«Музей новітнього мистецтва»

Який вигляд має «Музей новітнього мистецтва» в Києві

Київська муніципальна галерея «Лавра» запустила проєкт «Музей новітнього мистецтва». 2 листопада в одному з приміщень інституції відкрили виставку «Знакові роботи класиків українського сучасного мистецтва» з роботами 12 українських митців: Анатолія Криволапа, Олега Тістола, Олександра Гнилицького, Олега Голосія, Бориса Михайлова, Віктора Сидоренка, Тіберія Сільваші, Олександра Ройтбурда, Олександра Животкова, Назара Білика, Олександра Сухоліта та Арсена Савадова

Про проєкт

У коментарі DTF Magazine команда «Лаври» зазначає, що ідею створення музею сучасного мистецтва обговорювали в артспільноті, зокрема й київській, «вже багато років».

«За цей час запрацював музей сучасного мистецтва в Луцьку, нові центри актуального мистецтва у Львові, а в Києві все ніяк не знайдеться місце для такого музею. Тому ми вирішили у виставкових просторах “Лаври” створити проєкт з назвою “Музей новітнього мистецтва”, щоб дати певний поштовх розвитку цієї ідеї. Тим більше, що за три роки повномасштабної війни в Україні закрили близько 50 музеїв», — розповідає команда інституції.

Представники «Лаври» хочуть, щоб «музеїв сучасного мистецтва в Україні було багато і різних», тому не називали проєкт «Музей сучасного мистецтва», а обрали натомість «Музей новітнього мистецтва», позаяк ця назва «звертається саме до сучасних напрямків українського арту». 

Перша виставка «Знакові роботи класиків українського сучасного мистецтва» представляє роботи українських митців, які з перших років української незалежності формували підґрунтя актуальних українських мистецьких течій і яких уже вважають класиками сучасного мистецтва.

Які роботи можна побачити на виставці

У просторі показують роботи Олександра Ройтбурда: постмодерний омаж його рідній Одесі «Потьомкін з броненосцем» та картину з серії «Ройтбурд VS Караваджо». А також «Український мотив» Анатолія Криволапа — найбільш відома і знакова робота митця.

Ще можна побачити одну з робіт Віктора Сидоренка з графічної серії «Сполохи чорнозему», персонажі якої опиняються серед нічних видінь про неспокійні українські землі охоплені війною. Художник створював проєкт протягом 2022–2023 років.

Також у «Музеї новітнього мистецтва» експонують скульптури Олександра Сухоліта та Назара Білика.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений користувачем @museumof.contemporaryart

Поточна експозиція висвітлює лише митців, але команда «Лаври» обіцяє представити українських мисткинь у наступних виставках «Музею».

«Звичайно в українському сучасному мистецтві багато цікавих та талановитих мисткинь, які вже стали відомими далеко за межами нашої країни. Їх творчість обов’язково буде представлена в наступних експозиціях проєкту “Музей новітнього мистецтва”. Ми не претендуємо на абсолют, але на наш погляд, саме ті художники, які представлені в першій експозиції заклали підґрунтя розвитку актуального новітнього мистецтва», — пояснює команда «Лаври» в коментарі DTF Magazine.

Роботи для першої виставки «Музею» надали колекціонери та художники.

24 жовтня у «Лаврі» відкрили виставку Олега Тістола «Телебачення. Актуальний антикваріат».

Проєкт продовжує знакову серію живопису Тістола «Телебачення» 2004-2005 року. Окрім картин глядачам уперше покажуть фотографії, частина з яких стала основою картин, та скульптуру авторства Тістола. Усі знімки художник зробив сам під час Помаранчевої революції.

Також у проєкті представлені роботи Марини Скугаревої та Миколи Маценка, створені саме для цієї експозиції.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений Lavra: Kyiv City Art Gallery (@lavra.artgallery)

Тістол створив серію «Телебачення» під час Помаранчевої революції. Художник відтворив екрани різних телеканалів, зобразивши «балакучі голови», які транслюють новини відповідно до інтересів бізнес-груп та власників медіахолдингів, яким вони належать.

Телебачення залишалося основним джерелом інформації для людей поза Києвом, які стежили за протестами й перебігом президентських виборів по телевізору. Героями картин Тістола стали журналісти, репортери, пересічні громадяни, які коментували події в країні.

Зображення людей на картинах неначебто відфільтровані через мінімум два медіа — телевізійне зображення і знімання ТБ-зображення на відеокамеру, яке потім перенесли на традиційне художнє медіа — полотно.

Дизайн — crevv.com
Розробка — Mixis