У Венеції розклеїли мапи бомбосховищ. Хто і навіщо

Кампанія з мапами бомбосховищ, розклеєними по Венеції, стала частиною Українського павільйону на 60-й Венеціанській бієнале. Так організатори ініціативи хочуть «нагадати світу про крихкість миру та про те, що ми можемо насолоджуватися мистецтвом і жити мирно допоки міжнародна спільнота єднатиметься у підтримці України»

На карті, переглянути яку також можна онлайн, відмічені 12 бомбосховищ міста.

«Після Другої світової війни бомбосховища стали пережитками минулого. Однак в Україні з 2022 року, через постійні російські ракетні обстріли по всій країні, бомбосховища знову стали важливим прихистком для людей, — йдеться на сайті з мапою. — Знання про найближче укриття перетворилося на питання життя і смерті. Кожен українець, куди б він не пішов, автоматично бере до уваги найближче бомбосховище та готовий скористатися ним у разі повітряної тривоги».

Одне з відмічених бомбосховищ — Bunker II Guerilla Mondliale часів Другої світової війни — знаходиться поруч з Українським павільйоном.

«Хоча зараз воно закрите, та чи залишиться таким назавжди? Розуміння бомбосховищ та їхньої готовності до проживання людей миттєво змінилося для українців з рудиментарного на критично важливе», — додають у команді.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений Borys Filonenko (@borysfilonenko)

Мапи створили у співпраці з агенцією Bickerstaff.734. Їх не лише розвішали на вулицях Венеції, а й виготовили у форматі буклетів.

Про Український павільйон

Україна на Венеційській бієнале представлена проєктом «Плетіння сіток». Робота звертається до метафори плетіння маскувальної сітки як спільної дії та досліджує важливість єдності та колективних дій у складні періоди. Її авторами стали українські митці Катя Бучацька, Андрій і Лія Достлєви, Андрій Рачинський та Даніїл Ревковський.

«Це [плетіння сіток] спільна дія, що допомагає і самим людям. Але учасники в ній дуже вільні, це горизонтальна взаємодія, що видалося нам хорошою метафорою того, що українці переживають зараз, і загалом після Революції Гідності. В українців дуже зросла потреба колективної дії, вона стала однією з умов нашого виживання. Але при цьому ця взаємодія не применшує жодного учасника процесу, дозволяючи кожному емансипуватися. Наш проєкт не протиставляє колективне й індивідуальне, а навпаки — підсилює», — пояснюють ідею проєкту Максим та Вікторія у коментарі DTF Magazine.

В Українському павільйоні представлені три роботи українських митців: документальний фільм Данила Ревковського та Андрія Рачинського про досвід російського вторгнення з боку цивільних українців, роботи Каті Бучацької, що досліджують воєнні кліше та серія відеоробіт Андрія та Лії Достлєвих, які певним чином розвіюють стереотипи про українських біженців.

Докладніше про проєкт «Плетіння сіток» ми розповідали у нашому матеріалі.

Крім того, український колектив митців «Відкрита група» представлятиме Польщу на Венеційській бієнале-2024.

Обʼєднання художників у складі Юрія Білея, Павла Ковача та Антона Варги під кураторством польської мистецтвознавиці Марти Чиж презентуватиме відеоінсталяцію «Повторюйте за мною». Головні герої роботи — вимушені переселенці зі сходу та півдня України, які переїхали до Львова.

Про Венеційську бієнале-2024

Основною темою Венеційської бієнале-2024 обрали «Чужинці скрізь» (Foreigners Everywhere).

«Фоном бієнале є світ, багатий на численні кризи, пов’язані з переміщенням людей через країни, нації, території та кордони. Це відбивається у небезпеках та пастках мови, перекладу та етнічності, виявляється у відмінностях та невідповідностях, зумовлених ідентичністю, національністю, расою, статтю, добробутом та свободою. У цьому ландшафті фраза “Чужинці скрізь” має щонайменше подвійне значення. По-перше, куди б ви не пішли, де б не були, ви завжди стикатиметеся з іноземцями — вони/ми всюди. По-друге, де б ви не опинилися, ви завжди іноземці», — пояснює свій вибір куратор бієнале Паулу Адріано Педроса.

Венеційська бієнале-2024 відбудеться з 20 квітня по 24 листопада.

17 квітня Український павільйон провів першу публічну програму, що складалася з дискусії за участі художників Андрія та Лії Достлєвих, куратора Максима Горбацького та мистецтвознавця Віда Сімоніті, а також перформансу Алевтини Кахідзе «Стежте за рослинами».


 

Проєкт «Strategic Media Support Program» реалізує Львівський медіафорум за фінансової підтримки People in Need (PIN) та Pioneer Foundation.

Дизайн — crevv.com
Розробка — Mixis