Експозиція «Одеса, Техас», що триватиме в LU Gallery до 15 липня, обʼєднала роботи сімох митців, які досліджують те, як простори продовжують існувати в нашій памʼяті після втрати чи переміщення
Участь у виставці «Одеса, Техас» беруть Валерія Трубіна, Таїсія Черкасова, Юрій Пікуль, Володимир Будніков, Антон Варга, Сергій Торбінов та Діма Микитенко.
Використовуючи різні художні практики, вони переосмислюють втрачені, покинуті чи недоступні місця через просторову, часову, емоційну та історичну відстань.
«Одеса, Техас» у цій виставці постає не як буквальне місце, а як концептуальний конструкт. У топонімічному сенсі такого міста не існує: є Одеса в Україні та Odessa в Техасі. Однак щойно ми дозволяємо цим двом географіям накластися, між ними виникає третій, уявний простір. Саме в ньому ми дивним чином віднаходимо можливість говорити про пам’ять, відстань, втрату та приналежність», — каже кураторка Крістіна Борхес.
Так у своїх роботах Валерія Трубіна та Таїсія Черкасова звертаються до нестабільності пам’яті, сну й психологічних ландшафтів. Спогад у них поєднується з вигадкою, а атмосфера стає не менш промовистою, ніж сам образ. Вони сприймають памʼять як «плинний ландшафт, що перебуває під постійним впливом часу та емоцій».
Юрій Пікуль візуалізує процес забування та тривожну природу відсутності, а Володимир Будніков працює з кримськими ландшафтами, вписуючи в них відстань і час.
Водночас Антон Варга, Сергій Торбінов та Діма Микитенко у своїх роботах поступово переводять конкретність в абстракцію.
Через використання фрагментарності митці показують, що досвід, спогад чи ситуацію неможливо відновити повністю, а памʼять «доходить до нас через сліди, повтори, пропуски й переривання».
«Жодна з робіт не пропонує однозначних відповідей і не прагне завершеності. Натомість виставка відкриває простір для співіснування різних станів: присутності та відсутності, близькості та дистанції, минулого й теперішнього, реального та вигаданого», — йдеться в описі виставки.
Окрім створення робіт для виставки «Одеса, Техас», Діма Микитенко попрацював і над дизайном експозиції. Відсилаючи до фрагментарності та «неможливості фіксовано репрезентувати памʼять», митець ігнорував центрування, а деякі роботи та серії навмисно показали фрагментарно.
«Роботи ніби переривають саму архітектуру у звичному для галерейної виставки сенсі, однак водночас особливим чином вживаються в неї», — додає Борхес.
Виставку «Одеса, Техас» доповнюватимуть тематичними подіями, про які повідомлятимуть на платформах галереї.
Коли: до 15 липня, з вівторка по неділю, з 11:00 до 19:00.
Де: Луцьк, вул. Миколи Мялковського, 8.
Про LU Gallery
LU Gallery в Луцьку відкрили на вулиці Миколи Мялковського у вересні 2025 року. Її основний фокус — «мистецтво, що відповідає своєму часу».
«Ми зацікавлені в практиках, що є цілісними та здатними витримати виклики сьогодення, — каже команда інституції. — Нас приваблюють свіжі погляди та чесні роздуми про те, що відбувається тут і тепер. Окрему увагу хочемо приділити митцям та мисткиням, яких можна назвати artist’s artist, — тим, хто має потужний вплив на розвиток мистецької спільноти, проте часто залишається за лаштунками, отримуючи заслужене визнання занадто пізно».
Команда LU Gallery обрала формат галереї через його «гнучкість»: «Ми плануємо експериментувати та застосовувати гібридні підходи, і саме в галерейному просторі це робити найлегше».
Більше про LU Gallerу, першу експозицію простору та плани на розширення у Європу читайте в нашому матеріалі.
