Нідерландський премʼєр-міністр Марк Рютте попросив вибачення за «колоніальне минуле, поневолення та дослідження нових територій, які Нідерланди здійснювали протягом 17-19 століть», пише The Guardian. Він зробив це під час промови 19 грудня у Нідерландському національному архіві в Гаазі
Сам Марк Рютте заявив: «Нідерландська держава протягом століть дозволяла, заохочувала й отримувала прибуток від рабства. У книзі нашої спільної історії є багато сторінок, що наповнюють нас у 21 столітті тривогою, жахом і глибоким соромом, і їх неможливо просто стерти вибаченнями. Ми не можемо стерти минуле, ми тільки дивимося йому в очі».
«Це правда, що ніхто з живих сьогодні не несе особистої провини за рабство… Але голландська держава несе відповідальність за величезні страждання тих, хто був поневолений, та їхніх нащадків. Сьогодні від імені уряду Нідерландів я прошу вибачення за минулі дії голландської держави», — зазначив Рютте.
Він також назвав рабовласництво та работоргівлю злочином проти людяності.
Окрім офіційних вибачень уряд Нідерландів планує виділити 200 мільйонів євро на освітні проєкти та ще 27 мільйонів євро на музей рабства. Також слова прем’єр-міністра з вибаченнями мали повторити міністри та представники уряду під час офіціних візитів до колишніх колоній — Сурінаму та країн Карибського басейну.
Хто і чому критикує вибачення
Деякі громадські організації вважають, що влада «обрала не найкращий час», і більш актуальною та важливою датою стало б 1 липня 2023 року, 150 річниця з дня скасування рабства у Нідерландах. BBC додає, що критики також скаржаться на недостатні консультації і «кажуть, що спосіб, у який нідерландський уряд проштовхував його, має “колоніальний відтінок”».
У відповідь Рютте погодився, що «завжди можна підготуватися краще», але «не існує причин, щоб не робити нічого».
Зі свого боку Голова Національної комісії з репарацій Сурінаму Арманд Зунгер заявив, що перепрошувати за участь у работоргівлі має не прем’єр-міністр, а король Віллем-Олександр, але не з Гааги, а у колишніх колоніях. Створений фонд, на його думку, має нараховувати не мільйони, а мільярди доларів.
Прем’єр-міністр Сінт-Мартен (самоврядне державне утворення у складі Нідерландів. — Прим. DTF Magazine) Сілверія Джейкобс на вихідних заявила нідерландським медіа, що острів не прийме жодних урядових вибачень, «поки наш консультативний комітет не обговорить це і ми як країна не обговоримо це».
Як зазначає BBC, посилаючись на опитування I&O Research, приблизно 70% африкансько-карибської спільноти в Нідерландах, переважна більшість якої є нащадками рабів, вважає таке вибачення важливим.
Водночас за інформацією BBC, «майже половина нідерландців» (корінне населення; станом на 2021 рік складає 75,36 % етнічного складу Нідерландів. — Прим. DTF Magazine) не підтримує такий жест прем’єр-міністра. Частина з них побоюється подальших нових вимог репарацій від країни, інші стверджують, що їхні предки не брали участь у работоргівлі та не отримували зиску від колоніальної політики, а тому вважають неправильним колективне вибачення. Вибачення за колоніальне минуле своєї країни підтримують
38% нідерландців.
Протягом 17-19 сторіч Нідерланди вивезли й продали понад 600 тисяч мешканців Азії та Африки. У 17 сторіччі Нідерланди вважалися однією з найбагатших торгових націй, той період, в який країна досягла наукового та культурного розквіту, називають «Золотим віком».
Важливу роль у статках країни відіграло рабство та експлуатація колонізованих територій. Поневолених чоловіків, жінок та дітей примушували до праці на цукрових, кавових і тютюнових плантаціях, у шахтах і як домашніх разів в «Новому Світі», на колонізованих землях Америки та Карибського басейну. Вони зазнавали фізичного, психологічного та сексуального насильства.
За даними Нідерландської дослідницької ради, лише західна провінція Голландія досягла 40% економічного зростання між 1738 і 1780 роками за допомогою рабської праці.
