Перший Mirage Camp, що відбувся 2021 року, сфокусувався на електронній музиці. Тоді ми відібрали 30 електронних музикантів з усієї України, яких на шість днів запросили відмовитися від міського шуму та зосередитися лише на музиці. Їх чекала інтенсивна навчальна програма з багатьма активностями, серед яких джем-сесії, кінопокази, гольф, йога, пошук звуків на території площею понад 400 га на гольфкарах. Проте фінальною метою для кожного було записати на кемпі трек і презентувати його в останній день. Усі композиції вийшли як диджитал-компіляція, а десять, що їх відібрали експерти, ми видали на вінілі.
Напередодні Mirage Camp 2024 ми попросили деяких учасників поділитися спогадами, розповісти, чим допоміг їм перший кемп, і дати кілька порад тим, хто хоче податися цього року.
Нагадаємо, що заявки на Mirage Camp 2024 приймаються до 19 травня включно.
Ната Вовк
Чому ти свого часу вирішила податися на Mirage Camp? Яка була ключова твоя мотивація?
— Ключова мотивація — вийти з зони комфорту. Я тоді була на такому етапі життя, коли музикою займаєшся тільки вночі, бо вдень заробляєш усі гроші світу. Тож для мене кемп був ідеальним засобом повернутися до музичних справ. Бо коли ти занурюєшся в таке специфічне середовище на певний час і намагаєшся нічим іншим не займатися, відбувається переключення на іншу діяльність. За пів року до кемпу я нічого не написала, тому Mirage Camp став класним стартом, щоб це виправити — повернутися до музики й перестати думати лише про бізнес.
У чому ти бачиш цінність таких подій особисто для себе?
— Музична резиденція — це один із способів для артиста-початківця вийти з зони комфорту і зробити стрибок у творчості.
Що з засвоєного, пізнаного чи вивченого на кемпі найголовніше?
— Менше думай, більше роби. Музика — це таке ж ремесло, як і будь-яке інше. І в будь-якому ремеслі є етап пошуку, є етап шліфування, є етап, коли все ще не подобається, тому зносимо й робимо спочатку. Зробив десять поганих треків, але одинадцятий, можливо, буде прикольним.
Поділися одним-двома найяскравішими спогадами про Mirage Camp.
— Філдрекординг і ніч перед здаванням треків.
Що було найважче і найкорисніше на кемпі?
— Окрема любов — то джеми. Це складний рівень, бо тут треба пригратися: добрий джем — це як секс. Перший раз — таке, треба зігратися з людиною, щоб з цього щось вийшло. Завдяки джемам і роботі з напарниками пішло романтизоване ставлення, що музика — це щось високе, щось, що має бути само собою. Коли ти робиш музику один, без однодумців, ти не бачиш, що в інших відбувається так само, як і в тебе: спочатку «шляпа» і нічого не виходить.
А на кемпі ти бачиш, що навіть музикантам, які вже мають класні релізи, також усе вдається не з першого разу. Це навіть не про «виходить», а про «знаходиться»: ти повинен пошукати перед тим, як з’явиться класна штука.
Кому й чому ти порадила б подаватися на кемп?
— Артистам, які хочуть вийти з зони комфорту та зробити стрибок у творчості.
Які поради, зважаючи на свій досвід, ти можеш дати всім, хто подається на кемп?
Менше романтизуй — більше пробуй. Не треба соромитися.
EAZY
Чому ти вирішив свого часу податися на Mirage Camp? Яка була твоя ключова мотивація?
— Я хотів здобути новий досвід і прокачатись у створенні музики, познайомитись з талановитими представниками сцени (викладачами і учасниками), навчитись нового і в нестандартних умовах.
У чому ти бачиш цінність таких подій особисто для себе? І загалом для сцени?
— Це був один з найкрутіших тижнів і спогадів у моєму житті, бо в «реальному житті» досить важко уявити, як я — що тільки й робить, що пише музику — вчуся писати музику, займаюся йогою, бігаю, корисно харчуюся тричі на день і гарно сплю, і все це ще й серед схожих по духу людей. Це дуже надихає, об’єднує і змушує повірити в себе і в свої можливості більше. І в таких умовах тебе не зупиняє буденність, яка зазвичай випиває більшість соків, а ти вже добиваєш те, що на денці залишилось.
Для сцени Mirage Camp корисний, бо там всі знайомляться, роблять щось разом, просто «шарять» одне за одного, а це дуже важливо в культурі і в арті. Це змінює погляд на сцену, стирається почуття, що «всі проти тебе», якщо тебе кудись не кличуть виступати або релізитись. Це я, звісно, метафорично, але така проблема є: коли тебе довго не помічають, може здаватись, що твоя творчість не варта уваги, а виходить, що ти просто невиразно формулюєш свою музичну думку, бо просто не вмієш краще.
Розкажи про один-два найяскравіших спогади про Mirage Camp?
— Класний був день, коли ми катались на гольфкарах у пошуках звуків, це всі запам’ятали.
Що було найважче і найкорисніше на кемпі?
— Найважче — не піддатися стилістичному впливу більшості (я піддався трошки, адже написав спочатку взагалі інше демо), найкорисніше — лекція Тані Войтко про букінг і Насті Воган про музичну теорію.
Кому й чому ти порадив би подаватися на кемп?
— Mirage Camp — це чудовий трамплін як у плані прокачки скілів, так і в соціальному сенсі. Тож я радив би потрапити туди особливо тим, хто пише в стіл або пише і видаляє. Кемп це зможе змінити, і він вас мотивує!
Кілька порад, враховуючи твій досвід, які ти можеш дати всім, хто подається на кемп?
— Раджу за цей час дати собі повну можливість музично експериментувати, залишивши всі переживання й сумніви поза межами кемпу, адже цей тиждень сильно на вас вплине і змінить. Буде багато знань, мало часу і не завжди так усе виходитиме, як хотілось, але, повернувшись додому, ви не впізнаєте себе. Візьміть з кемпу максимум.
Дар’я Коломієць
Чому ти свого часу вирішила податися на Mirage Camp? Яка була твоя ключова мотивація?
— Я тоді саме навчалася в школі електронної музики Module Exchage, а на кемп прийшла, щоб удосконалити свої вміння й написати перший трек. Зрештою, мені все вдалося, навіть попри обмежений час на створення музики. Так почався мій електронний проєкт TANTSURA, за прізвищем мого дідуся. А мій трек Genes із кемпу нещодавно навіть видали на вінілі з іншими випускниками.
У чому ти бачиш цінність таких подій особисто для себе й загалом для сцени?
— Це чудова платформа для нетворкінгу, можливість поекспериментувати зі звучанням, пошукати свого звуку. Тут можна джемити та колаборувати з іншими, здобути нові знання й уміння швидко створювати музику на чому завгодно.
Що з засвоєного, пізнаного чи вивченого на кемпі найголовніше?
— Останні два роки я займаюся культурним активізмом у США, живу між Києвом і Нью-Йорком. В Америці я граю українську музику, створюю документально-театральні, мультимедійні проєкти про Україну, збираю кошти для наших захисників. Знання, які я засвоїла на кемпі, стали мені в пригоді щонайменше у двох великих проєктах. Уперше — коли писала музику для вистави Radio 477! у Нью-Йорку про український джаз 1930-х. Я створювала це для проєкту outro і мала впоратися за п’ять днів, тож досвід написання треку на кемпі за такий короткий час мені дуже допоміг. А зовсім недавно я готувала музику для проєкту журналістки Юлії Кочетової War Is Personal, який нещодавно здобув нагороду World Press Photo 2024.
Поділися одним-двома найяскравішими спогадами про Mirage Camp?
— Я писала трек, не знімаючи навушників, і ніколи не забуду, як уперше поставила його для прослуховування і як на нього зреагувала публіка. Ну й, звичайно, я дуже раділа, коли трек відібрали в компіляцію на вініл.
Що було найважче і найкорисніше на кемпі?
— Найкорисніше — споглядання роботи інших продюсерів, можливість користуватися різними інструментами, джемити й слухати, як народжується музика.
Кому й чому ти порадила б подаватися на кемп?
— Я б порекомендувала кемп усім музикантам, які шукають себе, прагнуть натхнення, цікавих колаборацій і хочуть насолодитися відчуттям табору. Ну й, звичайно, мріють потрапити на вініл зі своїм треком.
Які поради, зважаючи на свій досвід, ти можеш дати всім, хто подається на кемп?
— Я порадила б відпустити себе й свої рамки, дати собі волю проекспериментувати. Послухати себе, вийти за межі свого звичного жанру і звуку. І взагалі, have fun making art — інших таких шансів у повсякденному житті ви можете й не помітити за щоденною рутиною та кропіткою роботою над своєю музикою. Хоч трошки пробудіть у собі дитину.
Vlad Dzividzinskiy (Abstract error)
Чому ти вирішив свого часу податися на Mirage Camp? Яка була твоя ключова мотивація?
— Музика для мене було хобі, як медитативний процес і втеча від рутини. З часом я зрозумів, що хочу бачити плоди того, що роблю. Кемп був для мене тим місцем, де я можу проявити себе й навчитись чогось нового.
У чому ти бачиш цінність таких подій особисто для себе? І загалом для сцени?
— Тиждень тебе нічого не відволікає, ти цілковито живеш у процесі нарощування скілів і взаємодії з іншими музикантами. Живете, пишете, спілкуєтесь, і нічого окрім музики. А такі дні це щось нереальне в умовах щоденної рутини.
Головне, що ти відкрив для себе чи навчився на кемпі?
— Дізнався більше як взаємодіяти зі звуками в композиції.
Розкажи про один-два найяскравіших спогади про Mirage Camp?
— Чомусь одразу згадується як ми їздили на гольфкарах у гонитві за звуками (філдрекординг). Насправді весь кемп — це дуже яскравий спогад у моєму житті.
Що було найважче і найкорисніше на кемпі?
— Найважчим був інтенсив з навчання. Цілий день сприймати інформацію, знаючи, що ввечері треба ще працювати над фінальним треком.
Кому й чому ти порадив би подаватися на кемп?
— Людям, які захоплюються написанням музики і хочуть вивести її на новий рівень.
Кілька порад, враховуючи твій досвід, які ти можеш дати всім, хто подається на кемп?
— Бути впевненим у тому, що ти робиш, вірити у свої сили, але насамперед мати серйозний підхід.
SVZZ
Чому ти вирішив свого часу податися на Mirage Camp? Яка була твоя ключова мотивація?
— Якоїсь основної цілі в мене не було. Я просто взяв і подався, бо думав, що не візьмуть, плюс залив свій трек майже в останній момент. Але була зацікавленість познайомитись з новими людьми, поспілкуватись з колегами по цеху.
У чому ти бачиш цінність таких подій особисто для себе?
— Цінність — у комунікації з іншими артистами, бо хтось може тебе чогось навчити, а ти — когось. Плюс там можуть бути не тільки музиканти, а й промоутери.
Розкажи про один-два найяскравіших спогади про Mirage Camp?
— Ну це, звісно, коли в мене була температура, плюс я випадково розбив градусник, і потім всі думали, що в мене ковід (сміється). Ну, і, мабуть, поїздка на гольфкарах по території.
Що було найважче і найкорисніше на кемпі?
— Найважче було написати трек, бо мій комп помер уже десь на другий день. І мені довелося викручуватись. Найкорисніше — джеми, це був крутий експіріенс.
Кому й чому ти порадив би подаватися на кемп?
— На мою думку людям, яким потрібна підтримка в розвитку їхньої музичної освіти.
Кілька порад, враховуючи твій досвід, які ти можеш дати всім, хто подається на кемп?
— Бути відкритим до всього, постійно спілкуватись і запитувати, якщо тобі щось не зрозуміло.
Katro Zauber
Чому ти свого часу вирішила податися на Mirage Camp? Яка була твоя ключова мотивація?
— По-перше, це був абсолютно новий досвід і унікальна можливість здобути корисні знання, нові навички та надихнутися новими знайомствами.
У чому ти бачиш цінність таких подій особисто для себе? І загалом для сцени?
— Цей тиждень у кемпі надихнув поглиблено навчатися в Module Exchange, що я зробила пізніше. До того в мене були певні знання й бачення, як створювати музику, але після кемпу це бачення стало ширшим, з’явилося більше впевненості і свободи.
Програма навчання була дуже цікава та корисна. Щодня в нас були лекції, практичні заняття, насичене спілкування з іншими досвідченими музикантами, а також з важливими фігурами сучасної української електронної музики.
Вважаю, що такі події надзвичайно важливі саме тому, що це гарна можливість зустріти колег, обмінятися досвідом, відчути єдність з іншими музикантами та створити щось спільне.
Що з засвоєного, пізнаного чи вивченого на кемпі найголовніше?
— Мабуть, найголовніше — це саме пробудження бажання навчатися та створювати власну музику впевненіше й наполегливіше. Плюс не боятися питати та отримувати фідбек від тих, чия думка цікава. До кемпу я була трішки ізольована і не наважувалася показувати свою музику, а після кемпу пішла на навчання в Module Exchange, здобула ще більше знань, напрацювала багато нових проєктів, після того вже почала і продовжую випускати релізи.
Поділися одним-двома найяскравішими спогадами про Mirage Camp.
— Чомусь перше, що згадую, — це наші групові записи звуків у полях і поїздки на гольфкарах по тих полях. Було дуже весело! Один з тих «польових» записів я використала пізніше в своєму дебютному релізі Path, який вийшов торік.
Що було найважче і найкорисніше на кемпі?
— Найважче було знайти сили ввечері після інтенсивного навчання вдень працювати над треком, бо ми мали створити власний трек з нуля за тиждень. До того в мене цей процес займав більше часу, бо я не ставила собі дедлайнів. Але це було дуже корисно також. Бо саме цей тиск надав адреналіну. Остання ніч перед випуском була майже без сну — всі працювали над треками в своїх кімнатах.
Чи знадобилося тобі щось з того, що ти дізналась на кемпі, для твоєї роботи?
— Так! Це середовище, в якому я опинилася на тиждень, змінило моє ставлення до створення музики в цілому і власної ролі в цьому процесі. Тому я дуже вдячна за цей досвід.
Кому й чому ти порадила б подаватися на кемп?
— Кожному, хто відчуває бажання розвиватися, створювати щось нове, об’єднуватись і підтримувати сучасну українську культуру. Бо саме в таких умовах ти відчуваєш, що не один, що разом ми сила. Що важлива не конкуренція, а співпраця. Що не треба порівнювати, що можна радіти за колег, приймати різні прояви та підтримувати одне одного, навіть коли ви різні.
Євген Сімех (scimex)
— У чому ти бачиш цінність таких подій особисто для себе? І загалом для сцени?
— Мені було цікаво зануритись в атмосферу людей зі схожими інтересами. Також для мене було цікаво потрапити в «тусовочку». Я не брав активної участі в локальних сценах, тож знайомств у цій сфері мав не так багато, особливо з людьми з інших міст. Тому познайомитися з ними було цікаво. З багатьма і досі маю конект, а з деякими навіть потоваришував. Думаю, якби не війна, то ці знайомства дали б ще більше плодів.
Головне, що ти відкрив для себе чи навчився на кемпі?
— По-перше, це знайомства. По-друге, на кемпі я спробував диджеїти на майстер-класах, мене це зацікавило, і я продовжив вчитися самостійно. По-третє, було цікаво спробувати джемити, дізнався якісь фішки і спробував різні синти.
Розкажи про один-два найяскравіших спогади про Mirage Camp?
— Гольфкари, та й загалом місце, де проводилася подія. Цікаво було мати ціль — зробити трек. Це надавало івенту азарту, і загалом було цікаво спостерігати, як усі метушаться, особливо в останній день перед дедлайном. А ще сцена для джемів і вечірній нетворкінг.
Що було найважче і найкорисніше на кемпі?
— Найтяжче було записати вокал, «студія» була майже не придатна до роботи, бо зі сцени було гучно, а там майже завжди щось відбувалось, коли був вільний час. Корисною була лекція про мікс і мастер, але в плані роботи плагінів, про які я не знав.
Чи знадобилося щось тобі на практиці в твоїй роботі з того, що ти дізнався на кемпі?
— Після кемпу я почав більше використовувати філдрекордом після того, як спробував на це кемпі. І як вже казав, завдяки кемпу я почав диджеїти. Кілька фішок з міксингу на той час були корисними.
Кому й чому ти порадив би подаватися на Mirage Camp?
— Людям, які не беруть активної участі у сцені. Ця подія допоможе їм зрозуміти що і як, знайти однодумців і корисні знайомства. Та загалом усім, хто продюсує музику.
Кілька порад, враховуючи твій досвід, які ти можеш дати всім, хто подається на кемп?
— Якщо ти вважаєш, що твоя музика не підходить під якісь рамки, жанри, якась дивна чи просто не «ідеальна», то тобі точно треба спробувати взяти участь у Mirage Camp.
Катерина Шиян
(Waveskania)
Чому ти свого часу вирішила податися на Mirage Camp?
— Мені подобається час від часу кидати собі виклик, і це був один з тих випадків, який я не могла пропустити, хоча й заповнила анкету заради жарту.
У чому ти бачиш цінність таких подій особисто для себе? І загалом для сцени?
— Для мене цінність подібних заходів у проведенні комунікаційних хабів та обміні досвідом, а що добре для одного культурного осередку, на мій погляд, корисно і для сцени загалом.
Головне, що ти винесла для себе чи дізналася на кемпі?
— Як залишатися продуктивною за відсутності сну в оточенні різноспрямованих енергетичних потоків (сміється). Ну, і корисні скіли в результаті доступу до інформації, люб’язно наданої різними крутими спікерами, а також музичного еквіпменту (спасибі Masterskaya та PRODJ).
Розкажи про один-два найяскравіших спогади про Mirage Camp?
— Полювання за звуками (філдрекординг) на гольфкарті по атмосферних просторах запропонованої локації, а також (трохи стресові на початку) джеми, де треба було без підготовки та свідомого самостійного вибору партнерів для спільної гри адаптуватися як у плані комутації, так і концептуально/ідейно, що часто створювало ефект какофонії, але іноді складалося в дивовижний неповторний звуковий пазл.
Що було найважче і найкорисніше на кемпі?
— Вбирання і засвоєння здобутого досвіду та інформаційних даних практично в режимі нонстоп, з мінімальним часом на сон і відпочинок між лекціями/майстер-класами/джемами. Короткі прогулянки біля номера або на терасі головної будівлі, де проводились усі івенти, — рятівний «ковток повітря», який трохи давав змогу перезавантажити нервову систему. Однак подібна інтенсивність зробила свою справу та прискорила процес формування нових нейронних зв’язків.
Кому й чому ти порадила б подаватися на кемп?
— Тим, хто хотів би отримати буст своїм умінням, надихнутися прикладом просунутих колег, готовим поділитися своїм досвідом і знаннями (тобто отримати індивідуальну пораду), завести корисні контакти, а також тим, хто хотів би вийти за зону комфорту та вирушити назустріч пригодам, оскільки на Mirage Camp вони безперечно гарантовані.
Кілька порад, враховуючи твій досвід, які ти можеш дати всім, хто подається на кемп?
— Слухайте, спостерігайте, пробуйте, натискайте, загалом вбирайте все, що дає вам кемп. Не соромтеся запитувати, консультуватися з будь-яких питань, будьте сфокусованими на тому, що вас цікавить найбільше, і дотримуйтесь своєї лінії, залишаючись відкритими для нового досвіду.
Nata Teva
Чому ти свого часу вирішила податися на Mirage Camp?
— В той час я активно займалася музикою і була в ком’юніті module exchange. Я була відкрита до музичних пригод. Мені хотілось ділитися і експериментувати. Я відчувала, що саме в кемпі я зможу проявити себе та вийти за межі сприйняття звичайної реальності.
У чому ти бачиш цінність таких подій особисто для себе? І загалом для сцени?
— Спільнотворення, об’єднання. Об’єднання людей навколо ідеї створює надзвичайний буст у систему матриці, в якій ми перебуваємо. Тож такі місця, як кемп, де люди можуть створювати щось світле та світити разом, дуже важливі в цей час.
Під світлом я маю на увазі творити душею. Єднатися з потоком у моменті й рефлексувати реальність.
Головне, що ти винесла для себе або навчилася на кемпі?
— Я повірила в те, що мене приймають. Я знайшла на кемпі друзів. Це був класний досвід, якому я вдячна.
Розкажи про один-два найяскравіших спогади про Mirage Camp?
— Колись я писала трек у студії, і мене почули Еміль Асадов та Андрій Костюков. У той момент ми відчули звукову синергію, а згодом стали класними друзями.
Пам’ятаю, як записували семпли природи. На той момент то був мій основний напрям — робити музику природи, тому я раділа, що ми всі разом це робили. Я відчувала, що всі музиканти були на одній хвилі.
Що було найважче і найкорисніше на кемпі?
— Усе було дуже класно. Мені не було важко. В мене був момент, що я написала багато ідей для одного треку і треба було відкинути щось і зосередитись на центральній композиції. І я успішно закінчила трек. Постійно відчувається підтримка всіх навколо. Ми були однією командою.
Кому й чому ти порадила б подаватися на кемп?
— Усім з комплексом самозванця. Просто подавайтесь.
Азіс Мануа (MANOUA)
Чому ти вирішив свого часу податися на Mirage Camp? Яка була твоя ключова мотивація?
— Мені хотілося познайомитись з новими людьми, зануритись у музику разом з однодумцями. Саме в той час особистого маргінального розвитку я хотів стати частинною ком’юніті, щоб ділитися досвідом і переймати його в інших. Кемп став квінтесенцією тієї ідеї, якою я був заражений останнім часом.
У чому ти бачиш цінність таких подій особисто для себе? І загалом для сцени?
— Я вважаю, що такі події формують спільноту та міцні соціальні звʼязки. Ця подія, наприклад, дуже вплинула на мене та моїх друзів, з якими я познайомився на кемпі. Яскравий приклад — на кемпі зародився майбутній проєкт музичного бенду, де ми, усі учасники гурту, спочатку зібралися на кемпі (Ярік, Іраклі та Еміль), а потім вже грали разом на сцені не один раз, при тому, що то була зовсім не електронна музика. Тому це важливо, це дає ґрунт для подальшого розвитку як індустрії, так і в культурному сенсі.
Головне, що ти виніс/дізнався/навчився на кемпі?
— Головне, що я дізнався, навіть правильніше буде сказати знов відчув, що людині потрібна людина. Найліпше, що я дізнався — те, що отримав у незліченних розмовах з новими друзями та знайомими. Я вважаю, що коли люди зі спільними інтересами збираються разом, то в цій атмосфері народжується щось унікальне, таке, що не може зародитися за інших обставин.
Розкажи про один-два найяскравіших спогади про Mirage Camp?
— Один-два складно виокремити. В нас кожну годину щось цікаве відбувалося. Кожний день був неповторний. Наприклад, філдрекординг на гольфкарах і перегони на них, групові джемсейшени, на яких можна було почути всю палітру жанрів та їх симбіозів, афтерпаті після занять і лекцій, після яких були ранні підйоми. Ну, і гольф.
Що було найважче і найкорисніше на кемпі?
— Я пам’ятаю, як нагадував собі, навіщо я там, коли не міг знайти спокій у собі та зробити те, що хотів. Дивився на товаришів, а вони вже закінчували свої треки, а я ще все не міг задовольнити себе. Я зробив трек в останній день і останній його зводив у студії. Друзі давали мені свій час на студії, щоб я зміг його закінчити. Мабуть, це й було і найкорисніше, і найскладніше: знайти те, що ти хочеш, крізь купу всього, що на тебе впливає і заважає відчувати. Але хепі-енд — мені вдалось.
Чи знадобилося щось тобі на практиці в твоїй роботі з того, що ти дізнався на Mirage Camp?
— Так, дуже багато я взяв саме з джемів — були мої перші кроки в колективній співпраці, а потім стало невіддільною частиною мого розвитку. Я люблю спілкуватися з іншими музикантами цією мовою — це показує, хто яка особистість і що транслює. Ще, звісно, якісь постійні бесіди про залізо, плагіни і всю професійну діяльність. Як колись говорив Пікассо: «Коли художники збираються разом, вони говорять про те, де можна купити дешевий розчинник».
Кому й чому ти порадив би подаватися на Mirage Camp?
— Якщо ви відчуваєте, що це для вас, як відчув я, то подайтесь. Мені це змінило життя без перебільшення, навіть маленькі події можуть стати фундаментом для великого впливу. Так було для мене. І для тих, хто там був, це теж стало подією, яка залишиться в нашій пам’яті на все життя. Я познайомився з дивовижними й талановитими людьми. Сподіваюсь, ви теж таких зустрінете. Тому відкиньте всі сумніви. Якщо музика для вас — це сенс життя, то вперед.
Про Mirage Camp 2024
Mirage Camp — освітня подія від DTF Magazine для електронних музикантів, вокалістів, сонграйтерів та інструменталістів. Це місце, де в обміні й спільному навчанні народжується нова музика, а навичками та знаннями про роботу сцени діляться її головні герої та інсайдери. Ключова ідея Mirage Camp 2024 — взаємодія і створення музики в колаборації.
