Іранська правозахисниця отримала Нобелівську премію миру-2023

Іранська правозахисниця Наргес Мохаммаді отримала Нобелівську премію миру «за боротьбу проти пригноблення жінок в Ірані та за відстоювання прав людини та свободи для всіх». Протягом багатьох років Мохаммаді займається захистом прав жінок в Ірані, за що її неодноразово засуджували до ув’язнення. Наразі активістка відбуває покарання строком 10 років і 9 місяців, за звинуваченням у пропаганді проти Ірану та діях, що шкодять його національній безпеці. Уперше іранський уряд увʼязнив її у 2011 році

«Загалом режим арештовував її 13 разів, п’ять разів визнавав винною, присудивши їй у підсумку близько 31 року в’язниці та 154 ударів батогом», — сказала під час церемонії вручення премії очільниця норвезького нобелівського комітету Беріт Рейсс-Андерсен.

51-річну Мохаммаді утримують у вʼязниці для політувʼязнених Евін, одній з найбільших в Тегерані. Її сімʼя, чоловік Тагі Рахмані та діти, 16-річні близнюки Алі та Кіана, мусили покинути Іран 2015 року, після чергового арешту Наргес та наразі живуть у Парижі.

BREAKING NEWS
The Norwegian Nobel Committee has decided to award the 2023 #NobelPeacePrize to Narges Mohammadi for her fight against the oppression of women in Iran and her fight to promote human rights and freedom for all.#NobelPrize pic.twitter.com/2fyzoYkHyf

— The Nobel Prize (@NobelPrize) October 6, 2023

Мохаммаді лишається активною, навіть перебуваючи у в’язниці, поширюючи інформацію про стан іранських в’язниць і слідчих ізоляторів, і насильство, яке застосовують щодо в’язнів і затриманих.

2022 року вона випустила книгу White Torture («Біла тортура») — серія інтервʼю з 12 жінками, яких утримують у в’язницях Ірану. Мохаммаді встигла опублікувати її у березні 2022 року, коли її саму випустили з вʼязниці на деякий час через серцевий напад.

«Мета білих тортур — назавжди розірвати зв’язок між тілом і розумом людини, щоб змусити її відмовитися від своїх переконань та перестати діяти», — написала Мохаммаді у передмові до книги.

У грудні 2022 активістка написала листа Джаваїду Рехману, спеціальному доповідачу ООН з прав людини в Ірані, розповівши про «напади на жінок під час затримання та в центрах ув’язнення» як «частину програми репресій» Ісламської Республіки проти протестувальників і борців.

День загибелі 22-річної Махси Аміні, яка померла у вересні 2022 через побиття іранською поліцією моралі за нібито неправильне носіння хіджабу, Мохаммаді називає «днем документації утисків релігійного авторитарного режиму проти жінок Ірану». Наргес також закликає ООН розширити визначення злочинів проти людства, додавши туди гендерний апартеїд.

У 2023 році у річницю загибелі Аміні Мохаммаді та ще три ув’язнені жінки Евін на знак протесту спалили свої хустки.