Проєкт польської кураторки Марти Чиж та українського митецького обʼєднання «Відкрита група» у складі Юрія Білея, Павла Ковача та Антона Варги представлятиме Польщу на бієнале сучасного мистецтва у Венеції, що триватиме з 20 квітня до 24 листопада 2024 року, пише The Guardian.
Відеоінсталяція «Повторюйте за мною» — продовження роботи, створеної українськими художниками у 2022 році. До 10 березня 2024 року проєкт можна побачити у львівському артцентрі Jam Factory
Про що проєкт
«Повторюйте за мною» документує вимушених переселенців зі сходу України, які оселилися у тимчасовому таборі у Львові. Герої відео діляться досвідом війни, відтворюючи звуки різної зброї та створюючи «своєрідний караоке-інструктаж». Наприклад, переселенці намагаються голосом відтворити тріщання АК-47, артилерійський обстріл або сирену.
Переглянути цей допис в Instagram
Попри те, що постріли з різних видів озброєння можна передати простими звуковими послідовностями, ця інструкція все одно не здатна відобразити реальний досвід перебування в зоні бойових дій, який став джерелом цих знань.
«З того моменту, як ми чуємо першу сирену повітряної тривоги, наша “внутрішня тривога” — напоготові. Вона тримає нас у постійній напрузі та змушує дослухатися до кожного звуку, до кожного шороху. Іноді підозри закрадаються навіть у повній тиші», — так описує відеоінсталяцію «Відкрита група».
У «Повторюйте за мною» знялися вимушені переселенці Алла, Антоніна, Борис, Катерина, Ірина, Олена, Світлана та Юрій.
Чому «Відкрита група» представляє Польщу
Перше місце у польському відборі на Венеційську бієнале-2024 посів проєкт «Польські вправи про трагічну природу світу. Між Німеччиною та Росією» кураторів Пьотра Бернатовича і Даріуша Карловича. Він містив 35 робіт художника Ігнація Тшечоса, зокрема картину, на якій зображені Ангела Меркель і Владімір Путін, з’єднані палаючим Андріївським хрестом у формі свастики. Проєкт мав «розкрити трагічність історії Польщі 20 сторіччя поміж двома тоталітаризмами: комунізмом і нацизмом».
Польська мистецька спільнота розкритикувала проєкт «за надмірний ухил у бік наративу про національну жертву». Три членкині журі підписали лист-протест проти номінації Тшечоса. На їхню думку, «Польські вправи про трагічну природу світу. Між Німеччиною та Росією» також суперечив темі Венеційської бієнале-2024 — «Чужинці скрізь».
Тому в грудні 2023 року міністр культури Польщі Бартломей Сенкевич оголосив, що країну на події у Венеції представлятиме «Відкрита група», яка посіла друге місце у польському відборі на Бієнале-2024.
2019 року «Відкрита Група» представляла Україну на Венеційській бієнале з проєктом «Падаюча тінь “Мрії” на сади Джардіні». За початковим задумом художників над Венецією мав пролетіти найбільший у світі транспортний літак «Мрія» з інформацією про всіх українських митців на борту, щоб відкинути тінь на головну локацію Бієнале і повернутися в Україну. Ця частина проєкту так і не відбулася.
Інша частина проєкту відбулася у павільйоні в Венеції — там показали усе, що пов’язано з цим польотом літака над Венецією, його міфологією і критикою.
Україну на Венеційській бієнале-2024 має представити проєкт «Плетіння сіток» під керівництвом кураторів Вікторії Бавикіної та Максима Горбацького. Робота звертається до метафори плетіння маскувальної сітки як спільної дії. Її авторами стали українські митці Катя Бучацька, Андрій і Лія Достлєви, Андрій Рачинський та Даніїл Ревковський.
«Це три окремі проєкти, що звертаються до різних тем, домінантним медіумом у яких стане відео та інсталяція. Кожен з проєктів говоритиме про різні теми, досвід інакшого, що перетинається з загальною ідеєю бієнале. Ми пропонуємо подивитися на досвіди, які роблять когось іншим, проаналізувати механізми комунікації та взаємодії з такими досвідами. Війна дуже сильно присутня у всіх проєктах, але загалом наша робота швидше про спільну дію, голос індивідуальний і спільний, і комунікування різних досвідів», — описує «Плетіння сіток» Горбацький.
Один з проєктів говоритиме про міграцію, образ переселенця, сприйняття ним контексту, в якому він перебуває, що напряму апелює до теми бієнале.
На початку грудня 2023 стало вдіомо, що Україна може лишитися без представництва на Венеційській бієнале-2024. Куратори «Плетіння сіток» розповіли виданню «Лівий Берег», що чиновники перестали комунікувати з ними та не виділяють грошей на організацію.
У червні, як розповіли «Лівому Берегу» Бавикіна та Горбацький, координаторкою проєкту від Мінкульту була Галина Григоренко, з якою вони мали «нормальну комунікацію». У липні вона пішла з міністерства і координатором призначили заступника міністра з питань євроінтеграції Тараса Шевченка. З ним куратори змогли сконтактувати лише раз, далі комунікація відбувалася через заступниць чиновника.
«Від них ми не можемо добитися, щоб нам пересилали всі повідомлення організаторів бієнале. А на запитання, скільки грошей на проєкт ми отримаємо і коли можемо на них розраховувати, міністерство відповідає: “У країні війна, пріоритетом державного фінансування є боротьба з ворогом”», — зазначили Вікторія та Максим.
Що кажуть у Мінкульті
У заяві Мінкульту йшлося, що востаннє Шевченко спілкувався з Бавикіною та Горбацьким 4 жовтня 2023 року — вони мали онлайн-зустріч. Тоді обговорювалася підготовка до Бієнале, а ще Шевченко призначив «контактних осіб від Мінкульту для оперативного зв’язку».
Також Мінкульт «надав кураторам поради щодо залучення додаткових фінансових ресурсів та поінформував про особливості виділення державних коштів у 2024 році».
13 жовтня 2023 року Мінкульт розіслав лист підтримки митцям, учасникам проєкту, для подання заявки на індивідуальні гранти мобільності від House of Europe. Також у Мінкульті стверджують, що домовилися з Бієнале про безоплатне приміщення для українського павільйону, що «дало можливість зекономити близько 4 млн грн бюджетних коштів».
Згідно з заявою Мінкульту гроші на «Плетіння сіток» вони виділятимуть. Утім незрозуміло про яку саме суму йдеться. Верховна Рада вже ухвалила бюджет на 2024 рік, але Мінкульт ще має затвердити свій план роботи на наступний рік. У ньому й зафіксують точну суму бюджетного фінансування для Венеціанської бієнале.
Мінкульт наголосив, що вони нададуть «лише часткову фінансову підтримку на створення та реалізацію національного культурного проєкту за рахунок бюджетних коштів», зазначивши, що куратори українських павільйонів «завжди залучають додаткові кошти на реалізацію проєкту».
Та куратори уже заручилися фінансовою підтримкою міжнародних інституцій. Goethe-Institut допоміг з фінансуванням робіт Каті Бучацької та Лії й Андрія Достлєвих. Достлєви також отримали грант від British Council. Утім куратори та митці потребують фінансування архітектури павільйону та оплати логістики.
Бавикіна зазначає, що ще в червні, коли тривав національний конкурс для участі в Бієнале, Мінкульт заявляв про бюджет пʼять мільйонів гривень проєкту-переможцю.
