Веса Андерсона вісім разів номінували на «Оскар», проте першу статуетку він виграв лише цього року. Режисер переміг у номінації «Ігровий короткометражний фільм» з 39-хвилинною екранізацією оповіді Роальда Даля «Чудова історія Генрі Шугара» для Netflix. Самого режисера на церемонії нагородження не було, тому нагороду отримали ведучі Рамі Юссеф та Ісса Рей
Вже після вручення нагород, в коментарі Entertainment Weekley Андерсон пояснив, що не зміг приїхати «Оскар», тому що разом із продюсером Стівеном Рейлсом перебуває у Німеччині. Там наступного дня після церемонії розпочались знімання його нового фільму. Рейлс також продюсував «Чудову історію Генрі Шугара».
Своєю чергою Netflix поділився стейтментом режисера, у якому Вес розповів, що сказав би, отримуючи «Оскар» особисто.
Він би подякував родині Роальда Даля, Netflix та усій команді фільму, зокрема Бенедикту Кембербетчу, Рейфу Файнсу, Бену Кінгслі, Деву Пателу та іншим учасникам команди.
Також Андерсон згадав би свого давнього партнера Оуена Вілсона: «А ще я б сказав: якби у 18 років я не зустрів Оуена Вілсона в коридорі Техаського університету між заняттями, я б точно не отримував цю нагороду сьогодні ввечері».
Про «оскарівські» номінації Веса Андерсона
До перемоги «Чудової історії Генрі Шугара» Веса Андерсона протягом понад двадцяти років сім разів номінували на «Оскар». Першу номінацію він отримав за сценарій до «Родини Тененбаумів» у 2001 році. Ще одну сценарну номінацію йому принесла робота над «Королівством повного місяця» (2012), а за звання найкращого анімаційного фільму змагались його «Незрівнянний містер Фокс» (2009) та «Острів собак» (2018).
2014 року «Готель “Гранд Будапешт”» отримав дев’ять номінацій, з яких Андерсон претендував на статуетку в режисерській та сценарній категоріях, а також змагався за головну нагороду — «Найкращий фільм».
Про «Чудову історію Генрі Шугара»
Стрічка — одна з чотирьох екранізацій оповідей Роальда Даля, які Вес Андерсон Зробив для Netflix.
Історія, розказана оповідачем (Рейф Файнз), розповідає про Генрі Шугара (Бенедикт Камбербетч) — багатого чоловіка, який дізнається про гуру-ясновидця, що, завдяки певній формі йоги, міг бачити без допомоги очей. Генрі вирішує опанувати це уміння, аби шахраювати в азартних іграх.
У фільмі також зіграли Дев Пател («Легенда про Зеленого лицаря») та Бен Кінгслі («Список Шиндлера»).
Ця стрічка стала другою екранізацією творів Даля для режисера. 2009 року вийшов ляльковий фільм «Незрівнянний містер Фокс», знятий за однойменною книгою британського письменника.
Вес Андерсон про короткі метри
В інтерв’ю Indie Wire режисер розповів, що любить знімати короткометражні фільми, адже вони приносять йому задоволення та легші у виробництві ніж повнометражні:
«Знімання короткометражки це зовсім інший досвід, адже ти не маєш гігантського навантаження, пов’язаного із довжиною виробництва. Логістика набагато простіша. Це така таргетована річ. — Розповідає Андерсон. — Іноді я знімав короткометражні фільми, які я відчував як дійсно щось моє. Вони переважно для розваги. Але коли я знімаю повнометражний фільм, я вкладаю в нього все своє життя. І для мене це має іншу вагу».
Водночас короткометражні фільми Роальда Даля Вес сприймав як повнометражне кіно, адже це те, «про що він думав так довго».
Проєкт «Strategic Media Support Program» реалізує Львівський медіафорум за фінансової підтримки People in Need (PIN) та Pioneer Foundation.
