Доротея Бер, віцепрезидентка парламентського обʼєднання Християнсько-демократичного та Християнсько-соціалістичного союзів, пропонує заборонити секс-працю в Німеччині, пише Spiegel. На думку політикині, поточний закон, що регулює секс-бізнес, не захищає жінок, «а наражає їх на небезпеку та робить залежними від кримінальних структур»
За даними Бер, у Німеччині налічується близько 250 тисяч секс-працівниць. Більша частина з них приїздить з-за кордону та працює нелегально. Також серед них багато неповнолітніх.
Політикиня зазначає, що переважну більшість жінок «заманюють до Німеччини брехливими обіцянками й примушують займатися проституцією».
«Німеччина перетворилася на бордель Європи. Наша країна також надто приваблива як країна для секс-туризму. Я особисто вважаю, що держава не може захистити жінок, які займаються проституцією, але ми повинні захистити їх від проституції», — вважає Бер.
Frauen IN der Prostitution zu schützen ist für den Staat so gut wie unmöglich. Daher müssen wir Frauen VOR der Prostitution schützen. Dazu brauchen wir einen dringenden Paradigmenwechsel! Mehr dazu👇https://t.co/voHp3Glav3
— Dorothee Bär (@DoroBaer) August 8, 2023
Політикиня пропонує взяти за приклад «скандинавську модель» боротьби з проституцією, впроваджену у Швеції в 1999 році. Вона передбачає кримінальну відповідальність для сутенерів і клієнтів секс-послуг, і звільняє від відповідальності секс-працівниць, а також пропонує психологічну, правову та матеріальну допомогу.
На думку Бер, приклад Швеції доводить, що «із забороною на купівлю сексу кількість проституйованих осіб різко падає».
Як регулюється ринок секс-послуг в Німеччині
Легалізація проституції в Німеччині відбулася 2002 року. Тобто представники сфери секс-послуг можуть реєструватися як приватні підприємці та вступати у відносини трудового договору. Також вони мають право на виплати в разі безробіття, пенсії, медичне страхування та інші соціальні гарантії.
Утім проституції досі немає серед переліку офіційних професій в Німеччині, натомість місцеве законодавство послуговується терміном «діяльність».
1 липня 2017 року в Німеччині набув чинності закон про захист прав осіб, що займаються проституцією. Цей закон, зокрема, передбачає обов’язкову реєстрацію для секс-працівниць, отримання реєстраційного свідоцтва, медичну консультацію та зобовʼязує використовувати презервативи.
Цей закон зазнав критики з боку працівників секс-індустрії. Серед іншого й через пункт про обов’язкову реєстрацію у місцевих відповідниках РАЦСів, де секс-працівники мають проходити співбесіду, яка зʼясовує чи добровільно людина займається проституцією. Але окрім співбесіди відбувається і збір персональних даних особи, яка надає секс-послуги — це викликало побоювання, що ця інформація може стати публічною.
Також з 2017 у Німеччині збирають статистику щодо того, скільки в країні працює офіційно зареєстрованих секс-працівниць. Наприкінці 2018 року по всій країні було зареєстровано 32 800 жінок, що надавали секс-послуги, а наприкінці 2019 — 40 400.
У жовтні 2013 в країні заснували Професійне об’єднання еротичних і сексуальних послуг (Berufsverband für erotische und sexuelle Dienstleistungen), що консультує, а також представляє інтереси нинішніх і колишніх секс-працівниць.
