29 березня в миколаївському торговельному центрі «Портал» стартує виставка «Миколаївська школа фотографії (MYPH): Татуювання війни». Експозиція представить проєкти п’яти фотографів та фотографок, присвячених жителям Миколаєва та Півдня України. Це розповіді про особисті історії й досвід проживання війни та фіксація наслідків російської агресії
«Проєкт “Татуювання війни” це про шари та прошарки. Про колективну пам’ять. Про рефлексії. Про відчуття та емоції. Про те, що залишиться з нами назавжди наші колективні спогади. У кожного вони свої, але у всіх нас — про одне й те саме. Про біль», — описав виставку її куратор фотограф та засновник MYPH Сергій Мельниченко.
Які проєкти представить виставка
Артем Гумілевський — «Руки, що пахнуть хлібом»
Про автора:
Переможець Global Peace Photo Award 2022 та Rotlicht Festival 2023, номінант Pinchuk Art Centre Prize 2022.
Учасник понад 60 виставок по всьому світі. Роботи Артема можна побачити в колекціях Музею харківської школи фотографії, Одеського національного художнього музею, а також в українських, американських та європейських приватних колекціях.
Про проєкт:
Історія про «Золотий колос» — невелике сімейне аграрне підприємство, яким керує жінка, та де працюють близько 100 людей. Воно розташоване на краю Миколаєва та не зачинялось з початку повномасштабного вторгнення.
Майже всі працівники залишились: трактористи витягували з лінії бою підбиту техніку разом з солдатами, засіювали щойно розміновані поля, працівники складів приймали гуманітарну допомогу, розвозили та роздавали людям. Підприємство пережило ракетні обстріли, але відновило зруйновані будівлі та техніку.
Проєкт складається з двох частин — апропрійовані архівні фотографії працівників та директорки «Золотого колосу», які Гумілевський зробив чорно-білими, та кольорові фотографії портрети деяких працівників.
Переглянути цей допис в Instagram
Вероніка Моль — «Відбиток спогадів»
Про авторку:
Київська мисткиня, яка працює з камерами моментального друку. Розпочала свій шлях у арт фотографії у 2021 році. Надихається маніпулюванням з плівкою за допомогою різання, спалювання, фарбування і скріплення скобами. Учасниця українських виставок та експозицій в США, Австрії, Угорщині, Норвегії та Данії.
Про проєкт:
«Відбиток спогадів» — дослідження та візуалізація впливу війни на індивідуальну та колективну пам’ять мешканців Миколаєва. Він об’єднує фотографію та персональні наративи для створення глибокої емоційної розповіді. Ключова особливість проекту — портрети, створені за допомогою камери Polaroid, на яких герої залишають фізичні сліди фарбою — відбиток пальця або предмету, що має особисте значення, як символ спогадів та переживань війни.
Також Вероніка попросила своїх героїв поділитись важливими спогадами за останній час.
Переглянути цей допис в Instagram
Софія Чайковська — «Межа визначення»
Переглянути цей допис в Instagram
Олександр Savka Савчук — «Знайдений пазл»
Про автора:
Візуальний художник та графічний дизайнер з Києва, учасник школи MYPH з 2023 року. Працює у різних жанрах від ілюстрації і цифрового колажу до 3D-графіки та анімації, поєднуючи їх з фотографією. Брав участь у виставках в Україні, Німеччині, США, Данії та Угорщині.
Про проєкт:
Проєкт присвячений миколаївським безхатькам, які попри власні труднощі та складну долю, стали невід’ємною частиною опору, виявили здатність до самопожертви та взаємодопомоги під час повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Вони допомагали розставляти протитанкові їжаки по місту, збирали шини, скляні пляшки для коктейлів Молотова, готувалися до вуличних боїв.
Роботи Савчука показують «сувору реальність їхнього існування, але разом з тим і непереможний дух спільноти, що виникає навіть у найскрутніші часи суспільства; кожен фрагмент — як пазл, частина історії, що відтворює цілісну картину їх життя та внеску в боротьбу країни».
Переглянути цей допис в Instagram
Айнур Сакішева — «В анамнезі — війна»
Про авторку:
До 2017 року працювала фінансисткою, фотографією займається з 2020. Найбільше працює з автопортретами і колажами, спостерігаючи й фіксуючи свій внутрішній стан.
Про проєкт:
«Війна залізла під шкіру, розливається венами, пульсує вибухами ракет. Війна як важка хвороба збиває з ніг. Вона вражає і знищує все здорове на своєму шляху. У неї нема жалю до літніх людей, до людей з інвалідністю.
Зруйновані душі в зруйнованих тілах. Тремтячі голоси розповідають жахливі історії війни. Про втрачений зір, про інвалідність, про переховування в підвалах місяцями, про дорогу на роботу під обстрілами.
Найнезахищеніших війна б’є сильніше, болючіше.
Люди зранені фізично і морально. Спустошеність, відчай, тривога стали супутниками існуючих діагнозів — цукровий діабет, тиреотоксикоз. В медичній книжці не буде запису про вплив війни на пацієнта.
Анамнез війни — це глибокі, травматичні переживаннями всередині кожної людини. В досвіді проживання війни. В безсонних ночах, в здриганні стін, у втратах близьких.
Проти війни нема імунітету і ліків. Цю хворобу переносять на ногах».
Переглянути цей допис в Instagram
Проєкт «Strategic Media Support Program» реалізує Львівський медіафорум за фінансової підтримки People in Need (PIN) та Pioneer Foundation
