До 30 грудня у Voloshyn Gallery в Києві можна побачити персональну виставку Яреми Малащука та Романа Хімея «Це вже було». Вона об’єднує три відеороботи художників: «Присвячується молоді всього світу ІІ», «Присвячується молоді всього світу ІІІ» та «Вибухи біля музею»
«Присвячується молоді всього світу III» (2023) — реконструкція однойменного фільму художників 2019 року, знятого на рейві Схема у Києві. У той час як у попередньому фільмі київська молодь відтворювала своє постреволюційне місто в інтимному, але масовому нічному ритуалі — своєрідній формі необмеженої свободи, на яку багато хто з нетерпінням чекав, — нова версія фільму створена за зовсім інших обставин.
Художники ще раз задокументували рейв у вересні 2023 року в умовах воєнного стану. Хімей та Малащук зосередились на членах спільноти, які прийшли на зміну попереднім, після тривалої пандемії та повномасштабного вторгнення російських окупаційних сил.
Переглянути цей допис в Instagram
«Присвячується молоді всього світу II» (2019) — фільм, знятий у квітні 2018 року на кіностудії імені Олександра Довженка. Це статична документація найбільшого українського рейву Схема. Це мікрокосмос, куди не потрапляє денне світло зате просочується туман. Сонячний день за межами вечірки повертає героїв у реальність, яка видається не менш туманною. Поступово це відсторонене кіно перетворюється на портретне, міняючи фокус із загального на особистий.
Ярема Малащук — про обман у документалістиці, феномен рейву та православний треш
«Вибухи біля музею» (2023) документує розграбування Херсонського краєзнавчого музею росіянами в жовтні 2022 року, яке відбулося за два дні до звільнення міста українськими військами. До російської окупації музейна колекція налічувала понад 173 000 предметів, від скіфського золота до зброї Другої світової війни.
Звуки обстрілів та ракетних ударів Малащук та Хімей зафіксували під час знімання у музеї 12 грудня, менш ніж за два кілометри від окупованої росіянами території. Порожні вітрини та пʼєдестали інституції слугують у фільмі відображенням не лише фізичної втрати, але й культурної амнезії. Кадри з музею також свідчать про тимчасове оніміння перед порожнечею втрати. А на зміну онімінню, приходить закадровий голос, що зачитує детальний опис вкрадених артефактів з музейного каталогу.
17 грудня «Вибухи біля музею» отримав нагороду, як найкращий український фільм національної програми на 15-му Львівському міжнародному фестивалі короткометражних фільмів Wiz-Art.
