Jamala представила альбом QIRIM, присвячений культурі та музиці киримли. 5 травня артистка презентує його у Національній опері України з Національним симфонічним оркестром України.
За тиждень до релізу співачка презентувала його концепцію на спеціальній події в МОТ. Коротко переказуємо основні тези Jamala про QIRIM
Коротко про альбом
QIRIM — лонгплей із 14 пісень, кожна з яких представляє певну місцевість Кримського півострову. В описі релізу зазначено, що «співавтором цього дослідження став сам народ Криму» — до його створення долучилися понад 80 музикантів.
«QIRIM — це про нашу історію, яку ми збираємо по крихтах, щоб пізнати себе. Щоб пізнати культуру, що роками кровоточить. Новий альбом проводить тропами українського Криму і розповідає традиційні сюжети, раніше невідомі чи забуті. Саме так я хочу, щоб звучала Україна для світу», — пояснила ідею альбому Jamala.
У новому альбомі музикантка розповідає раніше невідомі, переписані чи забуті історії киримли. Зокрема про народного героя Аліма Айдамаха, що походив із Карасуву та в історії Криму зіграв роль українського Устима Кармалюка, рятуючи людей від злиднів і нечесності. Про степових кримських татар — ногаїв, чий фольклор відзеркалює життя й звичаї півострова. І керченського верблюда Чалбаш-Бора, що став прообразом сильної любові й відданості в епосі киримли.
Jamala про QIRIM. Ключове
«Мій альбом формується навіть не як півострів, а як острів — з 14 частин. Там мені хотілося розказати піснями про Крим людям, які геть нічого про нього не знають — такий собі Крим для чайників. Щоб люди розуміли, хто там жив, якою мовою розмовляв тощо. Про що боліло в Ялті, про що говорили в Ахʼярі — справжня назва Севастополю, про що страждали в Акмесджиті — справжня назва Сімферополю. Мені хотілося розказати історії».
«Коли я почала займатися збором матеріалом, була вражена наскільки нічого немає: жодних архівів, переписувана віками історія, неможливість дістатися справжніх джерел. Я реально стикнулася з тим, що мені немає чого дати на запит: „Jamala, а покажи нам класну кримськотатарську музику“».
«Після повернення у Крим в 1990-х насправді було багато музики: і ансамбль „Хайтарма“, і записаний в Середній Азії альбом Сабріє Реджепової, і багато джазових виконавців — Усеїн Бекіров, Руслан Болотов, оперна співачка Гульсум Тамак. Та є імена, але загалом музичної спадщини якось не склалося».
«Коли я почала шукати ці пісні, а потім занурюватися в їхню історії, дізналася більше й про себе, зрозуміла, що нам здається, що наша драма більша, ніж тисячу років тому, наше кохання чи втрата більші, та це неправда. Бо коли я дістала ці пісні, яким 300 чи більше років, побачила лист з зізнанням у коханні дівчині й зрозуміла, що сьогодні воно звучить так само».
«Коли в мене виникла ідея створити QIRIM, я почувалася так, ніби винайшла iPhone. Наче все лежало на поверхні, усі необхідні складові. У мене так само — симфонічний оркестр, відома академічна форма, тому що коли я записувала альбом, для мене важливо було обійтися без продакшену. Тобто щоб всі залучені інструменти звучали автентично: без бас-гітари, семплів, синтезаторів тощо. Мені важливо, щоб цей альбом мав таке саме звучання й через 40-50 років. Все, що продюсується, має водночас відбиток певного часу, і тому старіє. Бо технології рухаються вперед з шаленою швидкістю, і ми легко на слух розуміємо, з яких років походить музика — з 1980-х чи 1990-х. А от коли ми чуємо Баха, Бетховена, цю симфонічну музику, то вони майже не змінюються. Композиторам історичного та псевдоісторичного кіно доводиться музикою робити алюзії на певні народності, бо вони не знають, як там насправді все звучало. А в мене ці мелодії вже є, я знайшла їх у Криму. І мені важило підняти їх з пилу та забуття, і показати їх у масштабі».
«Ми знаємо дуже мало про Крим і кримських татар через колоніальність, яку віками творила спочатку Російська імперія, потім СРСР, а зараз сучасна росія. І мені здається, що вони могли забрати в нас тимчасово все — територію, домівки, розбити наші мечеті, зруйнувати ханський палац, але вони не можуть забрати наші пісні. Це реально окрема форма присутності, за допомогою якої, ви можете почути історію свого Криму, де б ви не були. Це не просто якийсь там народ мешкав, а ваші люди й ваша історія. Росіяни багато вклалися, щоб історії кримських татар не розглядали спільно з історією скіфів, кіммерійців й гунів, але насправді і вони мої люди, моя історія. Звідки я це знаю? Через пісні, я знайшла ці історії. Це, наприклад, трек KENE ALDI ĞAM BENİ („Чому в мене такий тягар на душі“). Коли я відкрила цю історію мені було лячно, бо вона дуже особиста і розповідає про людину, якій так важко на серці, що вона хоче себе вбити. Це зараз цими словами кидаються, а для мусульманина того часу сказати таке просто так — щось неможливе. Якщо ти таке сказав публічно, то ти точно це зробиш».
«Цей альбом сам по собі пережив вже якийсь дуже важкий час, бо його запис потрапив під обстріли Будинку звукозапису. А його саундпродюсер Сергій Круценко, на жаль, пішов з життя у січні 2023 року, його серце не витримало. Також QIRIM складний — це не просто симфонічна група, я зібрала унікальних музикантів: кларнет, кавал, зурна, скрипка, акордеон, труба. І це не просто виконавці, а носії фольклору, які своїми візерунками доповнили симфонічне вбрання цієї музики. Але вони усі перебувають у Криму і після повномасштабного вторгнення я просто не могла з ними зв’язатися, бо спілкування зі мною наражало їх на небезпеку, їх викликали на допити через співпрацю зі мною».
Світова прем’єра QIRIM запланована на 11 травня на EuroFestival у межах «Євробачення-2023» у Ліверпулі, співачка зіграє його спільно із BBC Philharmonic Orchestra.
У 2016 році Jamala виграла «Євробачення» з треком 1944, присвяченим депортації радянською владою кримських татар з Криму.
