Напередодні завершення другого сезону «Останніх з нас» Warner Bros. Discovery організували для журналістів круглий стіл із шоуранерами серіалу, до якого на запрошення MEGOGO долучилася і редакція DTF Magazine.
Ніл Дракманн та Крейг Мейзін розповіли, як працювали з екранізацією ігрових подій, чому додали нових персонажів, як вирішували, чим закінчити другу частину, та чому Еллі не вбила улюблену собаку Еббі. Розповідаємо найголовніше
Про момент, який хотілося екранізувати найбільше
Ніл Дракманн: Обираю між сценою у космічній капсулі та сценою розмови на ґанку. І, мабуть, надам перевагу останній, бо вона завжди здавалася мені найважливішою в нашій історії. По-перше, це просто останній момент близькості Джоеля та Еллі, і все, про що вони говорять — їхні стосунки й те, як сильно можна ранити одне одного, та все одно рухатися до прощення, любові та подолання багатьох речей, через які вони пройшли. Це багато говорить про все, про що йдеться в нашій історії, як у зворотному напрямку, так і в тому, куди вона зрештою приведе. Тому дуже важило перенести цю сцену на екран правильно.
Крейг Мейзін: Я краще розповім про епізод, що мені найбільше сподобався в нашій екранізації. Це коли Еллі співає Take Оn Me для Діни. Наше шоу доволі похмуре, і досліджує не найкращі сторони людської натури, тому моменти, у яких нам вдається показати сонце, красу, кохання та спокій — мої улюблені.
А момент, який я найбільше прагнув екранізувати та водночас боявся братися за нього — смерть Джоела. І, мабуть, мене лякала не стільки відтворення механіки смерті Джоела, а те, що Еллі бачить це наживо. Це дуже травматично і повʼязує персонажів так, як вони не були повʼязані до цієї точки, попри те, що Еллі стала першою, кого Джоел зміг полюбити за дуже довгий час.
Про роботу над кіноадаптацією ігрових сцен
Н.Д.: Деякі зміни повʼязані з різницею носіїв. Наприклад, проходження гри потребує 20-30 годин вашого часу, але ви самі обиратимете темп — чи то не спати добу, чи розтягнути процес на тиждень, а то й декілька. А нам доводилося виходити з того, що ми одразу пропонуємо контент частинами, короткими щотижневими історіями, що тривають до години.
Ми точно знали, що історія «Останніх з нас» не завершиться у другому сезоні, що, можливо, деякі моменти вимагатимуть від глядачів забагато уваги, і тому важливо правильно їх розташовувати у контексті.
Тому ми не розтягували флешбеки по всьому шоу, натомість об’єднавши їх усі, у другому сезоні, в одному епізоді. А от у грі деякі з них можуть тривати й годину — наприклад, флешбек з музею. Якщо ми просто розмістили б цю сцену окремо в іншому епізоді, по-перше, ми ризикували б, що глядачі сумували за Джоелом, а ми хотіли перерви від нього, а по-друге, цей шматок згодився нам, щоб показати контраст стосунків Еллі та Джоела, їхній розвиток з часом.
К.М.: Найбільше ми хотіли досягти такого ефекту, щоб відчуття від нової інформації в шоу було таким самим як і в грі, навіть попри те, що глядач дізнається щось пізніше чи раніше ніж це трапилося в грі.
Про те, як дивитися шоу людям, які ніколи не грали в «Останніх з нас»
К.М.: Побачити щось абсолютно нове для себе — один досвід, бачити щось знайоме — геть інший. Я точно не скажу, скільки разів я уже передивився усі частини розширеної версії «Володаря перснів». Але я щиро прагну сягнути цифри у тисячу разів. Я вже знаю напамʼять усі діалоги й сюжетні повороти, та це мене не бентежить. Хоча, звісно ж, коли я бачив екранізацію уперше — то було диво.
Ми намагаємося робити шоу таким, щоб люди, які не грали в гру, не думали: «Що за чорт?». А потім, принаймні нам би так хотілося, вони взяли у руки джойстик. У нашому ідеальному світі кожен, хто грав у гру, мав би обовʼязково подивитися серіал, а кожен, хто спершу побачив шоу, мав би захотіти пограти. Ми знаємо, що цього ніколи не станеться, але на те вона і мрія.
Н.Д.: Я ніколи не мав такого досвіду — переживати щось наново, тому я дуже тішуся, що працюю з Крейгом і можу послухати про його досвід. Мені також подобається читати й слухати, що люди думають про адаптацію. А надто ті, хто встиг і пограти в гру і побачити шоу, як вони порівнюють та протиставляють їх одне одному. Кожен має свою думку, щодо того як ми адаптували гру, і це прекрасно. А ще цікаво слухати, як люди намагаються вгадати, у якому епізоді ми покажемо той чи інший ігровий момент.
Про персонажів, яких не існувало в грі
К.М.: Ми маємо цілий список того, що легше робити у відеоіграх, а що — на телебаченні, і одна з головних речей у ньому — це зміна перспективи. Бо в шоу ми не обмежені перспективою персонажа, яким ми управляємо. Так, в грі перспектива змінюється в кат-сценах, але вони обмежені задумом. А для серіалу ми придумали героїню, яка дозволяє центральному персонажу висловити думки й почуття так глибоко, як це лише можливо. І ні з ким іншим окрім Гейл (психотерапевтка, роль якої виконує Кетрін ОʼГара. — Прим. DTF Magazine) ця розмова не може відбутися.
Гейл дає можливість глядачам зрозуміти не лише, де перебуває Джоел емоційно, але й яку історію він розповідає сам собі? Чого найбільше боїться? І як оцінює свої вчинки? Усе це, зрештою, створює умови, коли він: а) нарешті має подивитися правді у вічі, б) мусить заплатити ціну.
Н.Д.: Ми помістили двох нових персонажів у самий центр найбільшого конфлікту між нашими головними героями Джоелом та Еллі. Але саме через те, що Джоел збрехав про долю Юджина, і Гейл про це знає, вона має таке глибоке розуміння Джоела та Еллі та добре бачить, що між ними відбувається щось дуже дивне, що своєю чергою допомагає емоційному розвиткові шоу.
Про собаку Еббі
Н.Д.: Чому Еллі не вбиває улюблену собаку Еббі у серіалі? Я б сказав, через травму Крейга після «Чорнобиля» і того, що він там робив з собаками (у четвертому епізоді «Чорнобиля» один з персонажів мав вбивати заражених радіацією цуценят. — Прим. DTF Magazine).
К.М.: У Голлівуді є два непорушних правила: не витрачай власні гроші та не вбивай собак. У грі, коли Еллі прибуває в акваріум, собака нападає на неї, і вона вбиває її ножем. А потім ще відбувається купа всякого, на чому я не стану зупинятися, бо це вже справи наступного сезону. Але, якщо коротко, відбуваються кілька жорстоких подій поспіль. І оскільки це серіал, а не гра, характер насильства стає набагато виразнішим, це ж не анімація.
Я пам’ятаю схожу розмову з головним героєм, коли ми вперше показували жертву радіаційних опіків у Чорнобилі, і, знаєте, камера просто опустилася донизу і показала усі рани й пошкодження. В «Останніх з нас» у мене було таке відчуття, ніби ми мучимо глядачів, продукуємо порнографічне зображення. А мені не хотілося відчувати себе експлуататором, ніби я перетнув якусь межу. Не те щоб ми цуралися показувати погані речі, але мені було приємно, що ми змогли відмовитися від сцени з убивством собаки.
Про фінал другого сезону
Н.Д.: Я міг би довго щось вигадувати, але, якщо чесно, то саме ця фінальна сцена завжди здавалася мені природним завершенням другого сезону.
К.М.: Ми були відкриті до іншого фіналу, багато про це говорили, все обмірковували. Звісно, нам хотілося погратися: переплести історії, спробувати сяк і так. Та зрештою я просто сказав: «Хіба це не частина ДНК цієї історії?». І це означає, що ми, як телевізійне шоу, повинні ризикувати, а HBO має підтримати нас у цьому. Та знову ж таки, ми щойно вбили героя Педро Паскаля, і з одного боку усі, включно з глядачами, розуміють, що це шоу буде різним щосезону, а це, до речі, дуже складно робити, коли знімаєш хітовий серіал. Ти постійно граєшся з людьми у «ми зараз забираємо те, що вам подобалося, і натомість даємо вам щось інше». А потім, сподіваємося, вони скажуть: «О, ну, знаєте що, нам це насправді дуже подобається».
Про третій сезон
Н.Д.: Третій сезон розповідатиме іншу історію, але таку ж епічну, як попередні, і не менш важливу за усе, що ви бачили досі.
К.М.: Пам’ятаю, як мене питали про другий сезон: «А як щодо Джоела? Коли він помре?». І я такий: «Зачекайте, що ви маєте на увазі під “коли”? Ви маєте на увазі “якщо”?». У третьому сезоні відбуватиметься те, що має відбуватися. Навіть якщо я зараз скажу, що точно знаю, як все піде, я достатньо досвідчений, щоб знати, що за два тижні в нас може бути інше уявлення про те, що станеться далі. Усе, що я можу сказати — ми не востаннє бачили героїнь Кейтлін Девер, Белли Рамзі та Ізабели Мерсед, як і не востаннє ми бачили багатьох інших персонажів, які померли в другому сезоні. Тому я просто уникатиму роздумів про третій сезон.
В Україні серіал «Останніх з нас» легально доступний на MEGOGO.
Читайте також: Як фінал «Пінгвіна» пов’язаний із продовженням «Бетмена»? Розповідають шоуранерка та режисер
