Український музикант, продюсер та військовослужбовець Олег Грабар, він же GRABAR, представив сингл та відео «Тера» — роботу, у якій порушує тему емоційних та ментальних змін людини в умовах постійних втрат і важливості «зберегти здатність відчувати». Режисером відео виступив сам музикант, у записі композиції взяли участь барабанник Мишко Бірченко, гітарист Євген Пугачов, трубач Деніс Аду, а за фіналізацію, синти та бек-вокал відповідав саундпродюсер Lucas Bird. DTF Magazine розповідає докладніше про реліз «Тера»
Про трек
В основу «Тера» ліг демозапис, створений Олегом Грабаром у прифронтовій зоні восени 2025 року. У коментарі DTF Magazine Олег розповідає, що творчість під час служби була його своєрідною терапією, а згодом саме вона допомогла йому помітити внутрішні зміни.
«Вперше я відчув, що таке війна, в Бахмуті на початку 2023 року. Пізніше в моєму житті з’явилися антидепресанти як підтримувальний елемент психіки під час служби, втрат. Водночас я не помічав, як взагалі став змінюватися: перестав взагалі щось відчувати, наче мене й немає. Моя самоідентичність поступово стиралася, а я ж наче живий. Ця робота — як крапка того періоду, зараз я працюю з терапевтом та перестав приймати ліки. Емоції повертаються», — розповідає музикант.
Він додає, що, створюючи демо, «за звичним патерном намагався вилити переживання в музику», не надаючи композиції конкретної початкової концепції, тому «лише під час зведення і монтажу зрозумів, про що вона».
«Цей трек — про емоційне викривлення, яке з’являється, коли людина довго живе в реальності втрат і тривоги. “Тери” тут — образ величезного, майже чудовиського обсягу болю й тиші, який накопичується всередині. Але ця пісня не про байдужість, а про важливість зберегти здатність відчувати: любов, емпатію і проживання втрати як частину того, що робить нас живими».
Назва треку відсилає до префікса «тера-», який походить від грецького слова τέρας — «чудовисько» — та означає щось надмірне й майже неосяжне. У контексті роботи Олега — це обсяг емоцій, який людина змушена в собі приглушувати або витісняти.
Ще однією метафорою до ідеї композиції — «розчинення власної особистості в обставинах і досвідах» — стала участь запрошених музикантів: Мишка Бірченка, Євгена Пугачова, Дениса Аду та Lucas Bird.
Олег пояснює: «Це стало логічним доповненням, бо за партіями професійних музикантів, яких дуже поважаю, мене майже не лишилося. Партії з демки так само поступово затерлися, впізнаваними лишилися лише загальні риси».
Про відео
Відеороботу до треку «Тера» зрежисував сам Олег Грабар.
За словами музиканта, натхненням для неї стала робота українського митця Михайла Алексеєнка «Пил» 2014 року. Це семихвилинне відео, зняте Михайлом під час подій Революції гідності, у якому він поступово стирає до пилу зліпок власного обличчя. У такий спосіб митець хотів наголосити, що навіть попри фізичне знищення людини, її особистість та пам’ять залишаються як пил — тобто слід.
«Уже на етапі фінального монтажу усвідомив, що образ із ”посмертною маскою” зародився незадовго до війни. Ми якраз потоваришували з Михайлом Алексеєнком і багато говорили про візуальне мистецтво й концепції загалом. Мене дуже вразила його робота ”Пил”, яка закарбувалася в підсвідомості й відобразилася через п’ять років у моїй роботі. Тому одразу набрав Михайла і зізнався, що вкрав у нього ідею або, як мінімум, несвідомо хотів стерти попереднього автора. Михайло оцінив роботу, і ми вирішили, що це натхнення, а не крадіжка».
Водночас відеоряд кліпу «Тера» продовжує візуальну лінію попереднього кліпу-диптиха Олега, який він випустив у серпні 2025 року. Докладніше про роботу читайте в нашому матеріалі.
Про GRABAR
Олег Грабар — музикант, сценарист та колишній продюсер телеканалів, який співпрацював із Євгеном Пугачовим, Андрієм Бармалієм, Олександром Явдиком та іншими київськими музикантами.
Окрім «ЧТМС», у дискографії GRABAR шість синглів, зокрема «МОВА», «Дощі» та «Ходить туга», записана у музеї Ханенків.
Разом із музичною діяльністю Олег із побратимами продовжують ініціативу музичних кемпів для військових, у межах яких вони разом із українськими музикантами «фіксують і переосмислюють власний досвід через творчість». У грудні 2025 року вийшов альбом Camp3 — у ньому зібрані треки бійців Третьої штурмової бригади, створені під час першого такого інтенсиву.
