23-24 липня в київській галереї Avangarden на Січових Стрільців, 23а пройде благодійна виставка проєкту Behind Blue Eyes. На ній представлять фотографії, створені дітьми з деокупованих сіл України на разові плівкові камери, а також збиратимуть донати на реалізацію побажань дітей-учасників проєкту. DTF Magazine поговорив з ініціаторами Behind Blue Eyes Дімою Зубковим та Артемом Скороходько та розповідає про нього докладніше
This publication is also available in English
Як зародилась ідея
Ідея проєкту з’явилась у Діми та Артема під час волонтерських поїздок до трьох деокупованих сіл Чернігівщини: Ягідного, Слободи та Лукашівки. Декілька місяців вони постачали їжу та предмети першої необхідності місцевим жителям — серед них було багато дітей, «які стали волонтерам друзями та випромінювали те сяйво, яке хотілось зафіксувати у скрутні часи».
Під час однієї з поїздок Діма та Артем роздали всім охочим дітям одноразові плівкові камери та попросили фотографувати протягом тижня все, що вони захочуть. Основна умова — ніяких встановлених правил чи побажань до готових знімків.
За словами організаторів, проєкт дозволяє дітям «висловитися» та показує, як вони насправді бачать світ.
Для назви проєкту обрали англійську ідіому Behind Blue Eyes («За блакитними очима»), яка «означає прикривання внутрішніх негативних емоцій, переживать та люті під абсолютно нормальним виглядом та станом».
За словами команди, вираз повністю уособлює героїв їх проєкту — звичайних дітей, які стикнулися з жахами війни.
«Цей неймінг також співзвучний з головним мєдляком нашого дитинства (мова про однойменний трек гурту Limp Bizkit. — прим. DTF Magazine). А ще, блакитний — особливий колір для українців», — додають вони.
Мета проєкту
Метою проєкту стала не лише документація наслідків війни та навколишнього світу дітей, а й реалізація дитячих мрій та бажань.
Організатори попросили місцевих дітей написати свій особистий віш-ліст, щоб «показати їм, що творчість може бути потужним інструментом для реалізаціх власних мрій», які «не має забирати війна».
Наразі команда проєкту збирає донати, щоб надалі купити подарунки для дітей-учасників, відповідно до їхніх віш-лістів. Необхідна сума для збору — приблизно 200 тисяч гривень: 80% коштів підуть на закупку, оформлення та доставку подарунків, інші 20% покриють витрати на вже реалізовані поїздки до деокупованих сіл, купівлю фотоапаратів, проявку та друк фотографій для майбутньої виставки.
Задонатити на рахунок проєкту можна за посиланням. Кожен охочий також може ознайомитись з віш-листами учасників на Інстаграм-сторінці Behind Blue Eyes та особисто допомогти у пошуку конкретного подарунку.
Якими вийшли фотографії
Всього Артем та Діма роздали дев’ять плівкових фотоапаратів в селі Лукашівка. За словами Зубкова, діти з самого початку були зацікавлені механікою їхньої роботи, а деякі «до останнього не могли зрозуміти, де можна переглянути готовий знімок».
«Цікаво усвідомлювати, що вони — це вже зовсім інше покоління людей, людей майбутнього, які вже не застали часи плівкових фотоапаратів, — пояснив Діма. — Мені здається, завдяки цьому і вийшов дуже забавний парадокс, що стара технологія стала для них чимось новим та зовсім незвіданним».
На проявлених дитячих знімках можна побачити портрети батьків чи друзів, фото квітів, будинків та подвір’їв, розбомблених внаслідок бойових дій, а також залишків снарядів та ракет.
На сторінці Behind Blue Eyes команда поступово презентує кожного з учасників проєкту, разом з його фотографіями, віш-лістами для подарунків та відповідями на питання, наприклад, «Яка у тебе мрія?», «Чим ти більше всього любиш займатися?» та «Яким ти бачиш майбутнє».
Маша, 10 років
— Яка в тебе мрія?
«Я б хотіла повернути до життя бабусю».
Переглянути цей допис в Instagram
Артем, 7 років
— Чим ти більше всього любиш займатися?
«Я просто люблю сидіти на блокпосту та перевіряти машини».
Переглянути цей допис в Instagram
Валя, 10 років
— Як ти уявляєш майбутнє?
«Не знаю, не думала про це. Думала над тим, щоб поїхати завтра на річку».
Переглянути цей допис в Instagram
«Отримані фото — це щось таке необхідне зараз. З одного боку, ми маємо унікальний матеріал, погляд на війну та її наслідки очима майбутнього. З іншого, шанс особисто збагнути щось важливе: про себе, про дитинство, про зв’язок цих двох, про війну та смерть, про життя та майбутнє. У кожного прокидаються власні думки і за це слід дякувати дітям», — коментує результат проєкту Артем Скороходько.
В майбутньому команда планує розширяти ініціативу для дітей з інших постраждалих від війни регіонів України. Так вони хочуть створити «цілісний відбиток страшних подій під небаченим досі кутом».
