Видання The New Yorker випустило на своєму сайті короткометражний фільм режисерки та співзасновниці онлайн-кінотеатру Takflix Надії Парфан — «Я не хотіла робити фільм про війну» (I Did Not Want to Make a War Film). 17-хвилинна стрічка розповідає про повернення Наді до Києва після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну
24 лютого режисерка перебувала в Дахабі, куди, протягом останніх років, їздить кожної зими. Там було тепло, безпечно — і нестерпно далеко від дому. Одного разу Парфан наснився віщий сон «про дорогу, що вела до якогось нового місця, яке вона ніколи не бачила». Режисерка зрозуміла, що «це була Україна у війні».
Через сон вона вирішила повертатись до Києва, навколо якого все ще розгорталися бойові дії. Попри застереження близьких і довгу дорогу їй врешті вдалося переступити поріг рідного дому. Та сам дім тепер назавжди став іншим.
Іншу короткометражну стрічку Парфан It’s a Date («Це побачення») відібрали до програми Berlinale Shorts — конкурсу короткометражних фільмів Берлінського кінофестивалю, який відбудеться з 16 по 26 лютого.
«Це побачення» — дебютна ігрова стрічка Парфан. Вона показує життя Києва після початку повномасштабної війни в Україні.
«Київ у 2022 році. На світанку автомобіль мчить містом на шаленій швидкості. Цей фільм, знятий під суб’єктивним кутом камери в одному незмонтованому кадрі, передає емоції надзвичайного стану, спричиненого війною», — говориться в описі стрічки на сайті Берлінале.
«Це побачення» став першим проєктом власного виробництва онлайн-кінотеатру Takflix. Стрічку Парфан спродюсувала разом з Іллею Гладштейном (Phalanstery Films) та Іриною Ковальчук (Radar Films).
Після світової прем’єри на Берлінале стрічка Надії Парфан вийде онлайн на Takflix та британській платформі NOWNESS.
