Китайський художник Ай Вейвей виставив у Лондонському музеї дизайну нову роботу «Водяні лілії №1», створену за мотивами однойменної картини Клода Моне. Вона повністю виготовлена з деталей конструктора LEGO, пише Hypebeast
Для створення «Водяні лілії №1» Вейвей використав 650 тисяч деталей конструктора LEGO у 22 різних кольорах.
Робота стане частиною виставки Ai Weiwei: Making Sense («Ай Вейвей: Набуття сенсу»), яка відкриється в Лондонському музеї дизайну 7 квітня. Вона стане першою виставкою художника, присвяченою дизайну та архітектурі, а також його найбільшою експозицією у Великій Британії за останні вісім років.
«У новій картині я об’єднав імпресіоністський живопис Моне і конкретні переживання мого батька та мене, виражені діджитальною та піксельною мовою. Іграшкові деталі як матеріал, з їхньою міцністю та можливістю деконструкції, відображають атрибути мови в нашу епоху, що швидко розвивається, коли людська свідомість постійно розділяється», — прокоментував роботу Ай Вейвей.
Ай Вейвей — китайський художник-концептуаліст та дисидент. У свої творчості досліджує цінність людського життя, боротьбу з несправедливістю, гуманітарні кризи та політичні репресії. Народився у сімʼї китайського поета Ай Ціня, якого влада Китаю вислала разом з дружиною та дітьми на 17 років до села на кордоні з Північною Кореєю. До Пекіну сімʼя Вейвея повернулася наприкінці 1970-х після смерті Мао Дзедуна.
Ай Вейвей навчався у Пекінській кіноакадемії та Школі дизайну «Парсонс» у Нью-Йорку, де познайомився з попарт та концептуалізмом. У 1999 році відкрив у Пекіні студію, яку назвав Fake («підробка»). Китайська влада заарештовувала художника двічі — у 2010 та 2011 роках. Після цього він покинув країну й жив спочатку у Берліні, а потім переїхав до Кембриджа.
Однією з найгучніших робіт Вейвея вважається інсталяція «Насіння соняха» 2010 року. Підлогу лондонської галереї «Tate Modern» засипали насінням соняхів, зробленими з порцеляни й розписаними вручну китайськими робочими. Відвідувачам дозволили ходити по підлозі й люди поступово стирали порцеляну на порох.
Пізніше з’ясувалося, що цей пил небезпечний для здоровʼя й інсталяцію закрили для відвідування. Саме ж насіння, за задумом художника, мало символізувати експлуатацію дешевої робочої сили.
