12 грудня Іван Дорн опублікував у своєму телеграм-каналі відео, де розповів, що зводить альбом «Дорндом». У коментарях на запитання про те, якою мовою буде реліз, співак відповів: «Тією, якою ми його записали у 2021 році… Я нічого не перекладав». Інформація про російськомовний альбом від українського артиста викликала гостру реакцію в соцмережах, зокрема з боку артистів. DTF Magazine надіслав Івану Дорну вісім запитань, відповіді на які публікуємо без скорочень.
Контекст про «Дорндом». Уперше (уточнення) про альбом стало відомо з матеріалу The New York Times «Попзірка намагалася примирити Росію та Україну. Війна все зіпсувала» російського журналіста. Цей текст вийшов у червні 2022 року. Видання вперше озвучило назву «Дорндом», розповідало, що перший за п’ять років лонгплей (з моменту виходу англомовного OTD) записувався на півночі Україні, треки були російською мовою, реліз планувався на кінець траввня 2022 року, а команда працювала над туром, який хотіли провести як в Україні, так і росії. Проте почалося повномасштабне вторгнення росії.
— Альбом «Дорндом», реліз якого ви анонсували, буде російською мовою. Судячи з ваших повідомлень у телеграмі, головна причина — ви записали весь матеріал російською ще 2021 року. Ви думали над тим, щоб перекласти треки на українську чи англійську? Якщо ні, то чому? Якщо так, то чому вирішили не перекладати?
— По-перше, дякую за цікавість. Так, дійсно, ми записали цей альбом ще в 2021 році російською мовою. Моє ставлення до перекладу упереджене. Кілька разів я мав у своїй історії спроби перекласти тексти вже наявних треків на іншу мову (англійська версія «Северного сияния» — «Love Could Be»). Після цього я збагнув, що перекладати пісні — це справа кепська, суто для мене.
Кожна мова має свою мелодику, свій вираз, яким вона визначає алгоритм написання слів, ти підлаштовуєш слова до мелодії відповідним чином. У моїх спробах перекладу я з’ясував, що іноді написати слова на іншу тему в рамках тієї ж мелодії було б простіше, ніж зробити прямий переклад. Я бавлюся словами і розставляю їх іноді дивакуватим чином, переносячи наголос слова або додаючи м’якості промовою… Там багато трюків, насамперед неспеціальних. Так просто в мене виходить. Такі речі мені особисто складно перекладати так, щоб я був задоволений не гірше за оригінальну версію.
По-друге, я сподівався на розуміння з боку своїх людей. Усе ж таки ми написали його ще до початку повномасштабної — певний екск’юз з мого боку. Я знаю, що друга причина менш впевнено звучить, але все ж…
— Чи вважаєте ви правильним випускати російськомовний альбом під час повномасштабної війни росії проти України?
— Російська мова не належить лише Росії. Нею спілкуються в багатьох різних країнах, де мешкають прихильники моєї творчості. Я б хотів поділитися з ними періодом мого життя — довоєнного, де все було трішки простіше, з меншою кількістю болі та жаху… Такий собі теплий ностальгічний випад у минуле через музику. Я вирішив, що це може бути доречним і бажаним на сьогодні для когось. Це може відволікти. «ДОРНДОМ» гарантує роботу уяви, мислення, мандрівку думками. Він чуттєвий, відвертий, наївний — живий, коротше. Як і я сам.
— У вашому телеграм-каналі вас запитали, чи підштовхнув вас до цього рішення нещодавній вихід російськомовного альбому одного з українських реп-гуртів. Ви відповіли: «Не. Время пришло». Що ви маєте на увазі під «время пришло»?
— Насправді, він не вийде завтра. І слово «скоро» в моєму випадку має максимально протяжний контекст. Наступний рік, скоріш за все. До цього я випущу кілька інших треків, не з альбому і не російською. Після початку війни я, до речі, жодного треку російською ще не писав. Але не в тім річ.
Річ у тому, що я відчуваю серед своєї аудиторії запит на мою музику. Плюс у «Дорндома», я переконаний, є лікувальний ефект. Авжеж, тільки якщо сама російська мова не буде викликати дискомфорт. Але в побуті я спілкуюся саме нею, не буду приховувати. Повертаючись до запитання, це просто відчуття внутрішнє, що є на нього запит.
— Ухвалюючи рішення випускати альбом російською, ви розуміли наслідки і що буде сильна критика та об’єктивне несприйняття цього кроку? Якщо так, то який був остаточний аргумент, що цей альбом має бути російською, незважаючи на масштаби реакції?
— Велика критика, скажу чесно, мене лише приваблює. Коли її немає — мені якось ніяково. Це вже навіть залежність якоюсь мірою. Взагалі, в мене є така субмісія життєва — перевіряти кордони нормальності: соціальної, культурної, власної… Я завжди роблю крок трішки далі, щоб з’ясувати, чому власне ми туди людством уже не крокуємо. Чому соціум зупинився саме тут, а далі — не можна?! Це особливість мого характеру, мого типу мислення, такий вже я вийшов.
Щодо критики, то я розумію статут і міряю його на себе, на своє світосприйняття. У даному випадку я, приміряючи на себе критику соціуму, зрозумів, що ми не збігаємося з більшістю лише в тому, що в мене немає ненависті до російської мови. Так, я можу зачекати до більш доречної години для випуску, але скільки років для цього знадобиться? І хто знає, що станеться зі мною тоді за ці роки? Чи настане цей час взагалі? Я не знаю.
У своєму житті я частіше відштовхуюся від свого серця, і воно тепер мені каже: «Давай, мужик! Це гідне музло! Його варто показати людям. Їм воно допоможе! Дороби і поділись».
— Чи вважаєте ви себе українським артистом?
— Так! Авжеж! Завжди був, є і буду. Не типовим, дивакуватим, зі своїми тарганами в голові, не зручним для когось, зі своєю життєвою історією, своїм наративом, своїм незалежним ставленням до речей, неоднозначним — але українським. Українське — воно різне. І музика моя саме для таких людей, як я. Які вібрують на близьких до мене частотах.
— У відповідь на коментар «А, ну тоді тобі пздц)» від підписника, який дізнався про російськомовний альбом, ви написали «Та куди ж гірше?». Поясніть, що ви мали на увазі? Ви вважаєте, що в Україні ваша кар’єра вже не має перспективи?
— Ні, це був мій недоречний, емоційний сарказм у бік людини, чию лють я просто не зміг відчути правильно. Вибачаюсь перед нею за це.
— Чи є в планах україномовний альбом?
— Авжеж! З часом він з’явиться.
— Ви артист, у якого є велика фанбаза. Напевно, частина вашої аудиторії, попри всі скандали, пов’язані з вами, чекає від вас україномовного матеріалу і не готова сприймати музику російською. Але раптом бачить новини, що новий альбом Івана Дорна буде російською. Що ви можете сказати саме цій аудиторії?
— Я хочу вибачитися перед ними за те, що своїми думками чи діями викликаю в них, вочевидь, не зовсім приємні почуття… Я доволі інфантильний у якихось речах. Можу часто через власну тупість нашкодити не тільки собі, а ще й своїм рідним, які теж часто від мене ох…вають. Як у даному випадку. Такий уже вийшов.
Але якби я був іншим, пісні були б теж інші. Щиро прошу вибачення в усіх, кого зачепила ця новина. Щиро… Якщо можна не звертати на мене уваги — напевно, це буде найправильніший вихід із ситуації, бо своє світосприйняття мені не змінити.
На початку року Іван Дорн опинився в центрі іншого скандалу. Тоді стало відомо, що 24 лютого 2023 року мав вийти вініл зі спільним треком Дорна та французького гурту Dop, а також трьома реміксами на нього, один із яких зробив російський диджей Філіпп Горбачов. Увагу на це звернула блогерка та співачка Марія Тучка (Туча) і назвала це толеруванням росіян.
Дорн у відповідь сказав, що записав трек ще 2021 року і після затвердження до нього не повертався, а також, що не знав про дату вінілового релізу і наявність на ньому реміксу Горбачова. Зокрема, він зазначив, що не може скасувати реліз, але перенесе його вихід.
А також записав серію відео, у яких зокрема вибачився за інтерв’ю 2017 року росіянину Дудю і назвав себе «неідеальним українцем».
