До сьомого студійного лонгплею Charli XCX увійшли 11 треків, серед яких уже випущені раніше сингли Rock Music, SS26, Wink Wink та Camera. Музично альбом наповнений гітарними та барабанними партіями, а працювала над ним співачка разом із продюсерами A. G. Cook і Фінном Кіном
Напередодні релізу першого синглу з альбому Rock Music Charli XCX стала героїнею травневого випуску британського Vogue. В інтервʼю вона розповіла, що відчула потребу відійти від танцювальної музики. А згодом уже в інтервʼю для Rolling Stone UK пояснила, що для неї «творчо нецікаво робити одне й те саме двічі».
Тоді саме рядки з Rock Music, якими вона поділилася з редакцією Vogue, окремі профільні медіа сприйняли як натяк на класичний роковий напрям альбому: «Я думаю, що танцмайданчик мертвий / Тож тепер ми робимо рок-музику» (I think the dance floor is dead / So now we’re making rock music).
Однак згодом співачка сама розвіяла ці припущення, пояснивши, що «ніколи не казала, що робить рок-альбом». У композиціях Music, Fashion, Film, які більше відсилають до ранніх синглів Charli XCX, дійсно присутні характерні для рок-музики гітарні партії. Проте, як зазначають редактори Pitchfork, альбом все одно чітко дотримується попнапряму.
Про треки
Перший сингл з альбому Rock Music вийшов на початку травня 2026 року та супроводжувався кліпом до нього. Музичне відео зняв режисер Айдан Замірі, а головні ролі разом із самою Charli XCX виконали учасники її «рок-гурту» — продюсери A. G. Cook, Фінн Кін та Джордж Деніел.
Через два тижні після попереднього релізу співачка представила трек SS26, назва якого відсилає до позначення колекцій одягу. У кліпі Torso — дуету режисерів Von Dutch — вона грає модель на показі моди.
Серед акторів кліпу — креативний директор Saint Laurent Ентоні Ваккарелло, колишня головна редакторка Vogue Paris Карін Ройтфельд, французький журналіст та режисер-документаліст Лоїк Пріжан, а також інші редактори, стилісти, фотографи, моделі та актори.
Третій сингл Wink Wink та «провокативний» кліп до нього Charli XCX випустила 26 червня.
А трек Camera вийшов за три дні до релізу альбому. У чорно-білому музичному відео зіграв Венсан Кассель («Ненависть»), а у тексті Charli XCX висловлює свої суперечливі почуття до публічності, яка водночас виснажлива і життєво необхідна. Як і Rock Music та Wink Wink, кліп зрежисував Айдан Замірі.
Два треки з альбому співачка присвятила дружбі, зокрема Magic Metal Montana — багаторічному творчому партнеру та найкращому другу A. G. Cook. Своєю чергою у Persona Charli XCX висміює нещирість і маски, які люди надягають у соціумі. Трек, імовірно, відсилає до однойменної шведської стрічки Інгмара Бергмана 1966 року.
У I’m Afraid, яку в пресматеріалах артистка порівнює із творчістю Yung Lean, вона розмірковує про те, як відсутність батька вплинула на її невпевненість.
Гостем фінального треку став режисер Девід Кроненберг («Муха»). No One Lasts Forever розкриває тему вічності — зокрема мистецтва, цінність якого переживає свого творця.
Про назву та обкладинку альбому
На обкладинці Music, Fashion, Film — один із співзасновників гурту The Velvet Underground Джон Кейл, дизайнер Марк Джейкобс та режисер Мартін Скорсезе.
На думку самої Charli XCX, «музика, мода й кіно — це ті види мистецтва, з якими люди взаємодіють, навіть якщо самі цього не усвідомлюють».
«Найцікавіше в обкладинці й назві полягає в тому, що кожен має власну думку про те, хто входить до його трійки людей, які уособлюють ці три сфери мистецтва», — продовжила співачка в розмові з Шаадом Д’Сузою.
Переглянути цей допис в Instagram
А самі знімання для обкладинки Charli XCX коментує так: «Чесно кажучи, я постійно повертаюся до того відчуття: “Вау, ми, мабуть, більше ніколи не опинимося в одній кімнаті з цими трьома людьми одночасно”. І я думаю про те, як нам пощастило, що це взагалі сталося. Мені здається, вони почули цю музику й по-своєму відчули зв’язок із нею».
