Організатори Вімблдону повідомили інформаційній агенції Press Association, що не планують вводити окрему категорію акредитації для інфлюенсерів та творців контенту у 2027 році. Таке рішення ухвалили після суперечок навколо «неетичної» поведінки інфлюенсерів під час матчів на цьогорічному US Open, пише ESPN
Такої категорії акредитації у межах англійського мейджору не було й раніше. Тепер організатори турніру — Всеанглійського клубу лаун-тенісу і крокету, на території якого і проводять Вімблдон, — додатково підкреслили, що не планують її впроваджувати, на відміну від команди US Open.
Окрім цього, в офіційних правилах відвідування Вімблдону йдеться про заборону предметів, які можуть перешкоджати проведенню матчів. Відтепер такими вважатимуться речі на кшталт кільцевих ламп для знімання, а організатори матимуть право вилучити їх у власників.
Що цьому передувало
У 2025 році організатори US Open запровадили окрему категорію акредитації для інфлюенсерів та творців контенту. Тоді, окрім журналістів телевізійних та інших мовників, офіційну акредитацію від мейджору отримали ще 54 інфлюенсери. А цього року кількість запрошених на подію творців контенту зросла вдвічі — до понад 100.
Однак поведінка окремих інфлюенсерів на стадіоні «Артур-Еш» викликала дискусії щодо недотримання спортивної етики.
Наприклад, під час матчу Наомі Осаки у першому колі група людей гучно записувала спільне відео для своїх соцмереж, змусивши організаторів робити їм зауваження.
Influencers are taking over the US Open and this guy has had enough pic.twitter.com/OnEOiwoR68
— Barstool Sports (@barstoolsports) September 2, 2026
А під час гри Осаки у другому колі суддя неодноразово просив публіку поводитися тихіше. Після цього на пресконференції тенісистка розповіла, що сама чула на корті крики із трибун, що, ймовірно, заважали як їй, так і суперниці — Катерині Сіняковій.
«Сьогодні суддя просив усіх дотримуватися тиші більше разів, ніж я коли-небудь чула, щоб суддя просив публіку мовчати», — говорить Осака.
Пізніше Осака додала, що вона не проти популяризації великого тенісу серед нової аудиторії, зокрема через інфлюенсерів, однак наголосила на питаннях поваги: «Я вважаю елементарною ввічливістю ознайомитися зі спортом, особливо з його етикетом».
Naomi Osaka on the upsides and downsides of the USTA inviting a lot of influencers to the U.S. Open:
“If you come to a sporting event, you have to respect the sport. I feel like it’s common courtesy to read up on the sport. Especially the etiquette. It could be a good thing for… pic.twitter.com/TOzb9vocaZ
— The Tennis Letter (@TheTennisLetter) September 3, 2026
Думку Наомі підтримала й американська тенісистка Коко Гофф: «На будь-якому майданчику чи заході потрібно дотримуватися правил поведінки, які там діють, — сказала вона й продовжила: — Як і з будь-чим іншим, наприклад, якби вас запросили на червону доріжку, ви б не прийшли у джинсах».
Coco Gauff says she believes influencers at tennis tournaments can help grow the sport, but they need to follow the etiquette of the sport, ‘If you’re being invited to a red carpet, you wouldn’t show up in jeans. I think it’s just follow the etiquette of the sport’
“I think it’s… pic.twitter.com/KDudz7ii2e
— The Tennis Letter (@TheTennisLetter) September 4, 2026
Таку ж позицію висловив і французький тенісист Адріан Маннаріно, який виступав на US Open у парному розряді разом із Романом Арнеодо.
«Під час розіграшів людям дозволено пересуватися трибунами. Турнір це терпить, і я не знаю, чи добре це загалом для тенісу. На корті відчувається запах марихуани, навколо шум. Якщо чесно, все це поступово перетворюється на якийсь зоопарк», — прокоментував Маннаріно свій матч.
Як на рішення реагують у медіа
Водночас медіа, що долучилися до дискусії про поведінку вболівальників на US Open, акцентують на причинах подібної поведінки. Зокрема, вони посилаються на надмірну комерціалізацію американського мейджора та високу вартість квитків.
У The Guardian пишуть про надмірну комерціалізацію US Open: «Організатори турніру не мають жодного морального права скаржитися на цих “поганих” інфлюенсерів, коли самі так безсоромно загравали з комерційними грошима, які й приводять інфлюенсерів через турнірні ворота. Турнір, побудований на бренд-активаціях і липких рекламних партнерствах, разом із усім пов’язаним із цим хаосом, значною мірою є продуктом їхнього власного творіння».
Крім того, в матеріалі додають, що подібні турніри та їхня аудиторія «неминуче відображають стан суспільства».
«Суспільство танцюючих TikTok-блазнів, людей, які фотографують себе з Honey Deuce (офіційний коктейль на US Open. — Прим. DTF Magazine), і випадкових уболівальників, які просять ШІ пояснити, хто грає в матчі, який вони власними очима дивляться перед собою, — яким би огидним усе це не було — просто є світом, у якому ми зараз живемо».
Фіналізуючи матеріал, у The Guardian пишуть: «Якщо теніс хоче більше вболівальників, йому неминуче доведеться змиритися з тим, що не всі вони будуть зразковими глядачами».
Водночас у The New York Times вийшов матеріл «Інфлюенсери не зіпсували US Open. Вони просто зробили його нуднішим» (Influencers Didn’t Ruin the U.S. Open. They Just Made It More Boring). У ньому автор матеріалу Джейкоб Галлагер апелює до питань базової людської поведінки, а також високої вартості квитків.
«Цього року багато говорили про інфлюенсерів, яким теніс байдужий, і про їхні настирливі кільцеві лампи. Я ж переважно бачила звичайних людей, які заплатили чималі гроші за квиток і вважали, що мають повне право забрати із собою допис для Інстаграму як сувенір».
У колонці Нью-Йорк Таймс автор резюмує, що турнір стає недоступним для багатьох уболівальників через ціни: «Мені здалося, що разом із ними він витіснив і частину власної індивідуальності».
