Асортиментна кімната», палаці Потоцьких та Urban Space 100.
Абонементи — за посиланням. Вартість базового — 700 грн, студентського — 400 грн.
