3 січня в Тегерані 33-річну іранську активістку курдського походження Рою Хешматі покарали 74 ударами батогом за публікацію в соцмережах фото з непокритою головою, пише Euronews. Влада затримала Хешматі у квітні 2023 року, конфіскувавши ноутбук та телефон. Окрім фізичного покарання їй також призначили до одного року умовного ув’язнення і трирічну заборону на виїзд з Ірану
«Засуджена, Роя Хешматі, ганебно заохочувала вседозволеність з’являючись з непокритою головою у жвавих громадських місцях Тегерана. Її покарання за порушення суспільної моралі — 74 ударів батогом — було виконано відповідно до закону та шаріату», — йдеться в повідомленні на сайті судової влади Ірану Mizan Online.
Іранські жінки зобовʼязані покривати голову та шию після Ісламської революції 1979 року. До 2022 року побиття батогом за порушення дрес-коду було рідкістю в Ірані, однак ця практика повернулася після антиурядових протестів, які почалися наприкінці 2022 року.
Адвокат Хешматі Мазіяр Татаеї зазначив, що спочатку його підзахисну мали засудити до 13 років та дев’яти місяців вʼязничного терміну, штрафу у розмірі 112,5 мільйонів іранських ріалів та 148 ударів батогом. Але суд переглянув вердикт, зменшивши штраф до 12,5 мільйонів ріалів та 74 ударів батогом.
Implementation of Inhumane Sentence: Kurdish Activist Roya Heshmati Subjected to 74 Lashes in Tehran
Hengaw has translated Roya Heshmati's article, shared on her Facebook page with the hashtag “Jin, Jiayn, Azadi”, into English, which is presented below:https://t.co/F6AGR3WCRD
— Hengaw Organization for Human Rights (@Hengaw_English) January 6, 2024
До суду, де Хешматі мала отримати покарання, вона прийшла з непокритою головою. Представники судової влади силою надягли на неї хустку та наручники, прикувавши до ліжка. Після 74 ударів батогом по плечах, спині, талії, стегнах, литках і сідницях, Хешматі покинула будівлю суду, знявши хустку.
У жовтні 2023 року іранська правозахисниця Наргес Мохаммаді отримала Нобелівську премію миру «за боротьбу проти пригноблення жінок в Ірані та за відстоювання прав людини та свободи для всіх».
Протягом багатьох років Мохаммаді займається захистом прав жінок в Ірані, за що її неодноразово засуджували до ув’язнення. Наразі активістка відбуває покарання строком 10 років і 9 місяців, за звинуваченням у пропаганді проти Ірану та діях, що шкодять його національній безпеці. Уперше іранський уряд увʼязнив її у 2011 році.
«Загалом режим арештовував її 13 разів, п’ять разів визнавав винною, присудивши їй у підсумку близько 31 року в’язниці та 154 ударів батогом», — сказала під час церемонії вручення премії очільниця норвезького нобелівського комітету Беріт Рейсс-Андерсен.
51-річну Мохаммаді утримують у вʼязниці для політувʼязнених Евін, одній з найбільших в Тегерані. Її сімʼя, чоловік Тагі Рахмані та діти, 16-річні близнюки Алі та Кіана, мусили покинути Іран 2015 року, після чергового арешту Наргес та наразі живуть у Парижі.
Мохаммаді лишається активною, навіть перебуваючи у в’язниці, поширюючи інформацію про стан іранських в’язниць і слідчих ізоляторів, і насильство, яке застосовують щодо в’язнів і затриманих.
2022 року вона випустила книгу White Torture («Біла тортура») — серія інтервʼю з 12 жінками, яких утримують у в’язницях Ірану. Мохаммаді встигла опублікувати її у березні 2022 року, коли її саму випустили з вʼязниці на деякий час через серцевий напад.
«Мета білих тортур — назавжди розірвати зв’язок між тілом і розумом людини, щоб змусити її відмовитися від своїх переконань та перестати діяти», — написала Мохаммаді у передмові до книги.
