Довженко-Центр проведе фестиваль короткометражних фільмів молодих українських режисерів

13 жовтня Довженко-Центр випускає в прокат свій щорічний кіноальманах найкращих короткометражних картин молодих українських режисерів «Українська нова хвиля». Цьогорічна подія називатиметься «Обережно крихке». Покази мали відбутися навесні 2022 року, але через повномасштабне вторгнення росії подію перенесли на осінь

Кіноальманах 2022 року представить «щемкі історії про дорослішання, стосунки, пошуки себе та реальність, яка змінюється на наших очах».

Прем’єра «Обережно крихке» відбудеться 11 жовтня у київському кінотеатрі «Жовтень». За словами організаторів, це історії про тут і зараз, або про минуле, в якому легко відшукати паралелі з сьогоденням, про настрої й тенденції, а подекуди тривожні передчуття в українському суспільстві та кіно до повномасштабного російського вторгнення.

Один з фільмів кіноальманаху знятий після 24 лютого.

«Глибока вода», режисерка Анна Дудко

Анімаційна стрічка, що розповідає про самотню русалку, яка за допомогою магії підглядає за людьми через труби водопроводу. Одного разу вона закохується в чоловіка і приходить до нього у квартиру щоби задовольнити свої нестримні потяги.

«Ця історія про сильну жінку, що обожнює своє пишне тіло, не має ніяких комплексів і жадібно вишуковує собі нових втіх. Віддавшись пристрасті, вона, як весняна вода, несеться, крутить і може погубити все, що потрапляє в її стрімкі потоки, навіть своїх коханців. Вона ненавмисне, просто ще не навчилась бути чутливою до інших істот, ще не навчилась любити», — описує свою роботу Анна Дудко.

«Потерпи трошки», режисерка Любов Гончаренко

Ігровий фільм про дівчину-підлітка Аріну, на яку чекають вступні іспити та муки вибору. Але героїні не до цього — їй п’янить голову пахуче літо і пахучий… Вітька. «Потерпи трошки» — історія про дорослішання та вміння почути себе.

Режисерка фільму розповідає, що колись давно її надихнуло оповідання Василя Симоненка «Кукурікали півні на рушниках».

«Близько двох з половиною років воно варилось в моїй голові, аби трансформуватись в цей фільм, в якому, мабуть, вже й неможливо помітити першоджерело. Я відштовхувалась від атмосфери, яку словом створив Симоненко, і течія привела мене до цієї несподіваної історії. Ще під час написання я знала, хто зіграє головну роль Аріни, бо з акторкою, Марією Падіною, ми проживали в одній кімнаті в гуртожитку. Писала діалоги, спостерігаючи за нею. А потім ще більше додалось на репетиціях від інших акторів. Ось так самі й не помітили як кіно сталось», — пригадує роботу над фільмом Гончаренко.

«20-11-7.mp4», режисерка Аліна Панасенко

Історія про батька та сина, які вперше за декілька років вирішили разом повечеряти. Чи зможуть вони знайти спільну мову?

«Тигр блукає поруч», режисерка Анастасія Фалілеєва

Анімаційний фільм про дівчину Кацумі, яка бачить моторошні знаки, що вказують, що її життя опинилось у точці неповернення. Вона наважується на відчайдушний крок — покінчити життя самогубством. Саме у цей момент їй трапиться містичний Тигр. Чи зможе він врятувати Кацумі? Усі елементи «Тигр блукає поруч» зроблені зі сміття та вторинних матеріалів. Головного героя фільму — Магічного Тигра — озвучив Андрій Лідаговський («Мої думки тихі»).

«Папині кросівки», режисерка Ольга Журба

Фільм-спостереження за останніми годинами перебування 13-річного Саші в інтернаті для дітей позбавлених батьківського піклування. Він один з тих, кому пощастило найбільше — його всиновили. Сьогодні він вирушає в іншу країну назавжди, але дещо його не відпускає.

«Земля крутиться», режисерка Олена Кириченко

Документальний фільм про весну 2020-го року, коли по всій Україні ввели карантин. Режисерка стрічки саме повернулася жити додому, де зіштовхнулася із жорсткою реальністю. Спочатку вона ховалася за камерою, фіксуючи події що відбуваються вдома. Потім думала, що психологічно підтримує своєю присутністю матір. Та виявилося, що вона документує болючу історію своєї родини.

«Нетерпимість», режисер Станіслав Битюцький

У 1890 році в одному з поліських сіл при загадкових обставинах помер чоловік. Місцеві звинуватили в цьому його дружину, молоду знахарку, і вигнали її з села. Коли в село прийшла сильна негода, його мешканці вирішили, що це прокляття наслала на них вигнана жінка. Вони дізналися, що вона живе в лісі, знайшли її та спалили живцем як відьму. Перш ніж зробити це, вони прислали до неї священника, який мав провести з нею останню розмову. 

«Мир і спокій», режисери Миро Клочко та Анатолій Татаренко

Екранізація одноактної пʼєси драматурга Андрія Бондаренка, написаної після 24 лютого. У ній автор розповідав про життя, обірване конфліктом, а головними героями твору стали члени його родини. На зміну миру та спокою, які Бондаренко знав з дитинства, приходять історичні травми, революції, війна. І тепер, у дорослому віці, Андрій стикається з загрозою, свідком якої були попередні покоління його родини.

Фільм створений в березні 2022 року і є живою емоційною реакцією на сьогодення та історією однієї сім’ї, яку авторам вдається помістити в контекст історії України.

У спільному подкасті DTF Magazine та Довженко-Центр, ми говорили про унікальність Довженко-центру, навіщо взагалі потрібні фільмофонди. А також розбиралися, що сьогодні знають в Україні та світі про історію українського кіно. І які українські фільми (та чому) вважаються найкращими в історії.

Героями подкасту стали керівник кіноархіву Довженко-центру Олександр Телюк, кінознавець Станіслав Битюцький та комунікаційна менеджерка Довженко-центру Марія Глазунова.

Дизайн — crevv.com
Розробка — Mixis